13424

28.04.2021

Рада у співпраці з Мін’юстом посприяла скасуванню незаконних реєстраційних дій, які могли бути елементом рейдерської атаки на мережу автозаправних станцій

Дії Міністерства юстиції України: Реєстраційна служба

Скарга на: Державний реєстратор Маломихайлівської сільської ради

Суть скарги: Слідом за скаргою, яка надходила до Ради ще у серпні минулого року, у квітні 2021 року до Ради були подані ще дві скарги, пов’язані з гучним конфліктом між двома бізнес-групами навколо володіння мережею автозаправних станцій.

В межах цього конфлікту протягом усього кількох тижнів (у березні – квітні 2018 року) була вчинена велика кількість сумнівних реєстраційних дій, за більшістю яких стояли “чорні реєстратори”, зареєстровані у невеликих віддалених населених пунктах. Власники та керівники двох десятків компаній, на яких зосереджено бізнес, неодноразово змінювались без наявності передбачених законом для таких змін документів, або на підставі підроблених документів, а згодом – не менш загадково змінювались у зворотному напрямі. Застереження про наявність заборони відчуження корпоративних прав вимикались без будь-яких підстав та невдовзі вмикались знов. Деякі реєстраційні дії зникали з реєстру безслідно. Паралельно вчинялись не менш сумнівні дії щодо реєстрації прав на нерухоме майно (власне АЗС) у реєстрі прав. Наслідки безладу, який виник у результаті цієї “реєстраційної війни”, різні інстанції, до яких звернулись учасники конфлікту – суди, правоохоронні органи, Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, Рада бізнес-омбудсмена – в межах їхньої компетенції вивчають та допомагають ліквідувати і досі.

У січні 2021 року Мін’юст вже вирішив долю частини незаконних реєстраційних дій, які вчинялись у інтересах одної зі сторін конфлікту. Незважаючи на те, що пройшов вже тривалий час після спірних подій (через що існували певні сумніви, чи  варто відмовити у розгляді тих скарг з огляду на давність) – Мін’юст дійшов висновку, що скарги все ж мають бути розглянуті, а реєстраційні дії – підлягають скасуванню. Та невдовзі представники іншої сторони конфлікту звернулись до Мінюсту із власними скаргами, вимагаючи у такому разі скасувати й іншу частину незаконних реєстраційних дій, що були ініційовані їхніми опонентами. Цікаво, що, виходячи з хронології незаконних реєстраційних дій – саме опоненти нанесли “перший удар”, тому в скаржників були вагомі підстави називати “рейдерами” саме їх.

Паралельно зі зверненням до Мін’юсту скаржники звернулись і до Ради із проханням посприяти об’єктивному та неупередженому розгляду цієї складної справи Мін’юстом.

Вжиті заходи: Глибоко вивчивши матеріали цієї заплутаної справи, інспектор Ради усвідомив необхідність обережного та виваженого підходу до її розгляду. Адже Рада не повинна вступати у конфлікт між двома бізнес-групами та віддавати одній з них перевагу. Власне, у такій саме делікатній ситуації перебував і Мін’юст. Та уникнути вирішення цього питання було неможливо. Адже формально об’єктом оскарження були реєстраційні дії, вчинені суб’єктами владних повноважень (державними реєстраторами), і необхідно було надати справедливу оцінку їх законності або незаконності без огляду на те, в чиїх інтересах – одної сторони або іншої – вони вчинялись.

Інспектор Ради взяв участь у засіданні Колегії, де озвучив свою позицію по суті справи. Згодом Рада довела її до відому Мін’юсту у письмовому вигляді.

Беручи до уваги, що у січні 2021 року Мін’юст вже розглянув скарги одної зі сторін конфлікту, застосувавши лояльний до скаржника підхід до підрахунку 60-денного строку подання скарги (визнавши, що навіть найменші розумні сумніви у тому, що скаржник міг не знати про оскаржувані реєстраційні дії повинні тлумачитись на користь останнього) – Рада запропонувала, з міркувань послідовності й недискримінації, застосувати такий саме підхід і по відношенню до скарг опонентів. Щодо суті скарг, то Рада висловила думку, що оскаржувані реєстраційні дії є вочевидь незаконними через цілу низку порушень: починаючи від порушення принципу територіальності й відсутності деяких передбачених законом документів та закінчуючи очевидним ігноруванням з боку державного реєстратора судової заборони на відчуження корпоративних прав.

Результат: 21-22 квітня 2021 року Мін’юст видав накази, якими затвердив висновки Колегії за результатами розгляду скарг. Висновки Колегії в цілому збігались із позицією Ради. Оскаржувані реєстраційні дії були скасовані, а державному реєстратору, який вчинив їх (і це було вже не перше його порушення) – було повністю анульовано доступ до реєстру. Наслідком цих рішень Мін’юсту має стати відновлення того первинного стану відомостей, що існував до початку аномального сплеску сумнівних реєстраційних дій. Це означає, що первинний власник й надалі залишатиметься законним зареєстрованим власником. Якщо ж інша сторона конфлікту не погодиться із таким станом справ,  їй залишиться відстоювати свої інтереси у судовому порядку. Справу закрито.

Наступний кейс: З четвертої спроби: за сприяння РБО компанія отримала дозвіл на будівництво