Справа, з якою стикнулася Рада бізнес-омбудсмена восени 2023 року, показова з точки зору правозастосування і наявних паралелей у державі – військово-промислової та економічної. Одна паралель – спрямування максимально можливих зусиль для належної підтримки обороноздатності країни, інша – забезпечення стабільного функціонування економіки і запобігання виведенню валюти за кордон. Спеціально для Forbes інспектор ради Василь Суховий розповів історію ремонтного підприємства бронетехніки, якому вдалося добитися скасування кількамільйонної пені за нібито несвоєчасний імпорт.
Скаржник ради – конструкторсько-виробниче підприємство «Синергія» – ремонтує та вдосконалює спеціальну техніку для сил оборони України. Для реалізації одного з проєктів компанія замовила з-за кордону чималий обсяг броньованих пластин та переказало валюту постачальнику.
Підприємство розуміло, що може не встигнути завезти броню у встановлені НБУ 180 днів, і звернулося із цим питанням до Мінекономіки. Міністерство надало висновок про продовження граничних строків розрахунків за імпортною операцією на два місяці, до початку грудня 2022 року.
У жовтні 2022-го імпортований товар перетнув митний кордон України, однак затримався у митному оформленні з незалежних від українського підприємства причин. Броню було розміщено в режимі митного складу.
Коли граничний строк за висновком Мінекономіки добігав кінця, стало зрозуміло, що підприємство завершити митне оформлення не встигає, а за наявною інструкцією НБУ обслуговуючий банк не зніме імпорт бронепластин з контролю. Хоча товар уже був на митній території України, «Синергія» знову звернулася до Мінекономіки.
Міністерство проаналізувало ситуацію та надало відповідь: потреби у продовженні граничних строків для підприємства немає, адже моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону. Здавалося б, проблеми відтак не існує і імпортер спокійно може завершити митне оформлення після усунення інших чинників, які спровокували затримку.
Податкова несподіванка
Раптово наприкінці травня 2023 року територіальне управління Державної податкової служби України вирішило провести позапланову виїзну перевірку «Синергії» щодо дотримання валютного законодавства під час розрахунків за цією імпортною операцією. Причиною перевірки була інформація з обслуговуючого банку про те, що він не завершив валютний нагляд зі свого боку згідно з інструкцією НБУ.
За результатами перевірки податкова дійшла висновку, що підприємство порушило граничні строки розрахунків, адже у нього не було всіх тих митних декларацій, наявність яких НБУ за інструкцією пов’язує із завершенням здійснення валютного нагляду у разі імпорту продукції.
Підприємство отримало акт перевірки та повторно звернулося до Мінекономіки – міністерство не змінило свою позицію про те, що в цій ситуації граничні строки порушено не було. Там зауважили, що момент здійснення імпорту і момент завершення валютного нагляду необхідно розмежовувати.
Підприємство подало до податкової заперечення, однак безуспішно. Територіальне управління податкової вважало, що строки порушені, і наклало пеню за несвоєчасне здійснення імпорту на 13,2 млн грн. Сума пені становила практично половину коштів, сплачених закордонному постачальникові за бронепластини.
Правова неузгодженість
Уже перед ухваленням податковою рішення про стягнення пені «Синергія» перевела продукцію з режиму митного складу (за деклараціями ІМ-74) у режим імпорту/випуску для вільного обігу (за деклараціями ІМ-40).
Нарахування пені підприємство вимушено оскаржило до ДПС України, а також вирішило заручитися підтримкою Ради бізнес-омбудсмена.
ДПС України організувала проведення слухання за скаргою, в якому взяли участь представники підприємства та інспектори ради. Після цього Рада направила письмові пропозиції, обов’язкові до врахування податковим органом.
Спираючись передусім на усталену позицію Верховного Суду, Рада зауважила, що момент перетину товаром митного кордону України не залежить від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд. У спорах про дотримання граничних строків у подібних обставинах необхідно прив’язуватися саме до моменту здійснення імпортної операції, тобто до дати перетину митного кордону, безвідносно подальшого митного оформлення.
Так, наприклад, в одній зі справ суди визначили неправомірним нарахування податковим органом пені в умовах, коли товар уже перетнув митний кордон і отримав відбитку штампа «Під митним контролем» та надалі був розміщений у режимі митного складу. Судом наголошено, що оформлення митної декларації на імпортовані товари, як завершення їхнього митного оформлення та закінчення митного контролю щодо них, не є необхідною умовою для визначення моменту перетину такими товарами митного кордону України. Датою імпорту слід вважати не дату оформлення митної декларації, а дату фактичного перетину митного кордону, яка посвідчується штампом «Під митним контролем» на товаросупровідних документах.
Також Рада підтримала і позицію Мінекономіки і зауважила потребу розмежовувати положення законів «Про валюту і валютні операції» та «Про зовнішньоекономічну діяльність» із інструкцією, виданою НБУ для банківських установ. Інструкція регулює суто момент завершення банком валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, а не момент завершення імпортної операції.
ДПС України всебічно дослідила обставини справи та специфіку правозастосування. Податкова не допустила порушення законних інтересів підприємства та врешті задовольнила скаргу. Служба скасувала пеню і погодилася, що визначальним у таких справах є початковий момент перебування товару під митним контролем – момент фізичного перетину товаром митного кордону держави. Бронепластини фактично перетнули митний кордон ще на початку жовтня 2022 року, що підтверджено відмітками митниці на комерційних інвойсах та міжнародних товарно-транспортних накладних, а відтак податкова визнала, що поставку компанія здійснила без порушення граничних строків розрахунків.
Безумовно, є великим позитивом, що ситуацію вдалося владнати в досудовому порядку. Разом з тим можна констатувати, що у державних органів можуть існувати неузгодженості щодо трактування тих чи інших законодавчих норм. Такі ситуації шкодять діяльності підприємств, які змушені займатися не основними бізнес-процесами та посилювати обороноздатність країни, а відстоювати власні права перед державою.
Рада існує і працює для захисту порушених прав та інтересів підприємств. Водночас наша команда завжди щиро розраховує на зменшення, а бажано – уникнення будь-яких неузгодженостей у державному механізмі, аби підприємці акцентували свою увагу саме на досягненні бізнес-результатів.
Оригінал публікації доступний за посиланням.
