Заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка: “Змастіть колеса міжнародній торгівлі”

«Полюють» на українських експортерів-імпортерів і ДФС, і СБУ, і Генеральна прокуратура і навіть Антимонопольний комітет.
В аналітичних роботах Міжнародного валютного фонду зазначається, що країни з торговельною відкритістю мають вищий рівень життя і нижчий показник нерівності доходів. Існує стійка кореляція між транскордонною торгівлею та доходами населення. Не дивно, що майже для кожної країни усунення перешкод для торгівлі на шляху до економічного зростання є основою державної політики.
Україна ж, незважаючи на поступальний позитивний тренд, у порівнянні з 2016 роком погіршила свою позицію у впливовому рейтингу Cвітового банку Doing Business на 5 позицій і посіла 115 місце за категорією Міжнародна торгівля. Оцінка цієї категорії відбувається за часом та вартістю, витраченим на експортно-імпортні процедури, включаючи оформлення документів та митно-прикордонний контроль.
Ми в Раді бізнес-омбудсмена не здивовані таким результатом. Ще в 2015 році ми опублікували системний звіт Проблемні питання регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні, що містить необхідні кроки для покращення ситуації. Незважаючи на зусилля, спрямовані на створення репутації України як інвестиційно привабливого партнера, питання зняття внутрішніх бар’єрів вимагає посиленої уваги з боку Уряду.
Ділову репутацію країни партнери оцінюють за багатьма факторами, зокрема з точки зору свободи у торгівлі (руху капіталу, товарів, прозорості процедур, стабільності законодавства  тощо).
Серед зовнішньоторговельних перешкод, що стосуються усіх без винятку компаній – питання валютної лібералізації. Цю проблематику поступово вирішує Національний банк України під наглядом міжнародних фінансових організацій.
Водночас є перешкоди для зовнішньої торгівлі, які вимагають глибшого аналізу. Скажімо, закон України Про зовнішньоекономічну діяльність, що був революційним 26 років тому, нині не відповідає ані міжнародній практиці, ані законодавству ЄС, до якого ми прагнемо адаптувати свою нормативну базу. Цей закон і пов’язані з ним підзаконні акти демонструють невпорядкованість і часто неврегульованість державного нагляду в сфері ЗЕД.
Особливо негативним є питання санкцій у сфері зовнішньої торгівлі. Вони наздоганяють бізнес у вигляді індивідуального ліцензування кожної операції, бо потрібно отримувати дозвіл на кожну операцію, або навіть зупинення торгівельних операцій. Часто-густо застосовувані санкції виявляються жорсткішими за порушення. Чинний порядок їх застосування не відповідає базовим законодавчим принципам державної регуляторної політики, зокрема принципам ефективності, збалансованості та передбачуваності.
При цьому державні органи-ініціатори цих санкцій діють через Міністерство економічного розвитку і торгівлі, яке відповідає за їх застосування. Ініціаторами, що «полюють» на порушників в сфері ЗЕД, можуть бути і ДФС, і СБУ, і Генеральна прокуратура і навіть Антимонопольний комітет. Рада бізнес-омбудсмена також стикнулася з найбільш резонансними справами за цим напрямком.
Позитивно, що компанії-заявники змогли відновити свою зовнішньоекономічну діяльність за нашої допомоги. Проте подібні справи, пов’язані із ризиками для бізнесу по блокуванню їхньої зовнішньоекономічної діяльності, привернули увагу Уряду, експертів та міжнародної бізнес-спільноти до цього маловідомого широким колам питання.
Сьогодні домінує репресивно-каральна модель застосування санкцій. Відсутні ризик-орієнтовані механізми, спрямовані на попередження порушень для законослухняних компаній, що добровільно готові виправити порушення.
При цьому, згідно з офіційною статистикою МЕРТ, за останні три роки 4307 компаній підпали під такі санкції за порушення строків розрахунків з іноземними контрагентами. Цікаво, що кожна друга компанія була винна в порушенні строків розрахунків на суму меншу за 50 тисяч доларів США (тобто для невеликих за обсягом операцій).
Невизначеність процедурних порядків – ініціювання санкцій, розгляду подань органів-ініціаторів – ставить Міністерство економічного розвитку і торгівлі України у ситуацію заручника, коли застосування або незастосування санкцій може призвести до переслідування співробітників МЕРТу правоохоронними органами. За офіційними даними МЕРТ у 2016 році, кількість подань на застосування санкцій від СБУ склало 580, що вшестеро більше, ніж у 2015 році!
Не врегульовано і порядок застосування санкцій у разі значних порушень законодавства – таких, що можуть зашкодити національній економічній безпеці. Так само як і підстави, за яких практично за будь-яке порушення до компанії може бути застосована максимально жорстка санкція – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, що практично повністю блокує діяльність підприємства і може завдати йому невідворотних негативних наслідків аж до повного блокування бізнес-процесів та припинення діяльності.
Вирішити згадані проблеми без очікування довготривалих законодавчих змін можливо, встановивши належні процедури, які б забезпечували прозорий розгляд матеріалів щодо ініціювання санкцій та обґрунтоване документальне підтвердження фактів їх наявності.
Рада бізнес-омбудсмена об’єднала зусилля бізнесу і громадськості та представила на розгляд прем’єр-міністра відповідні пропозиції. Сподіваємося, що вони знайдуть свій відгук у відповідних державних органах влади і будуть підтримані урядом України найближчим часом.
 
Оригінал статті доступний за посиланням: http://bit.ly/2rhhpqh