9259

07.08.2020

З якими проблемами найбільше стикалися підприємці протягом дії карантину

Одним з найбільших випробувань для вітчизняного бізнесу є навіть не перманентна криза, а постійні зловживання податкової. Рада бізнес-омбудсмена оприлюднила квартальний звіт і розповіла, що необхідно змінити в законодавстві.
Тенденції та інтервенції
Ділові люди, які через пандемію були змушені залишатися вдома, усе одно страждали від протиправних дій державних органів. Наразі незрозуміло, що вдарило по бізнесу страшніше — карантин чи рішення чиновників. Адже, за статистикою, 6% підприємців повністю припинили свою діяльність без сподівань на повернення до праці. Власне аналізу проблем, з якими громадяни стикалися у ІІ кварталі 2020 року, був присвячений звіт бізнес-омбудсмена.
Незважаючи на обмеження, пов’язані з карантином, Рада бізнес-омбудсмена продовжила працювати, хоч і відбувалося це у віддаленному режимі. Утім, на кількості скарг карантин позначився — їх стало менше порівняно з аналогічним періодом 2019 року. Водночас це жодним чином не вплинуло на тенденції, що з року в рік себе виявляють.
Найчастіше бізнес скаржився на дії податківців (68%) та правоохоронців органів (12), державних регуляторів (5), митниці (3) та місцевих органів влади (2%). Загалом ці питання охопили 90% усіх звернень. Як наголосив бізнес-омбудсмен Марчин Свенчицький, кількість оскаржень результатів податкових перевірок порівняно з I кварталом зменшилася на 39%. Це наслідки мораторію на податкові перевірки, запровадженого на період дії карантину. Проте питання невиконання державними органами судових рішень, які вже набрали законної сили, залишалося актуальним для підприємців.
Не менш важлива проблема, яка, попри неодноразові звернення, залишається актуальною, — це дії та бездіяльність правоохоронних органів. Адже бізнес суттєво страждає від незаконних обшуків, які традиційно закінчуються тимчасовим вилученням майна.
Схема щодо повернення вилучених речей та документів за певну суму «благодійних внесків» у кишені зацікавлених осіб, продовжує існувати, незважаючи ні на що. Якщо ж звертаються зі скаргами на рейдерство та силове захоплення підприємств, правоохоронці так само не виявляють належної активності.
Під час звіту РБО анонсувала нове системне дослідження, присвячене адмініструванню податків. Станом на 1 липня 2020 року частка скарг з податкових питань досягла 57,5% (4241 скарга). На думку заступника бізнес-омбудсмена Ярослава Грегірчака, який був відповідальним за підготовку документа, «ці числа красномовно свідчать, що актуальність податкових питань для українського бізнесу з роками лише зростає». Такий стан речей змусив РБО вперше за час своєї роботи повернутися до вивчення проблем, системний звіт щодо яких уже готувався.
Без вини винуваті
Найбільшим болем ділових кіл України на сьогодні є включення до списку ризикових платників податків. Ця тема стала найчастішою за кількістю звернень у ІІ кварталі 2020 року. Скарг із цього приводу стало на третину більше проти I кварталу 2020 року та в 4 рази — проти II кварталу 2019-го.
«Передусім список ризикових платників податків має використовуватися для відслідковування компаній, причетних до незаконних оборудок з ПДВ. Проте критерії віднесення підприємств до такого переліку часто не є зрозумілими, а інструмент використовується не за призначенням, створюючи необґрунтований тиск на бізнес. Ми рекомендуємо, щоб рішення податкового органу щодо включення компаній в список ризикових були належно обґрунтованими, а процедура їх оскарження — чіткою та прозорою», — підкреслив М.Свенчицький.
Включення до так званих переліків ризикових платників є передумовою для блокування податкових
накладних. Утім, якщо до процесу «розблокування» бізнес уже майже звик та почав ставитися до цього як до неприємної бюрократичної структури, то «ризиковість» дотепер викликає багато запитань.
Складність розв’язання проблеми полягає в тому, що, по-перше, відсутні будь-які зрозумілі та чіткі критерії того, хто є «ризиковим». Це не дає змоги бізнесу внести зміни до своєї діяльності, а також приймати будь-які рішення, які б дозволили бути виключеним зі списку. Формулювання «наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення ризикових операцій» є занадто розмитим і залишає фіскальним органам можливість упроваджувати «сірі» схеми та тиснути на підприємців.
Податкові органи навіть не намагаються належним чином обґрунтовувати прийняті рішення. Тож система, яка у 2018 році запроваджувалася як цілком автоматична, на сьогодні йде на поводі в митарів. Ті приймають рішення, керуючись власними переконаннями та досвідом. Утім, найбільшою проблемою є відсутність можливості судового оскарження таких вердиктів. А використання норм Податкового кодексу рідко приводить до необхідних результатів.
РБО сформулювала низку рекомендацій, які дозволять істотно покращити стан справ у цій сфері. Зокрема, запропоновано чітко встановити мінімальні стандарти обґрунтування рішень щодо включення до списку ризикових платників податків. Крім цього, необхідно уточнити перелік випадків, коли платників слід уважати ризиковими, що буде можливим у разі наявності ознак фіктивних господарських операції. Також потрібно дати можливість платникам оскаржувати такі рішення як в адміністративному, так і судовому порядку. Проте більшість пропозицій Державна фіскальна служба відхилила.
Адвокати та європейські партнери погоджуються в одному — скільки б Україна не намагалася реформувати систему судочинства, це будуть марні спроби без викорінення тих ганебних явищ, породжених практикою митарів.
Оригінал публікації.

Наступний кейс Ярослав Грегірчак: “ДПС у проведенні перевірок повинна керуватися виключно ризик-орієнтованим підходом”