Війна змінила все. Зараз вона встановлює актуальні принципи виживання. І поки спланувати дієву бізнес-стратегію практично неможливо нікому, головною тактикою залишається збереження усього по максимуму: людей, територій, економіки.
За теперешніх обставин у бізнесу бурхливо змінюються, здавалося б, роками усталені правила гри. Сьогодні воєнний стан дещо послабив вуздечка державного управління. Підтвердженням того є свіжі нововведення, деякі з яких уже зафіксовані «на папері», інші – лише озвучені публічно першими особами або просто практикуються. Найяскравіші із них розглянемо детальніше.
1. Великі мальки
Споконвіку єдиний податок функціонував в Україні головним чином для фізичних осіб — підприємців. Він передбачає собою спрощену форму ведення обліку і складання звітності, а також легкий спосіб обчислення суми податку до сплати. Єдиний податок, за загальним правилом, для таких підприємців замінює собою 4 податки: податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість і земельний податок.
Однак для використання преференцій спрощеної системи оподаткування треба відповідати трьом критеріям: «вписатися» у ліміти по доходу, по кількості найманих працівників, а також, де релевантно, займатися конкретними видами діяльності. Так, наприклад, платниками єдиного податку не можуть бути особи, які протягом року отримали дохід, що перевищує 1 167 мінімальних заробітних плат (у 2022 році це трохи більше 7,5 мільйонів гривень).
Водночас, у середині березня були внесені зміни до Податкового кодексу України, які дозволяють ставати платниками єдиного податку третьої групи фізичним особам — підприємцям і юридичним особам, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. Тобто «дохідний» ліміт враз було збільшено у більш, ніж тисячу разів, а будь-які обмеження по кількості працівників — знято. Разом з цим, визначено категорії підприємств, які не можуть скористатися спрощеною системою оподаткування. Зокрема, це компанії, які займаються азартними іграми та лотереями, виробництвом і реалізацією підакцизних товарів, видобутком корисних копалин, фінансовими операціями.
Отже, на період воєнного і надзвичайного стану середній та великий бізнес отримав право стати «спрощенцем» та платити не лише менше податків, але й застосовувати понижену ставку — 2% від доходу.
І хоча ця акційна пропозиція від держави, на перший погляд, містить чимало підводних каменів, є інформація, що у перший же день податківці отримали більше 50 тисяч таких заявок. В останній день березня число бажаючих потроїлося: заявки уже подали близько 30 тисяч юридичних осіб і майже 120 тисяч фізичних осіб — підприємців.
2. Плати, якщо можеш
Цей же закон встановив, що фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок. І хоча йдеться про відносно невеликі суми (для платників першої групи — це не більше 248,10 гривень, а для платників другої групи — 1 300 гривень на місяць), не може не тішити той факт, що платити чи не платити податок залишається на розсуд самого підприємця. Свого роду такий платіж набирає ознак донату. Важливо, однак, правильно заповнити звітність за такі періоди, щоби цим самому собі не погубити надане законом право.
Крім цього, інший закон дозволив прострочити терміни сплати податків і подання звітності, прозвітувавши протягом 3-ох місяців після припинення або скасування воєнного стану. Очікується, що невдовзі цей строк буде продовжений вдвічі. За такі порушення податківці не мають застосовувати штрафи і нараховувати пеню.
3. Експрес-митниця
Ще один «свіжий» закон, який станом на момент підготовки цього матеріалу уже проголосований Парламентом, та все ще очікує на підпис Президента, зобов’язує проводити митне оформлення товарів максимум за одну робочу годину, тобто скорочує встановлений законом час на митні формальності в чотири рази. Це стосується товарів, які будуть ввозитися на митну територію України платниками єдиного податку (за виключенням платників третьої групи зі ставкою 3%). Проте слід не забувати, що останні можуть обрати для себе понижену «акційну» ставку 2% без ПДВ та також користуватися відповідним прискоренням.
4. Катюзі – по заслузі
Одним із «пілотних» законів, прийнятих у відповідь на розв’язання в Україні повномасштабної війни, стало регламентування основних принципів вилучення майна РФ. Йдеться про можливість РНБО примусового вилучати без компенсації рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться або зареєстровані на території України та безпосередньо або через пов’язаних осіб належать РФ чи її резидентам. Цей закон є правовою основою не лише для вилучення покинутої воєнної техніки агресора, — ЗМІ подейкують про складання списку компаній, чиє майно має бути націоналізоване, до якого наразі входить близько двох десятків юросіб.
В податкових законах також починають з’являтися стимули не вести ніяких торгів із державою-агресором. Причина проста — це має бути не тільки аморально, але й дорого. Наприклад, нещодавно проголосований закон не передбачає, що «спрощенці», які сплачуватимуть єдиний податок за ставкою 2%, будуть звільнені від ПДВ у разі імпортування і реалізації товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом чи державою-агресором або ввозяться із території таких держав чи окупованих ними територій. Також такі товари, на відміну від інших, зараз не звільнятимуться від оподаткування ввізним митом.
Далі – більше: в останні дні березня до Верховної Ради було внесено законопроєкт про додаткове оподаткування в Україні компаній, пов’язаних економічними зв’язками з державою-агресором. Йдеться насамперед про корпоративне структурування за участі резидентів РФ, а також отримання доходів з джерелом походження з РФ (як підприємством — резидентом України, так і міжнародною групою компаній, до якої входить останнє). Передбачається, що буде створений реєстр таких суб’єктів господарювання, і до них застосовуватимуться ставки прямих податків (на дохід і майно, рентна плата й екологічний податок) з коефіцієнтом 1.5. Без сумніву, остаточні положення цього закону невдовзі стануть предметом прискіпливої уваги колег по юридично-податковому цеху.
5. Комунікація по-новому
Манера спілкування бізнесу і держави розвернулась на 180 градусів: різко зникла холодна конфронтація і з’явилась щира взаємодія. Мобільні телефони замінили стаціонарні, а чати у соцмережах і месенджерах — офіційне листування. Пропало «очікуйте на відповідь в межах встановленого законом строку», а з’явилось «заповніть, будь ласка, онлайн форму, — ми до вас повернемось завтра, максимум — післязавтра». Чого ж там казати, навіть Національне агентство з питань державної служби роз’яснило, що використання державними службовцями відомої фрази прикордонників з острова Зміїний не є порушенням етичного кодексу.
Описані вище речі без перебільшень є безпрецедентними для українського бізнес-середовища. Тим не менш, як це часто трапляється, нашвидкуруч написані правила гри можуть не враховувати усіх особливостей як самих гравців, так і ходів, які вони можуть зробити. А тому коли «все уже буде Україна», необхідно, щоб держава потроху відходила від своєї історичної прихильності до позитивізму і більш рішуче застосовувала закон «за духом», аніж «за буквою». Це точно допоможе Раді бізнес-омбудсмена отримувати менше скарг у майбутньому.
А поки ж Рада простягає і свою руку допомоги. Для цього у нас працює Лінія допомоги бізнесу під час війни — #HelpLine. Там усе організовано згідно з актуальними стандартами взаємодії: мінімум формалізму, максимум дій. Ми справді будемо раді стати у пригоді нашим підприємцям і поможемо, чим зможемо. Адже тільки якщо об’єднаємо свої зусилля, то якнайшвидше знову житимемо, плануватимемо і працюватимемо, навіть якщо й дещо по-іншому, аніж звикли «у попередньому житті».
Читати матеріал також за посиланням.
05.04.2022