Рада бізнес-омбудсмена є постійним учасником дискусії високого рівня ОЕСР з пошуку рішень по зміцненню доброчесності ведення бізнесу. Тетяна Коротка, заступниця бізнес-омбудсмена, представила Раду на черговій зустрічі в ОЕСР, що проходила у гібридному форматі, яка була присвячена розвитку мережі та обговоренню з колегами прогалин та потреб регіону Східної Європи та Центральної Азії.
Тези відповідей Тетяни Короткої на питання модераторів:
Що змінилося з того часу – чи стала ваша роль більш вагомою з 2014 – чи збільшилися довіра до держінститутів, або ви все ще продовжуєте стикатися з цією проблемою?
За моїми спостереженнями, з моменту утворення Ради бізнес-омбудсмена (нагадаю, що наша установа була утворена в 2015 році після Революції Гідності), державні інститути стали працювати набагато краще. Наприклад, РБО майже не отримує нарікань на дозвільну систему, ліцензування, отримання будівельної документації, державних закупівель. Більшість державних послуг та реєстрів диджітилізовано, що також сприяє прозорості і спрощенню роботи бізнесу.
Проте нові виклики для країни, такі як пандемія COVID, повномасштабне воєнне вторгнення росії, прискорена європейська інтеграція України, ставлять нові виклики і завдання також і в контексті формування культури ведення бізнесу.
Як Рада бізнес-омбудсмена, найближчим часом ми б хотіли зосередитись на питаннях правозастосування. Ми впевнені, що саме ці питання між нормами законодавства та їх практичним застосуванням створюють середовище як для порушень прав бізнесу з боку державних органів, так і недоброчесних проявів бізнес поведінки.
Які це виклики в контексті чесного ведення бізнесу сьогодні?
Що стосується викликів для чесності бізнесу, цю роботу по просуванню культури ведення бізнесу необхідно послідовно продовжувати. Особливо, в контексті поняття «конфлікт інтересів». Незважаючи на, здавалось б, знання цієї термінології в суспільстві. Проте, для того, щоб не втрачався етичний компас, певну роз’яснювальну роботу для бізнесу та інших стейкхолдеров проводити корисно.
Наступним регіональним викликом для сфери доброчесності ведення бізнесу є інтеграція в ЄС. Як відомо, Україна, Молдова, Балканські країни знаходяться в активному переговорному процесі щодо членства в ЄС, інші країни регіону так само мають свій рух, що вимагає суттєвих змін у підходах до стратегічного планування в бізнесі та формування відповідної системи комплаєнсу. Каталізатором всіх процесів стала військова агресія росія відносно України та ризики для інших країн регіону.
Якщо поглянути ширше, з вашого досвіду, чого на вашу думку не вистачає у сфері доброчесності ведення бізнесу в Україні та нашому регіоні?
Критично важливим, з точки зору комплаєнсу та доброчесності ведення бізнесу, не лише для України, але і для інших країн є питання санкцій, застосованих до компаній та санкційної політики загалом. Нині в Україні особливо актуальним є допомога бізнесу з припинення співробітництва з токсичними російськими партнерами та припинення співробітництва з підсанкційними акціонерами.
Глобальний проект по майбутньому відновленню України може стати драйвером також і для формування культури доброчесності бізнесу. Поряд з великими транснаціональними компаніями локальний бізнес (і не лише український) зможе взяти участь у проектах відновлення. Проте, розуміючи, що відновлення буде тісно переплетене з міжнародною підтримкою, долучитись до цього зможуть лише компанії, що знають і слідують кращим правилам комплаєнс процедур.
Іншим глобальним трендом є активізація розвитку сектору «security and defense» та всіх, пов’язаних із цим процесами виробництва, переміщення, торгівлі, інсталяції, використання і тп. Нові умови життя країн, питання глобальної та національної безпеки відкривають нові можливості для бізнесу та вимагають встановлення нових внутрішніх та зовнішніх етичних правил та комплаєнсу.
