Рада бізнес-омбудсмена – незалежна інституція, що безкоштовно допомагає захищати права бізнесу перед державою та врегулювати спори підприємців з державними органами та органами місцевого самоврядування на досудовому етапі. З 2015 до 2023 року Рада отримала понад 12 тис. скарг підприємців щодо недобросовісної поведінки державних органів, закрила понад 8 тис. справ, а також заощадила 25,2 млрд грн коштів для компаній.
Чи змінився пул скарг підприємців від початку повномасштабного вторгнення рф? Які інструменти є найбільш дієвими для захисту прав бізнесу? Та чи готові органи влади дослухатися до проблем бізнесу? Детальніше про роботу цього незалежного органу, що захищає законні права бізнесу, у кулуарах GET BUSINESS FESTIVAL розповіли Олена Чорна і Тетяна Микульська, інспекторки Ради бізнес-омбудсмена.
Яка тенденція простежується у скаргах бізнесу, якщо говорити про останні два роки?
Тетяна Микульська: У нас не змінився пул скарг. На першому місці традиційно – податкові справи. Так само було і до повномасштабного вторгнення. На другому місці – відповідні дії правоохоронних органів. Третє місце – митні питання.
А за час блокування польського кордону теж були звернення щодо дій митниці?
Тетяна Микульська: У нас була скарга, що опосередковано стосувалася блокування кордону. В той же час, як правило, у нас багато скарг про коригування митної вартості. Також трапляються скарги, які стосуються затримок/відмов у митному оформленні. Іноді бізнес також скаржиться на зволікання із поверненням митних платежів. Досить стандартні справи.
На які дії податківців скарг найбільше?
Тетяна Микульська: Якщо брати скарги за 3 квартал 2023 року, перше місце займають податкові перевірки: застосування РРО, декларування та відшкодування ПДВ, граничні строки валютних розрахунків, тощо. В той же час, набув чинності закон щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок, відповідно, очікується новий шквал перевірок, а з ними і скарг. Будемо тримати руку на пульсі і в межах компетенції захищати законні права бізнесу.
Загалом у 2023 році у нас гарний результат – 50% скарг щодо перевірок податкової вирішені успішно.
А як часто бізнес скаржиться на дії правоохоронних органів?
Тетяна Микульська: Часто бізнес скаржиться на проведення слідчих дій, санкціонованих судом (обшуки, тимчасовий доступ до речей і документів, тощо). Проте, ми працюємо за Регламентом Ради бізнес-омбудсмена і не можемо брати увесь пласт скарг, який до нас заходить. Рада розглядає скарги у досудовому порядку, а відтак, скарги які є предметом судового оскарження, або ж в яких ставиться під сумнів законність судових рішень, не відносяться до компетенції Ради. Відповідно, в роботі переважна кількість скарг, які стосуються неповернення тимчасово вилученого під час обшуку майна, неефективності досудового розслідування.
Отримані скарги свідчать, що орган досудового розслідування зволікає з виконанням ухвал слідчого судді про повернення майна з різних підстав; докази перебувають на експертизі, є необхідність роз’яснити ухвалу слідчого судді, змінюється чи йде у відпустку слідчий або відбувається зміна підслідності, матеріали кримінального провадження передаються з одного органу до іншого. Вилучити майно простіше, аніж повернути власнику/володільцю майна.
Олена Чорна: Варто додати, що часом для бізнесу дуже критично, коли майно не повертається на підставі ухвали слідчих суддів. У моїй практиці була така ситуація, коли у скаржника вилучили деревину. Тобто, кожен день цього простою збільшував ризик, що ця деревина просто згниє. Відповідно, було важливо повернути це майно якнайшвидше. Якби ми не втрутилися, ця історія могла б затягнутися більше ніж на півроку. На той час бізнесу вже нічого було б забирати. На жаль, такі ситуації бувають. Тому компаніям важливо звертатися до нас, якщо є така необхідність, щоб ми могли їм допомогти з вирішенням таких проблемних питань.
А як саме Рада бізнес-омбудсмена захищає бізнес? Які інструменти є найбільш ефективними?
Тетяна Микульська: Найбільш ефективним механізмом врегулювання питань бізнесу слугують експертні групи, створені на підставі меморандумів про співпрацю з державними органами. У нас 15 таких меморандумів з державними органами, зокрема з Офісом Генпрокурора, СБУ, НАБУ, Національною поліцією, Державною податковою службою Україною та іншими. Це дуже дієвий для нас інструмент. Ми маємо можливість зустрічатися із представниками центрального апарату і вирішувати питання точково.
Наступний інструмент – це координаційна платформа при Офісі Президента, бізнес-омбудсмен бере у ній безпосередню участь при розгляді скарг. Також ми можемо проводити свої власні розслідування, як ми зробили у випадку кричущої ситуації з блокуваннями накладних – дивитись звіт.
Ми використовуємо ЗМІ для привернення уваги громадськості до системних проблем бізнесу. Наприклад, ми співпрацюємо з Forbes Україна, де досить часто публікуємо свої кейси – історії скаржників – позитивно вирішені і навпаки. Такий інструмент дозволяє широко говорити про гарячі проблеми підприємців і робити акцент саме на тих сферах, де потрібні невідкладні зміни.
Також у нас є кейси співпраці з Тимчасовою спеціальною комісією із захисту прав інвесторів. Це такі основні важелі. Власне кожен інструмент є дієвим у окремій специфічній ситуації. Не існує уніфікованого рецепту успіху.
Олена Чорна: Важливо, що ми доносимо свої позиції щодо вирішення окремих питань бізнесу та покращення підприємницького середовища до державних органів та органів місцевого самоврядування. Але робимо ми це через рекомендації. У нас немає повноважень зобов’язати той чи інший орган щось зробити, тобто “примусово виконати” нашу рекомендацію.
Разом з тим, оскільки ми займаємо позицію арбітра – незалежної від влади неупередженої сторони, ми намагаємося вибудувати партнерські відносини з державними органами та шляхом діалогу досягнути справедливого вирішення тієї чи іншої справи нашого скаржника. І за рахунок цього до наших рекомендацій, зрештою, прислухаються у більшості випадків. Звичайно, ми не вирішуємо на 100% все успішно. Але у більшості тих питань, які до нас заходять, вдається досягти позитивного результату.
Розкажіть про найбільш помітні Ваші кейси під час війни, наприклад, про допомогу релокованому бізнесу?
Тетяна Микульська: У нас був кейс, коли бізнес, що перебував на тимчасово окупованій території у Мелітополі, втратив доступ до своїх активів. Працювати підприємство не могло і подало заяву про неможливість виконання податкових обов’язків своїй податковій у Запорізькій області. Податкова винесла рішення, яким підтвердила, що, дійсно, підприємство не може виконувати податкові обов’язки через об’єктивні причини.
Потім цей бізнес вирішив відновити свою діяльність та релокувався до Київської області, змінивши податкову. В свою чергу, податківці за новим місцезнаходженням подивились декларації, які протягом послідовних 12 місяців були з нульовими показниками… і анулювали компанії реєстрацію платника ПДВ.
Рада підтримала скаржника і в результаті комунікації в трьохсторонньому форматі ДПС України-Рада-Скаржник вдалося відновити реєстрацію платника ПДВ. До речі, це позитивний приклад, коли ДПС України самостійно виправила ситуацію, а не переклала цей тягар на суд.
Наскільки часто до вас звертаються компанії, яким довелося переїхати із тимчасово окупованих територій? Загалом, наскільки безпроблемна у нас релокація бізнесу?
Олена Чорна: Зараз таких скарг все менше. Це була дуже кричуща проблема саме на початку повномасштабного вторгнення. Були зірвані логістичні ланцюжки, і з цього приводу до нас надходило багато запитів. Ми намагалися таким компаніям допомогти, підказати, куди можна звернутися. Також ми працювали деякий час у Польщі, мали у Кракові свій офіс. Намагалися і в цьому напрямку допомагати. Насправді, це більш давня проблематика. Але й зараз час від часу зустрічаємо випадки, коли компанії говорять: “Ми релокувалися із Херсону, або з іншого регіону, і у нас така-то податкова проблема”.
Багато компаній релокувалися – це факт. Ми постійно обговорюємо з колегами, можливо, у контексті майбутньої деокупації, що вже зараз потрібно думати, яким чином повертати бізнес назад та створювати для нього можливості. Ми всі розуміємо, що в західних регіонах підприємцям безпечніше, там більше клієнтів і трудових ресурсів. Але треба вже замислюватися над тим, як саме повертати бізнес назад та реінтегрувати його.
Нам відомо, що у тому ж Херсоні зараз працює небагато підприємств. За словами представників місцевої бізнес-асоціації, доходить до того, що це буквально декілька магазинів, декілька кафе – абсолютний мінімум. Це – величезна проблема. Зрозуміло, що це насамперед пов’язано з безпековою ситуацією. Як тільки вона вирішиться – справи покращаться.
Але водночас, мені здається, що було б добре, аби були якісь прицільні цільові програми підтримки бізнесу. Потрібно, щоб урядовці думали, як повертати цей бізнес вже зараз, аби він нормально функціонував у подальшому.
Отже, Ви не лише відповідаєте на скарги, а й відстежуєте загалом ситуацію з бізнесом в Україні?
Олена Чорна: Звичайно, ми хочемо розуміти тенденції. Ми і за статистикою скарг можемо робити певні висновки, оскільки з певних регіонів надходить більше звернень. Звичайно, з Києва – традиційно найбільше звернень, бо тут найбільше бізнесу. Це – логічно. Багато хто релокувався до Києва, це теж – справедливий момент. Але якщо брати деокуповані території, то звідти ми отримуємо дуже мало звернень. Тому будемо відслідковувати ситуацію і надалі.
Ми заохочуємо бізнес не замовчувати про випадки недобросовісної поведінки держорганів, а оперативно повідомляти про свої проблеми Раді бізнес-омбудсмена через форму на сайті: https://boi.org.ua/podaty-skargu/
Шукайте інтерв’ю також за посиланням.
