Скарга на: Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (ДФС)
Суть скарги: До Ради звернувся найбільший німецький інвестор в Україні – компанія «МЕТРО Кеш енд Кері Україна» (METRO). Скаржник не погоджувався з висновками податкової перевірки, відповідно до яких він мав сплатити штраф у розмірі 2,3 млрд. грн за порушення касової дисципліни.
ДФС зробила висновок, що Миколаївський гіпермаркет мережі порушив правила оприбуткування готівки в сумі 485 млн. грн. Що ж не так зробив Скаржник? Протягом 2016-2018 років він проводив виручку через реєстратори розрахункових операцій (РРО або касовий апарат). При цьому готівку відображав у книгах обліку розрахункових операцій (КОРО) на підставі фіскальних чеків. Оскільки, гіпермаркет не проводив готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами, компанія METRO не оприбутковувала вже згадану суму готівки додатково ще й через касову книгу.
Відповідно до позиції ДФС, Скаржник мав робити і те і інше: проводити виручку через касові апарати, відображати готівку у КОРО, а крім цього – оприбутковувати готівку у касовій книзі. Тому податковий орган розцінив це як порушення і застосував до Скаржника штраф у п’ять разів більше за обсяг праведних операцій – 2,3 млрд. грн.
Цікаво, що Миколаївський гіпермаркет оприбутковував готівку так само, як і всі інші магазини мережі. Використовував такий спосіб оприбуткування вже тривалий час і правильність такого способу оприбуткування була підтверджена декількома податковими перевірками. Чому питання виникли саме зараз і саме до Миколаївського підрозділу – невідомо.
Скаржник наполягав: ситуація, що склалася, є не зовсім чесною та навіть абсурдною. Важливим було те, що самі податкові інспектори, які проводили перевірку розуміли те, що порушення, що було інкриміноване компанії METRO, ніяким чином не могло призвести до ухилення від сплати податків та завданню збитків бюджету відповідно. Водночас, за формальне неоприбуткування готівки до платника податків було застосовано п’ятикратний штраф від обороту. Тому 9 квітня 2019 року компанія звернулася за допомогою до Ради бізнес-омбудсмена.
Вжиті заходи: Інспектор вивчив обставини справи та переконався, що законодавство передбачає декілька альтернативних способів оприбуткування готівки. Перший спосіб – проведення готівкових операцій з оформленням прибуткового касового ордеру з фіксацією суми готівки надходжень у касовій книзі. Другий – проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО із здійсненням обліку готівкових надходжень у КОРО. Саме так проводив операції Скаржник.
Тому Рада письмо попросила ДФС всебічно та неупереджено розглянути скаргу підприємства та навела наступні аргументи:
1. На переконання Ради, Скаржник не порушував правила оприбуткування готівки. Законодавство чітко розмежовує, в яких ситуаціях платник податків зобов’язаний оприбутковувати готівку через касову книгу, а в яких через КОРО. Зокрема обов’язок ведення касової книги законодавець пов’язує із проведенням розрахунків з оформленням їх касовими ордерами. А застосування РРО вимагає здійснювати облік готівкових коштів у КОРО. Рада зауважила, що Скаржник не проводить готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами. Тому, на думку Ради, необґрунтованим є висновок ДФС про те, що Скаржник зобов’язаний був оприбутковувати готівку одночасно із внесенням записів у касову книгу та КОРО.
2. Озвучений штраф ДФС є непропорційно великим. Податкова погоджувалася, що Скаржник не ухилявся від сплати податків, оскільки касові апарати мережі напряму під’єднані до систем ДФС, що виключає можливість будь-яких махінацій. Тому штрафувати його на мільярдні суми за це не можна.
3. Практика Верховного Суду за низкою справ, які навів інспектор, також свідчить на користь Скаржника.
Протягом квітня-червня інспектор Ради, а також бізнес-омбудсмен і його заступник, декілька разів зустрічалися з керівництвом ДФС, щоб особисто донести їм аргументи щодо безпідставності штрафу. Наприкінці травня відбувся розгляд справи підприємства в ДФС, де Рада ще раз підтримала позицію підприємства.
Результат: 18 червня ДФС задовольнила скаргу підприємства та повністю скасувала штраф.
Рада вважає, що двохмільярдний штраф за ситуацію, яка жодним чином не свідчила про ухилення від сплати податків або інше серйозне порушення, це темна пляма на інвестиційному кліматі країни. Проте, той факт, що штраф вдалося відмінити на етапі адміністративного оскарження, без тривалих судових розглядів, говорить про можливість бізнесу законно та ефективно захистити свої інтереси. Сподіваємося, що після нещодавніх змін в сфері касової дисципліни багатомільярдні штрафи за аналогічні порушення назавжди залишаться в історії.
