9286

31.03.2021

Якщо ви зіштовхнулись з тиском чи бездіяльністю держорганів, зверніться до бізнес-омбудсмена. Ось як це працює (Forbes)

Завдяки роботі бізнес-омбудсмена у 3325 кейсах законні інтереси бізнесу вдалося захистити. Існує щонайменше п’ять причин, чому варто звернутися до Ради бізнес-омбудсмена
Рада бізнес-омбудсмена працює в Україні майже шість років і встигла розглянути за цей час понад 8600 скарг. Та досі не усі підприємці знають, хто такий бізнес-омбудсмен й яка їм з цього користь.
Рада розглядає скарги на будь-які неправомірні рішення, дії або бездіяльність з боку будь-яких державних та комунальних структур.
Наприклад, допомога бізнес-омбудсмена може знадобитися підприємцям, якщо:
•    держорган відмовляється надати дозвіл або погодження;
•    контролюючий орган виписав незаконний штраф за результатами перевірки;
•    правоохоронці без рішення суду вилучили майно;
•    державне підприємство нечесно проводить тендер.
Пʼять причин, чому в таких випадках варто звернутися до бізнес-омбудсмена.
1. Це просто й безкоштовно
Подати скаргу бізнес-омбудсмену нічого не коштує. Вимоги до оформлення скарги – нескладні, її легко подати онлайн. А випадків, коли скарги не приймаються, не так багато, про них можна прочитати у Регламенті на сайті Ради.
2. Бізнес-омбудсмен має важелі впливу
Український бізнес звик до жорстких правил гри з державою, за яких вирішальне значення мають сила, повноваження та механізми впливу.
Коли підприємці дізнаються, що бізнес-омбудсмен не має жодної влади, а може лише рекомендувати держоргану припинити чинити свавілля, діючи за принципом soft power («м’якої сили»), то на їхніх обличчях часто з’являється посмішка. Лунає скептичний коментар, що в нашій країні жодні рекомендації не працюють – потрібні тільки чіткі накази й жорстке покарання за їх невиконання.
На практиці все не настільки погано.
Застосування Радою інструментів комунікації та впливу, у тому числі медіації, роботи в рамках укладених меморандумів про партнерство (таких вже 12 – з усіма ключовими державними структурами), організації робочих зустрічей та експертних груп, обговорення проблемних кейсів у міжвідомчих комісіях, а також винесення спірних питань, які виникають «на місцях», на розгляд вищого керівництва відповідних органів переважно виявлялося плідним.
Доказом тому є 3325 кейсів, коли законні інтереси бізнесу вдалося захистити завдяки втручанню бізнес-омбудсмена. Це 59,4% випадків від загальної кількості остаточно закритих справ.
3. Іноді проблема зникає, коли потрапляє на світло
Попри всю критику вітчизняного державного апарату, керівництво публічних інституцій турбується за свій імідж і не бажає виглядати «кошмаром для бізнесу» в очах громадськості. Відзначення ж у звіті або публікації Ради бізнес-омбудсмена органу, кількість скарг до якого зросла чи який найменш охоче співпрацює із бізнес-омбудсменом у їх вирішенні, нікому не до вподоби.
Тож досить часто питання, які тривалий час не зсувалися з місця, досі припадали пилом у папці на столі чиновника районного рівня, вирішуються начебто «самі по собі», коли втручання бізнес-омбудсмена привертає до них додаткову увагу.
Часто так трапляється з дозвільними та погоджувальними процедурами, які стопоряться місяцями чи навіть роками. Стається так і з «завислими» кримінальними провадженнями.
4. Бізнес-омбудсмен допоможе розібратися
Серед 5594 справ, розгляд яких остаточно завершено Радою бізнес-омбудсмена, у 258 випадках (4,6%) скарги було визнано необґрунтованими, а у 1730 справах (30,9%) провадження довелося припинити без досягнення позитивного результату для скаржників. Хоча й не вбачалося, що скарги явно необґрунтовані.
Причини цього є різні. У тому числі трапляється й так, що Рада вичерпує доступні їй засоби впливу, однак переконати державний орган вчинити необхідні дії так і не вдається.
Назвати всі ці випадки невдачами було би неправильно. Сам процес розслідування, яке проводить Рада, часто допомагає скаржникові зрозуміти багато важливого про свій кейс. Знайти відповіді на непрості запитання, які задає інспектор Ради (часто такі самі, які згодом задаватимуть у суді), впорядкувати документи, знайти нові докази й аргументи на користь своєї правоти, критично осмислити й відточити власну правову позицію.
Закриваючи справу без успіху для скаржника, Рада, як правило, висвітлює свою позицію стосовно суті справи. Таку позицію можна використовувати в будь-яких подальших інстанціях, у тому числі в судах, якщо позицію висловлено на користь позивача. Зрештою, безкоштовна думка досвідченого юриста ніколи не завадить.
Позитив можна знайти навіть у тих випадках, коли бізнес-омбудсмен не погоджується із позицією скаржника та відхиляє скаргу. Адже якщо ви дійсно помиляєтесь і ваша позиція не має жодної перспективи, буває корисним почути це від незацікавленої третьої сторони.
5. Завдяки скаргам стають очевидні системні проблеми
Розгляд індивідуальних скарг бізнесу – це та специфічна функція, яка відрізняє Раду бізнес-омбудсмена від багатьох інших структур, спрямованих на покращення бізнес-середовища в Україні.
Однак є й інша функція – сприяння ліквідуванню системних проблем, які перешкоджають веденню підприємництва в Україні. Йдеться, зокрема, про покращення неефективних бюрократичних процедур, усунення зайвих регуляторних бар’єрів, виправлення недоліків та суперечностей у законодавстві.
Рекомендації, які Рада бізнес-омбудсмена адресує державним органам, щоб виправити системні проблеми, базуються саме на реальних кейсах, які вона зібрала «в полі», працюючи над скаргами реальних підприємців. Практичність її рекомендацій є чи не найголовнішим з аргументів, за допомогою яких вона переконує колег із державного сектору в доцільності їх імплементації.
Якщо ви не прийдете зі скаргою, у Раді можуть ніколи не дізнатись про існування гострої проблеми. Статистика «Лише за цей місяць ми одержали 25 скарг щодо цього питання» є набагато сильнішим доказом у дискусії з партнерами з публічного сектору, від рішень яких залежать системні зміни, аніж абстрактна фраза «Була в нас одна така скарга минулого кварталу».
У чому тут пастка
За роки роботи Ради найчастіше дивувало те, чому досі не завалили скаргами її співробітників.
Розгадка цього парадоксу в природній недовірливості, характерній для українських підприємців. Саме з цієї причини підприємці, які не чули про Раду бізнес-омбудсмена раніше, часто очікують зустріти або надмірний бюрократизм та байдужість, або стягнення прихованих платежів, або інші підводні камені.
Однак це саме той випадок, коли ніякої пастки шукати не варто. В цьому вже переконалися тисячі скаржників, три чверті з яких – це малий та середній бізнес із вітчизняним капіталом. 97% із тих, хто залишив відгук про свої враження від співпраці, залишились нею задоволені.
Міжнародні партнери надали Україні допомогу для створення інституції, метою якої є реагування на недобросовісну поведінку держави по відношенню до бізнесу. Вони дійсно зацікавлені в утвердженні в Україні верховенства права й принципів належного врядування, щоб робити в країні бізнес (усім, у тому числі їхнім компаніям) було значно комфортніше. Так само в цьому зацікавлений і український бізнес.
Принципу win-win іноді знаходиться місце й в українських реаліях.
Читати статтю за посиланням.

Наступний кейс У 2020 році до бізнес-омбудсмена надійшло на 9% більше скарг, ніж у 2019 (Громадське радіо)