Як врятувати бізнес з окупації, а потім збирати 100 документів для податкової аби вона дозволила працювати. Кейс компанії «Цемто» від Ради бізнес-омбудсмена (Forbes)

Багато компаній з тимчасово окупованих регіонів відновили роботу на територіях, куди не прийшов ворог. На жаль, вони отримали безліч проблем через блокування їхньої діяльності податковими та іншими державними органами. Рада бізнес-омбудсмена (РБО) описала для Forbes кейс з блокуванням податковою компанії з Сєвєродонецька, яка рятувалася від окупації
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: список 250 малих і середніх компаній, лідерство генерала Залужного, падіння мільярдера Жеваго, детальна історія Dnipro-M та загалом майже два десятки текстів.
Приватне підприємство «Цемто» майже 28 років виробляло спецодяг у Сєвєродонецьку. Після повномасштабного російського вторгнення компанія релокувалася у Бровари Київської області, де відразу відчула «дружній» прийом з боку податкової.
Претензії податкової полягали в тому, що підприємство нібито мало недостатню кількість працівників, жодних матеріально-технічних ресурсів, а крім того, ще й постачало товари ризиковим платникам податків. Тож компанія й сама потрапила у перелік ризикових. Це призвело до зупинення всіх поданих на реєстрацію податкових накладних, а подача пояснень не принесла позитивних результатів. Діяльність магазину була паралізована. У лютому 2023 року засновник і директор компанії Володимир Осадчій звернувся до Ради бізнес-омбудсмена (РБО) по допомогу.
При розгляді скарги в РБО з’ясували, що підприємство розпочало діяльність у Броварах буквально з нуля, адже виробничі потужності, офіс і навіть особисте помешкання директора у Сєвєродонецьку були знищені або розграбовані окупантами. Більша частина персоналу евакуювалася в безпечніші регіони України та за кордон. Залишитися на плаву компанії дозволила партія імпортованого спецвзуття. Магазин замовив та оплатив товар до 24-го лютого 2022 року. На щастя компанії, взуття не встигло доїхати до Сєвєродонецька.
Історія Володимира та його підприємства не може залишити байдужими навіть професійних юристів. Він втратив усе, проте його найбільше хвилює, як зберегти дітям відчуття дому. Осадчій «не наважився показати фото власного знищеного будинку двом малим донькам і дружині, які досі мають надію, що дорогі їм речі та будинок загалом вціліли», написав він у скарзі до РБО.
Замість відновлення продажів два місяці після релокації підприємство готувало та подавало численні пояснення до комісії податкового органу.
Аби довести, що діяльність магазину спецодягу не підпадає під критерії ризиковості, власник «Цемто» мусив показати податківцям документи, які б підтвердили операції з покупцями у 2021-2022 роках. Але після окупації Сєвєродонецька компанія втратила доступ до первинних документів.
Великими зусиллями підприємство відновило значну частину документів, що підтверджують придбання та реалізацію товарів у довоєнний період, однак лише щодо контрагентів, які успішно релокувалися з Сєвєродонецька й вивезли документацію та/або весь час здійснювали свою діяльність на підконтрольній Україні території.
Скаржник надав податковій докази, що не міг отримати документи від контрагентів із тимчасово окупованої території, зокрема – повідомлення оператора поштового зв’язку про вимушене зупинення роботи.
Загалом компанія зібрала більше 100 документів. Вона навіть записала відео для ілюстрації всього робочого процесу від розвантаження до відправлення товару покупцям, щоб показати спроможність працювати, незважаючи на труднощі воєнного часу.
Врешті решт податкова визнала, що критерії ризиковості платника податку не поширюються на компанію.
Під час роботи над скаргою, коли магазин спецодягу все ще лишався в статусі ризикового, в РБО помітили тенденцію до розблокування його податкових накладних після подачі пояснень і додаткових документів. Скоріш за все, активна позиція компанії та неодноразове обговорення кейсу на Експертній групі РБО з ДПС України зробили свій внесок.
З огляду на значний досвід роботи РБО можна з упевненістю констатувати: підприємства, які були релоковані та втратили активи й первинні документи, систематично зіштовхуються зі стандартним підходом з боку державних органів, які однаково ставляться до кожного бізнесу – неважливо з Рівненщини він чи з Херсонщини.
Податкова вимагає підтвердити наявність залишків товарів або надати документи, що залишилися на окупованих територіях або там, де ведуться бойові дії. Законодавець надав таким підприємствам право повідомити податкову про неможливість вивезення документів/про втрату первинних документів.
Держава напрацьовує механізм спеціальних правил і спрощень для бізнесу з тимчасово окупованих територій, але на практиці ми спостерігаємо відсутність гармонізованих підходів до бізнесу з боку податкової в різних регіонах.
Мета Ради бізнес-омбудсмена – допомагати компаніям, що зіштовхуються з недобросовісною поведінкою органів державної влади або місцевого самоврядування. Бізнес завжди може знайти безпристрасну оцінку спірної ситуації та підтримку саме у РБО, яка працює незалежно, конфіденційно та безкоштовно.
Подати скаргу можна за цим посиланням.
Скаржник (ПП «Цемто») дав дозвіл на розголошення назви компанії в матеріалі.
Контриб’ютори Forbes та авторки матеріалу: інспекторка Тетяна Микульська та молодша інспекторка Карина Гасимова
Читати матеріал за посиланням.