Знайшли крайнього, або Кейс із податками для ФОП (The Page)

Як податківців можна переконати, що з «неоформленими працівниками» усе не так просто. І чим може допомогти Рада бізнес-омбудсмена.
До Ради надійшло звернення від фізичної особи-підприємця (ФОП) із Запоріжжя, чий бізнес пов’язаний з організацією міжнародних автомобільних перевезень вантажів здебільшого у близьке зарубіжжя. Свій малий бізнес підприємець веде разом з дружиною, яка, власне, й виступила його представницею при поданні скарги до Ради.
Суть проблеми
Представниця скаржника розповіла, що в них виникли проблеми одразу з двома контролюючими органами – Головним управлінням Державної податкової служби у Запорізькій області (ГУ ДПС) та Головним управлінням Державної служби з питань праці у Запорізькій області (ГУ Держпраці).
На перший погляд, ці проблеми виникли «на рівному місці». Однак ситуація виглядала дуже серйозно. Контролюючі органи стверджували, що підприємець є роботодавцем для 22 осіб, які офіційно не оформлені. На цій підставі на нього наклали штраф у розмірі 2,7 млн грн – на додачу до донарахування податків та соціальних внесків з нібито «заробітної плати» цих осіб.
Представниця скаржника попросила Раду розібратися у ситуації, яка здалася їй абсолютно абсурдною, та допомогти.
Якщо копнути глибше
Спочатку інспектори Ради поставились до тверджень скаржника із певною долею скепсису, розуміючи, що неофіційна зайнятість дуже поширена в Україні і що існує висока вірогідність того, що висновки перевіряючих мають під собою певне підґрунтя. Та, заглибившись у ситуацію, інспектори зрозуміли, що усе не так, як здається на перший погляд.
Розпитавши скаржника та його представницю про їхній бізнес, команда інспекторів Ради насамперед розібралась у його бізнес-моделі.
Так, інспектори дізналися, що скаржник іноді виконує перевезення безпосередньо (зокрема й сам здійснює рейси на власній вантажівці, під час виконання одного з яких його застав перший дзвінок інспектора Ради), а іноді виступає лише їхнім організатором (транспортним експедитором). У такому разі він залучає до виконання перевезень колег — інших ФОПів, які здійснюють рейси самостійно або ж із залученням своїх найманих водіїв.
За умови такої формі кооперації ФОПи, що працюють на субпідряді, зберігають повну самостійність і не підпорядковуються скаржникові. Яскравим свідченням їхньої самостійності було, зокрема, те, що такі ФОПи працюють на своїх власних вантажівках і не позбавлені права самостійно приймати та виконувати заявки будь-яких інших замовників, окрім скаржника.
Вивчивши документи, інспектори Ради переконались, що з юридичної точки зору бізнес скаржника має досить складну та подекуди заплутану структуру, яка включає в себе численні договори транспортного експедирування й перевезення із замовниками, субекспедиторами та безпосередніми перевізниками, договори оренди (позички) транспортних засобів,тощо.
Однак після детального вивчення документів інспектори Ради впевнились, що скаржник говорить правду: ознак наявності саме трудових відносин між ним та 22 водіями, з точки зору інспекторів Ради, аж ніяк не було.
Через те, що скаржник під час виконання багатьох перевезень виступав транспортним експедитором (організатором перевезень), він постійно фігурував у документах, які стосуються цих перевезень, наприклад, у міжнародних автомобільних вантажних накладних (CMR), а подекуди й у митних деклараціях, які оформлювались при розмитненні вантажів.
Саме в цих документах податківці й помітили прізвище скаржника. На цій підставі ГУ ДПС зробило в акті податкової перевірки висновок, що скаржник є роботодавцем для всіх 22 водіїв, які виконували відповідні перевезення.
Податківці не тільки зробили власний висновок про необхідність донарахування податків та соціальних внесків, але й повідомили про виявлені ними факти ГУ Держпраці, яке, зі свого боку, виписало скаржникові астрономічний штраф за порушення трудового законодавства.
Та висновки обох органів були, вочевидь, передчасними та, ймовірно, помилковими.
Тактика дій
Обміркувавши ситуацію, інспектори Ради вирішили розділити її на дві паралельні течії, кожна з яких вимагала особливого підходу.
Перша з них стосувалася штрафу, який виписало скаржникові ГУ Держпраці. Щодо таких штрафів в Україні, на жаль, взагалі не передбачено процедури адміністративного оскарження, до якої могла б долучитися Рада. Ба більше, постанови про накладення таких штрафів ще й є виконавчими документами.
Це означає, що через короткий проміжок часу після винесення такі постанови можуть бути спрямовані на примусове виконання. А це тягне за собою дуже небезпечні для підприємця наслідки (включно з арештом банківських рахунків і майна та подальшим примусовим погашенням суми штрафу за рахунок реалізації такого майна).
Відтак у підприємця не було іншого вибору, окрім як негайно подавати до суду позов щодо оскарження постанови ГУ Держпраці та просити суд зупинити її примусове виконання.
Саме це інспектори Ради скаржникові й порадили, хоча й розуміли, що подання позову до суду унеможливить подальшу пряму участь Ради у врегулюванні цього аспекту ситуації. Підприємець цією порадою скористався, звернувшись до адвоката з метою підготовки судового позову.
Друга течія стосувалась власне податкових донарахувань та донарахувань єдиного внеску. Тут ситуація ще не зайшла настільки далеко, й існував потенціал для її позасудового врегулювання з допомогою Ради.
Висновки акту податкової перевірки, які стали першопричиною виникнення цієї проблемної ситуації, на момент звернення скаржником до Ради ще не набули статусу остаточних. На підставі заперечень скаржника була призначена повторна документальна перевірка, під час якої ревізори мали дослідити ситуацію більш детально.
Та повторна перевірка закінчилась результатом, який лише незначною мірою відрізнявся від первинного: податківці все ще наполягали на тому, що скаржник має 19 (хоча вже й не 22) неоформлених працівників, і відступати податківці не збиралися.
Скаржник знову подав заперечення, цього разу вже на акт повторної перевірки, і попросив Раду долучитися до процесу розгляду їх.
Зважаючи на всі обставини ситуації, керівництвом було прийнято рішення відрядити представника Ради на розгляд заперечень у ГУ ДПС.
Що у підсумку
Під час розгляду заперечень заступник керівника ГУ ДПС дослухався до аргументів представника Ради, наказав провести нову (вже третю) перевірку і цього разу детально дослідити всі ті обставини, на яких скаржник наголошував у своїх запереченнях і які визнала важливими Рада.
Результати нової перевірки разюче відрізнялися від попередніх. Податківці продовжували стверджувати про наявність у скаржника ознак трудових відносин лише з двома особами (йдеться про тих з його субпідрядників, які не мали статусу ФОПів, хоча й були, як стверджує скаржник, незалежними підприємцями за характером своєї діяльності). А як ми пам’ятаємо, раніше йшлося про 19, а ще раніше – про 22 неоформлених працівників.
Відтак, висновки нової перевірки стали значно сприятливішими для підприємця, а обсяг донарахованих податків та соціальних внесків істотно зменшився.
Крім того, висновки нової податкової перевірки, які спростовують попередні висновки в частині 20 з 22 «неоформлених працівників», зможуть стати вирішальним аргументом у суді на користь необхідності скасування постанови ГУ Держпраці про накладення штрафу (принаймні в основній її частині).
Запорізький бізнесмен продовжує наполягати, що навіть ті дві особи, які залишились зазначеними в останньому акті перевірки, не були його працівниками, і він має намір у подальшому це довести. Однак він визнав, що висновки нової перевірки є значно більш об’єктивними та виваженими, ніж попередньої.
Контекст.
Рада бізнес-омбудсмена створена наприкінці 2014 року низкою міжнародних організацій, провідних українських бізнес-асоціацій та урядом України. Організація фінансується іноземними донорами через спеціальний мультидонорський рахунок в Європейському банку реконструкції та розвитку.
Рада має статус постійно працюючого консультативно-дорадчого органу при Кабінеті міністрів України, в чиї повноваження входить розгляд скарг бізнесу на незаконні рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, а також підвідомчих їм підприємств, установ та організацій.
У рамках своєї діяльності Рада може проводити розслідування, запитувати у публічних суб’єктів необхідну для цілей проведених розслідувань інформацію, надавати рекомендації щодо усунення допущених ними порушень прав і законних інтересів бізнесу.
Повноваження організації планується в подальшому закріпити законодавчо — в парламенті зареєстровано проєкт Закону України «Про Установу бізнес-омбудсмена».
Станом на 3 березня 2020 року Рада отримала загалом 6861 скарг. Подати до Ради скаргу можна через офіційний вебсайт Ради зокрема.
Автори: Володимир Забудський, інспектор РБО, та Іванна Гуменна, молодший інспектор РБО
Оригінал публікації доступний за посиланням.