Ділова розмова із заступником бізнес-омбудсмена України про цінність інституції та основні проблемні питання
На що українські підприємці скаржаться найбільше? У яких випадках звернення до Ради бізнес-омбудсмена не допомагає? Розмова Lawyers Daily із заступником бізнес-омбудсмена Ярославом Грегірчаком, який тонко і фахово розклав проблеми українського бізнесу на складові.
Lawyers Daily: Ярославе, із чим до Ради бізнес-омбудсмена звертаються найчастіше і яку кількість із цих скарг ви задовольняєте?
Я. Грегірчак: За 16 місяців роботи в України (прим. – Рада розпочала приймати скарги 20 травня 2015 року) ми отримали понад 1300 скарг від підприємців з усіх областей України. Наразі закрили вже понад 600 справ із прямим фінансовим ефектом у понад 6 мільярдів гривень. Найчастіше бізнес скаржиться нам на дії Державної фіскальної служби України та на дії чи бездіяльність правоохоронних органів. Кількість скарг зростає із кварталу в квартал – наприклад, у третьому кварталі цього року ми отримали рекордну кількість звернень за всю історію нашої діяльності – 242.
Розгляд деяких скарг, над якими вже розпочалася робота, ми інколи вимушені припиняти. Йдеться про ті випадки, коли під час нашого розгляду скаржник звернувся до суду, у такому випадку ми припиняємо наше розслідування. Це класичний критерій, який ми застосовуємо на етапі ще первинного вивчення скарги, коли вона тільки-но потрапила до нас
Рішення судів ми не ставимо ні в якому разі під сумнів, і було би дуже неконституційно, якщо б в Україні існував орган, який би був органом паралельної юстиції. Так само, до речі, ми не приймаємо в провадження скарги, які на момент надходження до нас знаходяться на розгляді у суді або по суті яких вже є рішення суду. Деколи так трапляється, що скаржники (свідомо чи несвідомо) але не розкривають нам таку інформацію. Як правило, ми її все одно знаходимо, хоч, на жаль, і змушені витрачати на це час.
Якщо ж говорити про критерії, то звертаю увагу на те, що ми не розглядаємо скарги на спори, які мають приватно-правовий характер, наприклад, якщо це майновий спір у чистому вигляді. Крім того, звернувшись до нас, скаржник має довести що він, принаймні, намагався самостійно комунікувати з державним органом по суті своєї проблеми. Тож дуже важливо, що перш ніж звертатися до Ради бізнес-омбудсмена, слід отримати зворотній зв’язок від державного органу.
Ми також маємо ще один критерій, під який підпадає розгляд скарг – фактично, це своєрідний строк позовної давності. В нас це 1 рік. Мається на увазі, щоб обставини, які складають суть скарги, не були такими, що мали місце надто давно. Правда, у реальному житті ми доволі рідко його застосовуємо. Наприклад, по результатах минулого року за цим критерієм ми не взяли в роботу лише 3 скарги.
Lawyers Daily: Чи спостерігається певна однозначна тенденція у надходженні скарг у роботі Ради?
Я. Грегірчак: Важко відповісти однозначно. Стверджувати можна лише те, що зменшується кількість скарг, які ми не беремо в роботу по результатам первинного аналізу, тобто бізнес починає краще розуміти, як з нами працювати. Якщо порівняти дані за 4-ий квартал 2015 року, коли ми відхилили 37% скарг, із 3-ім кварталом 2016 року, коли ми відхилили всього 25% (у 2-му кварталі ще менше – 19%), то частка відхилених скарг суттєво скоротилася, відповідно, частка скарг, що залишилися в роботі – збільшилася. Отже, зменшується кількість скарг, які ми не беремо в роботу.
Lawyers Daily: Які, на вашу думку, питання зараз є найбільш актуальними для бізнесу?
Я. Грегірчак: Щоб правильно відповісти на це запитання, напевно, треба бути спеціалізованим аналітичним центром або бізнес-асоціацією. Зазвичай саме вони аналізують стан справ і констатують позитивні моменти, наприклад, скільки і чого продали, яку кількість тендерів виграли, куди рухаємось з огляду на статистику. Що стосується нашого тлумачення актуальності тих чи інших питань, то пишемо системні звіти з огляду на мандат нашої діяльності, який зосереджений на вирішенні проблем, які негативно характеризують якість бізнес-середовища в країні. Станом на зараз ми підготували 8 таких звітів, по таким, зокрема, темам, як адміністрування податків, зловживання повноваженнями з боку правоохоронних органів, ЗЕД, корупційні чинники у будівництві, проблеми у сфері захисту економічної конкуренції, приєднання до електропостачання тощо.
Що стосується індивідуальних скарг, то можу підтвердити, що основною є фіскальна тематика, і ДФС є беззаперечним лідером у нашому сумному хіт-параді.
До речі, з початку цього року до нас почало надходити відчутно менше скарг по тематиці державних реєстрацій. Саме такими заявами займається відповідна відомча апеляційна комісія при Міністерстві юстиції, і саме це той орган, куди потрапляють подібні заяви. Якби така комісія не існувала, вочевидь, ми б отримували подібних скарг набагато більше. Хоча іноді трапляється і таке, що звертаються і до нас, і до них.
Lawyers Daily: До речі, щодо реєстраційної тематики: ви як, юрист, чим би могли пояснити аж таку кількість рейдерських захоплень в Україні? Чого не вистачає тим, хто потерпає від них?
Я. Грегірчак: Такий стан справ в нашій країні акумулювався десятиліттями, але те, що робить наразі Мінюст заслуговує величезної поваги. Хоч я не був у команді, яка займалася розробкою антирейдерського закону №5067 (прийнятий ВРУ 6 жовтня 2016 року), можу сказати що я побачив доволі системні комплексні зміни в частині підвищення обсягу відповідальності суб’єктів реєстраційної діяльності, запровадження обов’язкового нотаріального посвідчення справжності підписів на корпоративному рішенні (який є підставою для вчинення реєстраційної дії), планки відповідальності приватних нотаріусів за завідомо нелегітимні дії, тощо
Рейдерство – це один з проявів стану суспільних відносин, ментальності, політичної та бізнесової культури, які в певний спосіб демонструють себе через призму недоліків в законодавстві. Відтак, суспільна турбулентність знаходить свій прояв через різні явища, у тому числі і через рейдерство. В нашій країні, наприклад, рейдерство є одним із проблемних елементів перехідного періоду у суспільному розвитку пострадянської країни.
Lawyers Daily: Як, у такому випадку, підприємствам себе захищати?
Я. Грегірчак: Захист буде ефективним лише тоді, коли ефективними будуть правоохоронні органи і так само ефективно працюватиме суддівська гілка влади. Тобто якщо в країні працює верховенство права, то таких проблем просто не має бути, а якщо і будуть, то з поодиноким характером, а не системним.
Lawyers Daily: На що розраховують підприємці, які звертаються до Ради бізнес-омбудсмена зі скаргами?
Я. Грегірчак: Якщо коротко, можливість нормально працювати. Хотілось би, щоб бізнес мав поменше фіскального пресингу, щоб повертали ПДВ, щоб був нормально функціонуючий онлайн кабінет платника податків, щоб була можливість комунікувати із фіскальною службо онлайн і отримувати живу інформацію, щоб податкові декларації реєструвалися без проблем, щоб не приходили з неочікуваними перевірками, а якщо є ухвала слідчого судді, то щоб приходили ті, хто в ній написані, і за тією адресою, яка там зазначена, і у той час, який там передбачено. Я говорю про очевидні речі, які мають просто функціонувати у певний спосіб.
Lawyers Daily: Чи можете ви дати певні поради українським підприємцям?
Я. Грегірчак: Перш за все, кращого контролю якості документів та залучення професіоналів до обслуговування своїх бізнес-процесів, що мінімізує юридичні, і не тільки, ризики. Відсутність цього часто є передумовою для тих проблем, з якими бізнесмени стикаються ще до моменту направлення скарги до нас. Більше того: якщо проблема вже виникла, варто правильно вибудовувати стратегію реагування на неї, а це теж вимагає того ж самого правильного професійного ресурсу
Хоча, ніде правди діти, ми бачимо різні проблеми, і малий бізнес не завжди може собі дозволити найняти зовнішніх юридичних консультантів, при тому що разом з середнім бізнесом вони складають 80% наших скаржників.
Lawyers Daily: В яких країнах є ще інституції, подібні до Ради бізнес-омбудсмена в Україні?
Я. Грегірчак: Тенденція така: чим менш розвинена країна, тим більша ймовірність того, що така інституція там буде. Там, де працюють традиційні механізми вирішення спорів, верховенство права і суди, тим менше є потреба у таких інституціях. У Південній Азії, країнах Тихоокеанського регіону велика ймовірність того, що там можна знайти щось на кшталт інституту бізнес-омбудсмена. Щодо країн СНД – це Грузія і Росія.
Lawyers Daily: Що б ви могли побажати іноземцю, який планує інвестувати в Україну?
Я. Грегірчак: Щоб у «супермаркеті» національних юрисдикцій Україна виглядала конкурентоспроможною опцією для інвестування.
Розмову вела Жанна Гаращук.
Оригінал статті доступний за посиланням: http://bit.ly/2gDKgDI
