Як Рада бізнес-омбудсмена допомагає українським медіа під час кризи та війни, про яку підтримку найчастіше просить бізнес і чого Україні бракує, щоб утримати інтерес світових медіа. Заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка: «Не втрачаємо надії, що позасудове розв’язання ситуації з відключенням трьох каналів можливе».
Інститут бізнес-омбудсмена був створений після Революції гідності, щоб розв’язати системну проблему корупції в приватному секторі та недобросовісної поведінки органів влади щодо бізнесу. У травні 2014 року представники нового уряду, коаліція п’яти найпотужніших бізнес-асоціацій України та міжнародні фінансові організації — Європейський банк реконструкції і розвитку та Організація економічної співпраці та розвитку — об’єдналися й підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо підтримки антикорупційної ініціативи України. Для боротьби з корупцією був обраний формат установи бізнес-омбудсмена.
Першим українським бізнес-омбудсменом став литовець Альгірдас Шемета, другим — поляк Марцін Свєнціцький. 9 грудня 2021 року цю посаду обійняв Роман Ващук — канадець українського походження, який раніше був послом Канади в Україні.
Рада бізнес-омбудсмена діє на підставі постанови Кабміну від 26 листопада 2014 року «Про утворення Ради бізнес-омбудсмена» та керується внутрішніми регламентами, затвердженими наглядовою радою. Закону про установу бізнес-омбудсмена досі не ухвалено. За сім років роботи Рада отримала майже 11 тисяч скарг на дії державних органів і допомогла бізнесу повернути чи заощадити майже 25 мільярдів гривень.
Під час великої війни Рада відкрила два регіональні офіси — в Івано-Франківську та польському Кракові. Зараз третина звернень на гарячу лінію Ради стосується розширення переліку товарів критичного імпорту. Решта — про валютно-розрахункові операції, податкові питання, мобілізацію та бронювання працівників, транскордонну логістику та перетин кордону, релокацію в межах країни та за кордон. Медіа та креативний бізнес також зверталися зі своїми проблемами до Ради бізнес-омбудсмена. Зокрема телеканали «Еспресо», Прямий і 5 канал — через те, що їм вимкнули мовлення у мережі Т2. Займалась Рада бізнес-омбудсмена й проблемою постачання паперу до України. А також долучилась до створення Плану відновлення України. За словами заступниці бізнес-омбудсмена Тетяни Короткої, в основу Плану відновлення була покладена ідеологія прискореного розвитку держави, її розбудова як сучасного, надійного і передбачуваного партнера для світу. І цей підхід передбачає продовження реформ в Україні.
— Тетяно, чи вдалося Раді бізнес-омбудсмена після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого адаптуватися до воєнних потреб бізнес-спільноти України?
— Коли почалося вторгнення, Рада бізнес-омбудсмена працювала в дистанційному режимі, зумовленому епідемією коронавірусної хвороби. Тому ми швидко налагодили зв’язок із командою, але перші дні війни присвятили справам безпеки, волонтерства та допомоги одне одному. Члени нашої команди долучились до тероборони, брали участь в організації гуманітарної допомоги та доброчинності. В цей час стало зрозуміло, що в бізнесу з’явились нові виклики, з якими ми можемо допомогти.
У першій половині березня ми оголосили новий формат роботи Ради — розгорнули два регіональні центри. Бізнес-омбудсмен Роман Ващук очолив офіс у Кракові, забезпечивши підтримку нашого бізнесу в Європейському Союзі. Ми уклали меморандум про співпрацю і поєднали наші зусилля з омбудсменом Польщі з питань малого і середнього бізнесу. Другий регіональний офіс розгорнула я в Івано-Франківську. Це місто є не тільки східною брамою Карпат, але й стало центром бізнес-активності в західній частині України.
Саме з середини березня запрацювала наша лінія підтримки — Служба оперативної допомоги бізнесу, і ми перейшли на особливий режим роботи.
— Яку саме допомогу й кому надає РБО під час війни?
— Ми завжди працюємо для бізнесу. У межах лінії підтримки інспектори Ради безкоштовно консультують та супроводжують бізнес у розв’язанні проблем, які виникли у зв’язку із запровадженням воєнного стану та у взаємодії з органами влади та місцевого самоврядування.
За сім років роботи Рада бізнес-омбудсмена отримала 10809 скарг бізнесу щодо неправомірних дій державних органів та закрила 7136 справ. Зокрема, РБО допомогла бізнесу повернути та заощадити 24,2 мільярда гривень.
З початку роботи лінії підтримки (станом на 17 серпня 2022 року) РБО отримала 468 звернень підприємців та завершила розслідування 326 справ. Не пізніше 48 годин, або часом і раніше, кожен заявник отримав зворотний зв’язок від інспектора РБО.
— З якими зверненнями найчастіше наразі звертаються представники бізнесу?
— Протягом останніх п’яти місяців серед найпоширеніших предметів звернень бізнесу до РБО — розширення переліку товарів критичного імпорту (третина звернень), а також валютно-розрахункові операції, податкові питання, мобілізація та бронювання працівників, транскордонна логістика та перетин кордону, релокація в межах країни та за кордон. З відновленням роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість у травні 2022 року підприємці почали повертатися до традиційних податкових проблем та частіше адресують до Ради звернення щодо блокування реєстрації податкових накладних, невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних та включення до переліків ризикових платників.
— Чи зверталися до вас від початку війни медіакомпанії, кіностудії чи інші компанії з креативних індустрій? Якщо так, то з яких питань?
— Медіа та креативний бізнес також зверталися зі своїми проблемами до Ради бізнес-омбудсмена. Зокрема, ми декілька місяців працюємо над зверненнями «Еспресо», Прямого і 5каналу щодо припинення їхнього мовлення в багатоканальній цифровій телемережі Т2. Для врегулювання цього питання Рада поспілкувалася з різними державними органами і з’ясувала, що рішень про припинення трансляції мовлення цих телеканалів у мережі Т2 не існує. При цьому Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, згадуючи про рішення РНБО «Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану» від 18 березня 2022 року, по суті, підтвердила існування «правового вакууму» — немає конкретних правил, за якими канали можуть долучитись до виробництва спільного телемарафону.
З точки зору Нацради, ці обставини мають бути усунені «відповідними і повноважними суб’єктами, які мають або внести зміни до законів України, або чітко визначити і належно передати необхідні повноваження регулятору згідно з чинним законодавством».
Тому бізнес-омбудсмен звернувся з листом до голови Верховної Ради, аби посприяти заповненню прогалин і законодавчо оформити засади роботи спільного марафону, в тому числі розробити єдині критерії для телекомпаній, які зобов’язані транслювати марафон на виконання рішення РНБО, та порядок входження до складу учасників телемарафону. Не втрачаємо надії, що позасудове рішення цієї ситуації все ще можливе.
— Чи були звернення від друкованих засобів масової інформації / видавництв із проханням включити до переліку критичного імпорту папір? Друкована преса, яка здебільшого до війни купувала папір у Росії та Білорусі, тепер у кризовій ситуації. Видання, які ще виходять друком, роблять це за рахунок запасів.
— У нас було декілька звернень щодо проблем із постачанням різних видів паперу з Білорусі, ми частково допомогли зі встановленням контактів із потенційними новими партнерами у Східній Європі, а далі компанії вирішували питання самостійно.
— Чи брала РБО участь у підготовці Плану відновлення України? Що має робити зараз влада, щоб наші підприємці вижили? Як можна підтримати економіку?
— Так, наша роль проявилась також і в роботі над Планом відновлення України, нещодавно презентованим міжнародній спільноті на конференції в Швейцарії. Представники РБО працювали в робочих групах із питань фінансів (фокус на митні та податкові питання), підтримки й розвитку бізнесу (в тому числі малого та середнього). Я допомагала готувати частину щодо антикорупційної політики, пов’язаної як із зобов’язаннями продовжувати антикорупційні реформи, так і з забезпеченням прозорості й підзвітності у процесі повоєнної відбудови.
— Ви були в липні на конференції з відновлення України в Лугано. На вашу думку, чи має бути проведення реформ в України однією з умов надання матеріальної допомоги для відбудови держави? Якщо так, то які саме реформи мають бути проведені або завершені?
— Так, у Лугано був бізнес-омбудсмен, і ми працювали в межах конференції.
В основу Плану відновлення була покладена ідеологія прискореного розвитку держави, її розбудова як сучасного, надійного й передбачуваного партнера для прогресивної міжнародної спільноти. Цей підхід також передбачає продовження реформ (починаючи з антикорупційної реформи, і не обмежуючись культурною та інформаційною політикою). Цілком логічно, що зобов’язання перед міжнародними партнерами не лише технічні, але є й питання реформування. Проте я би зробила акцент на іншому аспекті. На мій погляд, набагато важливіше, щоб зобов’язання щодо розбудови країни перед українським суспільством були виконані. Якщо український бізнесмен інвестуватиме в Україну без застережень, тоді й іноземним компаніям буде комфортно в нас працювати.
— План відновлення України в частині податкової, митної та регуляторної політик, а також у сфері протидії корупції: що найважливіше потрібно зробити зараз і відразу після закінчення війни?
— Складно виділити один пріоритет серед названих. Маємо бути послідовними й завершити розпочаті реформи, а нові революційні ідеї належним чином обговорити й обґрунтувати.
— Чи була долучена РБО до отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі? У який спосіб?
— Ми постійно працюємо над рекомендаціями уряду, що також відповідають євроінтеграційному напрямку. На фінальному етапі перед ухваленням рішення про наш «кандидатський» статус ми багато працювали над заповненнями й перекладами англійською відповідних опитувальників.
— Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина днями заявила, що Україна виконала вже 70% своїх зобов’язань за угодою про асоціацію з ЄС. Чи є проблеми з євроінтеграцією в тих сферах, якими опікуєтеся ви?
— Наша робота націлена на вирішення конкретних питань бізнесу, а виконання євроінтеграційних зобов’язань ми торкаємось лише в контексті нашої практики. Проте й тут у нас є певні здобутки за сім років. Зокрема у сфері зняття торгівельних бар’єрів, валютного регулювання, реформування будівельної сфери і виробництва будівельних матеріалів тощо.
— У пакеті «домашнього завдання» для України є ухвалення закону про медіа. Узгодження українського медійного законодавства з положеннями директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є однією з вимог для вступу України до ЄС. Чи знайомилися в РБО з законопроєктом про медіа?
— Відповідно до нашого мандату, РБО може долучатись до вироблення політики в тій чи іншій сфері лише за допомогою так званих системних рекомендацій. Як правило, ми готуємо ці рекомендації на основі нашої статистики. Питання медіа нечасто в нас виникають, тому ми не опрацьовували цей законопроєкт, але обізнані про публічні дискусії навколо нього.
— На вашу думку, чи можна вважати, що в Україні є медіабізнес? Адже фактично більшість ЗМІ в нас дотаційні…
— У мене змішані почуття щодо цього. З одного боку, ми бачимо маленькі локальні медіа, які з труднощами виживають, але їхня соціальна роль надзвичайно важлива. З іншого боку, в нас навіть нині запускаються медіа. Це дозволяє міркувати про їх бізнес-раціо.
— Нещодавно через закон про олігархів Рінат Ахметов закрив свою медіаімперію. Але ходили чутки, що він відкриє свої телеканали в Польщі. Ви щось чули про такі наміри? Медіагрупа «Україна» — чималий бізнес…
— Наскільки відомо, з анулюванням ліцензій в Україні припинилася також і їхня дистрибуція в Польщі. А взагалі, приватний український медійний бізнес, який існує поряд із Суспільним мовленням, повинен бути самоокупним (хоч може потребувати державної чи донорської допомоги на час війни).
— Чи допомагаєте ви бізнесу розібратися зі змінами українського законодавства, запровадженими під час воєнного стану?
— Нині це одна з особливостей нашої лінії підтримки у воєнний час, тому що в звичному режимі ми не можемо надавати консультації. Маючи команду висококваліфікованих юристів, ми прагнемо використати всі можливості для перемоги на економічному фронті. Наші партнери в державному секторі також співпрацюють із нами щодо цих питань у рамках вебінарів.
– Чи зверталися до вас по допомогу ЗМІ, майно яких на окупованих територіях було розграбоване або знищене? Ви їм пояснюєте, як правильно фіксувати збитки від війни і які компенсації вони можуть отримати?
— Питання правильної фіксації збитків зараз актуальне. Ми вже багато чули запитів щодо подібних питань, проте більшою мірою при зустрічах із бізнесом. Для того, щоб відповісти на цей запит, ми підготували серію публікацій із відповідями на найпоширеніші питання.
— У вас зараз порівняно небагато запитів на релокацію бізнесів. Їх може стати більше / менше? З якими складнощами вони переважно пов’язані? Чи є небезпека, що з України «втече» значна частина бізнесу?
— Ми спостерігаємо певний відтік. За різними оцінками, з України виїхало близько шести мільйонів громадян, і багато з них знайдуть своє життя за кордоном. Можливо, ми маємо міркувати про це в контексті створення «панукраїнського» середовища: матимемо більшу підтримку для просування національних інтересів у міжнародному економічному просторі.
Проте відбувається також і релокація зі сходу України в західний регіон. Уряд забезпечив підтримку для релокації обладнання, сировини, допомагає знаходити нові майданчики для роботи. Ми стикались також із такими питаннями й допомагали, використовуючи локальні можливості різних регіонів. Багато планів щодо релокації наражаються на дефіцит житла для співробітників, відсутність належної соціальної інфраструктури. Я нагадаю, що підприємства транспортують не лише устаткування, але й співробітників разом із їхніми родинами.
— У вас на сайті написано: прийняття закону про Установу бізнес-омбудсмена сприятиме запобіганню корупції та порушенню законних прав та інтересів підприємців з боку державних органів та органів місцевого самоврядування. Чи співпрацює РБО з антикорупційними громадськими організаціями?
— Ми маємо робочі стосунки з багатьма громадськими організаціями, а до створення однієї з них ми з міжнародними партнерами долучились безпосередньо. Йдеться про Всеукраїнську Мережу Доброчесності і Комплаєнсу (UNIC), яка просуває в приватному секторі стандарти і правила доброчесного ведення бізнесу. Це є must have для будь-якого бізнесу, який хоче мати справи з партнерами з інших країн.
— Чи співпрацює РБО з «Дією»?
— Так, нині в «Дії» можна знайти наші консультаційні брошури.
— Про те, що Рада бізнес-омбудсмена переїхала в Івано-Франківськ, ви повідомили на початку березня в лінкедіні. Якими ще соцмережами користуєтеся?
— У нас є сторінки РБО у фейсбуку та лінкедіні, ми активно читаємо твітер. Бізнес-омбудсмен доволі активний у цій мережі. Ми розуміємо, що наша комунікаційна робота має бути підсилена для ширшого охоплення аудиторії, що у воєнний час має значення набагато більше простого інформування.
— Що, на ваш погляд, робити, щоби втримати інтерес Заходу до подій в Україні до її перемоги у війні? Зокрема й українським медіа?
— Думаю, важливо мати потужне джерело інформації англійською. Більш того, ми маємо вести діалоги з лідерами західних думок, інфлюенсерами для глобальної аудиторії. Традиційних англомовних експертів, які працюють здебільшого для нашого внутрішнього ринку, недостатньо. Я впевнена, що після війни участь України в глобальних процесах буде посилюватись, тому важко переоцінити роль медіа у встановленні міжнародного діалогу на всіх рівнях.
Фото: з архіву Тетяни Короткої
Читати інтерв’ю також за посиланням.
