- За результатами консультацій із галузевим бізнесом, профільними бізнес-асоціаціями та представниками громадянського суспільства Рада проаналізувала збалансованість пільгового режиму податку на додану вартість («ПДВ») щодо товарів, які постачаються для потреб оборони, а також окремі проблеми його адміністрування.
- Перша частина Звіту за результатами цього розслідування фокусується на питанні локалізації виробництва в Україні компонентів (комплектуючих) до оборонної техніки («ОВТ»).
- Попри проголошену державою підтримку виробництва товарів для потреб оборони та курс на локалізацію, чинний податковий режим не сприяє вітчизняним виробникам комплектуючих до ОВТ та робить їхню продукцію дорожчою порівняно з імпортованими аналогами.
- Зміни до Податкового та Митного кодексів кінця 2024 року розширили виробникам готових виробів, таких як безпілотники, системи РЕБ тощо, податкові та митні пільги на імпорт сировини та матеріалів.
- Однак, ці пільги досі не поширюються на виробників комплектуючих, які, на відміну від виробників готових виробів, змушені платити ввізне мито та ПДВ при імпорті сировини.
- У результаті, імпорт готових компонентів стає вигіднішим, ніж їхнє локальне виробництво, що, у свою чергу, гальмує розвиток українського ринку комплектуючих і посилює залежність від іноземних постачальників.
- Це питання є актуальним в розрізі мети поступово знижувати залежність України від імпорту компонентів до ОВТ, що в середньо- та довгостроковій перспективі може мінімізувати втрати бюджету (оскільки імпорт наразі пільговий), водночас, може сприяти посиленню обороноздатності та економічному розвитку.
- В рамках кроків до вирішення цієї проблеми Рада пропонує державі дослідити потенціал локального ринку виробництва комплектуючих; забезпечити регулярний аудит чинності поточних пільг; поширити пільги на виробників комплектуючих, а не тільки готових виробів та створити відповідний механізм контролю та звітності застосування таких пільг.
- У другому блоці Звіту проаналізовані окремі проблеми правозастосування пільгового режиму ПДВ та означена потреба в додаткових роз’ясненнях з боку компетентних державних структур.
- Так, ідеться про хвилюючу кількість (кілька десятків за півтора роки) судових справ, що їх ініціюють прокурори, про стягнення в порядку господарського судочинства з постачальників (як імпортерів, так і виробників, що постачають ОВТ за замовленнями органів місцевого самоврядування, «ОМС») ПДВ, включеного до ціни товару, як безпідставно сплаченого.
- Послідовність подій, що призводять до неоднакового застосування пільгового ПДВ, наступна: Замовники (ОМС) включають ПДВ у ціну контракту для Сил Оборони; Постачальники приймають ці умови; прокурор ініціює в інтересах ОМС позов до господарського суду з вимогою до Постачальника про повернення ПДВ, сплаченого йому Замовником. Постачальник повертає Замовнику вже частково сплачені до бюджету і має касовий розрив.
- В деяких випадках Постачальником виступає імпортер ОВТ, який імпортував товар тоді, коли його код ще не входив до переліку товарних кодів, на які поширюється пільговий режим ПДВ. У випадку застосування пільги при його поставці касовий розрив Постачальника стає ще більшим.
- Вирішувати ці проблеми Рада пропонує у двох аспектах – роз’яснювальному та планувальному. Так, у порядку роз’яснення одним із можливих кроків Рада вбачає підготовку узагальнюючої податкової консультації, яка покриватиме питання статусу кінцевого отримувача товару, сертифікату кінцевого споживача, нарахування податкового кредиту та «компенсуючих зобов’язань», а також статус виконавців/співвиконавців державних контрактів з оборонних закупівель.
- У порядку планування Рада пропонує вдосконалити аналітичний підхід до розширення чи звуження переліку пільгових товарних кодів, який має включати: оцінку ефективності та збалансованості пільгового ПДВ для оборонних товарів; оцінку потенційних втрат бізнесу при зміні режиму ПДВ для конкретних товарів; прогнозування наслідків для державного бюджету; перехідний період для застосування пільги; моніторинг запитів бізнесу на розширення пільг.
- У третьому блоці Звіту Рада аналізує фіскальну доцільність та потенційний вплив на обороноздатність режиму оподаткування ПДВ послуг ремонту та модернізації ОВТ.
- На відміну від постачання війську одиниць нової військової техніки та деяких її запчастин, послуги з їх ремонту та модернізації обкладаються ПДВ. Це створює фінансовий тиск на основних замовників ремонту — військові частини та державні установи, які не є платниками ПДВ і змушені сплачувати його у складі ціни ремонту – за рахунок обмеженого бюджету, яке може виділити на ремонти держава. Через це за виділені державою кошти можна відремонтувати менше одиниць техніки, а підприємства-ремонтники втрачають частину замовлень. Відтак, постає питання про те, чи такий підхід стимулює наповнення бюджету, або ж створює «перетікання» коштів із бюджету в бюджет і негативно впливає як на галузевий бізнес, так і на обороноздатність.
- У цьому аспекті Рада пропонує державі дослідити вплив поточного режиму оподаткування ПДВ на оборонне фінансування, а саме: проаналізувати фінансовий ефект сплати ПДВ ремонтниками (обсяг сплаченого ПДВ vs. кількість відремонтованих ОВТ); частково перенаправити кошти на ремонт ОВТ замість повернення до бюджету; провести аудит касових розривів підприємств-ремонтників через “замороження” коштів у податковому кредиті та затримки бюджетних виплат; визначити, який % від оборонних видатків йде на ПДВ для ремонту та модернізації ОВТ. За результатами цього аналізу пропонується напрацювати рішення, варіантами якого може бути запровадження нульової ставки ПДВ на послуги з ремонту/модернізації ОВТ за держконтрактами або спеціального режиму оподаткування таких послуг, який дозволить зберегти чинну ставку ПДВ (20%), але замовник зможе сплачувати вартість ремонту без ПДВ, а ремонтне підприємство – виставляти рахунок без ПДВ, зберігаючи при цьому податковий кредит за закуплені матеріали.
26.03.2025
Податкові стимули: як українцям не втратити свій ринок ОПК. Звіт за результатами власного розслідування
