Як грамотно захиститися від рейдерства: найпоширеніші помилки бізнесу (Економічна правда)

Більшість компаній звертаються по юридичну допомогу щодо захисту від рейдерства вже тоді, коли рейдерська атака відбулася, кажуть юристи. Це одна з найбільших помилок, адже проблему можна і потрібно попереджати. Як бізнесу захиститися від незаконного захоплення активів, та які помилки компанії допускають у стратегіях захисту найчастіше?
Помилка перша і головна: не готуватися до рейдерських атак
Уявіть: приходить одного дня у свій офіс топменеджер великої компанії в одній з азійських країн, а йому разом з чашкою кави приносять папери про те, що їхнє дочірнє підприємство в Україні більше не підконтрольне головному офісу.
Річ у тім, що український державний реєстратор за підробленими документами змінив відомості про українську “дочку” в єдиному державному реєстрі. Усе – активи міжнародної компанії втрачені.
Інший приклад: керівник Львівського заводу будівельної та художньої кераміки раптом дізнається, що він більше не очолює підприємство. За даними ЄДР, керівник заводу – інша людина.
Щоправда, для цього потрібно було провести загальні збори, але державний реєстратор проігнорував це і змінив відомості про директора заводу на підставі рішення наглядової ради.
Таких історій в архіві бізнес-омбудсмена багато. Переважно рейдерство – це незаконна зміна даних про компанію в реєстрі. Під такий “обстріл” потрапляють і вітчизняні, і міжнародні компанії.
“З травня 2015 року, відколи працює Офіс бізнес-омбудсмена, ми отримали 139 скарг щодо роботи державних реєстраторів, а за 2020 рік – 27”, – розповідає бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький.
У Спілці українських підприємців (СУП) теж мають невтішну статистику: профільному комітету бізнес-асоціації довелося відстоювати корпоративні права або права власності 15 компаній-членів бізнес-асоціації.
“За результатами дослідження “Портрет українського підприємця”, проведеного СУП у вересні 2020 року, 54% власників бізнесу однією з основних проблем підприємницької діяльності в Україні називають незахищеність приватної власності та рейдерство”, – зауважує виконавча директорка СУП Катерина Глазкова.
За її словами, державні інструменти захисту від рейдерства не працюють. Глазкова наводить приклад виробника питної води і дитячого харчування “Еконія”, який улітку пережив третю з 2008 року спробу рейдерського захоплення.
“У всіх трьох провадженнях фігурують одні й ті ж особи, однак досі ніхто не покараний. А скільки ще випадків, коли бізнес не готовий вийти в публічну площину зі своїм кейсом!” – коментує вона.
На жаль, рейдерські захоплення – не дивина для українських реалій, тож найбільша помилка – не готуватися до цього і сподіватися на краще, запевняють усі експерти.
Помилка друга. Сподіватися на зв’язки
“Доки смажений півень не клюне” або “Не буди лихо, доки тихо” – так описує стратегії більшості компаній у ставленні до ризиків та загроз партнер юридичної фірми Sayenko Kharenko Сергій Погребной.
“За нашою статистикою, 93-95% власників і топменеджерів компаній приходять за юридичним захистом тільки тоді, коли проти їхнього бізнесу або проти них уже ведуться агресивні дії”, – каже Погребной.
Більшість з них сподіваються або на свої внутрішні служби та можливості, або на корупційні відносини з державними та правоохоронними органами. Обидва сподівання хибні.
Ще більша помилка – чекати, кажуть у Sayenko Kharenko.
“Деякі клієнти зверталися до нас через рік з моменту захоплення їхнього майна, бізнесу або інших активів”, – каже старший юрист фірми Кузьма Позичанюк.
Це сильно ускладнює ситуацію. На перших етапах проблемі зарадити значно легше, тоді як за кілька місяців або за рік майно може бути кілька разів перепродане та перереєстроване.
Помилка третя. Відмовлятися від інвестицій у безпеку
Якщо власник бізнесу вирішив захиститися від можливих рейдерських захоплень превентивно, у нього є два шляхи. Перший – витратити гроші на готовий антирейдерський сервіс, другий – підготуватися самостійно.
Передусім слід приєднатися до смс-інформування про реєстраційні дії з нерухомістю і час від часу моніторити державні реєстри, радить Офіс бізнес-омбудсмена.
Варто звернути увагу на послуги антирейдерського аудиту, які пропонують юридичні фірми, або принаймні на коло питань, які до нього входять, радять у фірмі.
Антирейдерський аудит можна провести й самостійно – визначити слабкі місця компанії, якими можуть скористатися рейдери. Звісно, результат такого аудиту зразковим не буде.
“У нашій лінійці антирейдерських аудитів є два продукти: “Антирейд” – на 300 питань, GSA – на 3 тисячі питань. Після таких аудитів можна виявити не тільки слабкі місця в антирейдерському захисті, а й дірки у корпоративній безпеці, захисті від корпоративного шахрайства і ще в десятці інших напрямів”, – каже Погребной.
“Звісно, такі аудити – це витрати, а в разі GSA – значні витрати, але це набагато краще, ніж втрата бізнесу”, – зауважує він.
Далі треба побудувати систему захисту та розробити план антикризового піару.
“Власна піар-служба не допоможе, винайміть піар-агентство”, – радить Погребной.
Варто також укласти угоди з адвокатським та охоронним агентствами, які у випадку атаки приїдуть на підприємство. Бажано також мати договір з GR-агентством, яке врегульовує відносини з владними структурами.
Шукати надійні агентства треба заздалегідь, тому що реагувати в таких випадках треба миттєво. На пошуки хорошого адвоката чи охоронного агентства і підписання з ними договорів часу, скоріш за все, не буде.
Крім того, варто структурувати активи, розвивати систему корпоративної безпеки, мотивувати топменеджмент і створити кризову та червону групи, радять експерти.
“Потрібно провести близько 50 заходів, тоді ви зможете почуватися у відносній безпеці”, – говорить Погребной.
“Антирейдерський захист – це важка і копітка праця, але вона дає результат у вигляді збереження вашого бізнесу”, – додає він.
Помилка четверта. Запобігання рейдерству – не разова акція
На ринку існує безліч інструментів захисту бізнесу від рейдерства.
Крім згаданих смс-сервісів, які повідомляють про зміни в реєстрах стосовно компанії, свої інструменти надають громадські організації, ЗМІ, Мін’юст, уповноважені органи, а також комплексні сервіси від юрфірм, наприклад OBLAVAbot.
Зазвичай вони зводяться до окремих аспектів: роботи адвокатів, силового блоку, послуг з PR або GR, кібербезпеки, корпоративної безпеки, антиконкурентних дій.
Ефективна протидія рейдерству вимагає комплексного та системного підходу, поєднання клієнтом кількох інструментів захисту, підкреслює Позичанюк.
Sayenko Kharenko скоро презентуватиме власне комплексне рішення – сервіс “Фортеця”.
Юрфірма зібрала багато інструментів і поділила їх на групи: для превентивного захисту від рейдерських загроз та атак, для стратегічного та оперативного захисту, для миттєвого реагування.
Утім, навіть це не знімає з компанії обов’язку проводити тренінги з поведінки під час обшуку та агресивних дій з боку “тітушок”, щодо правил інформаційної та кібербезпеки, безпечного документообігу.
Юристи кажуть: ефективність таких тренінгів не раз підтверджувалася при спробі атаки рейдерів або силовиків. Наприклад, колектив не панікував, вчасно інформував керівництво або адвокатів, правильно використовував OBLAVAbot.
“Є й негативні приклади. Наприклад, на загальні збори, які керівництво стратегічного підприємства вирішило провести без попередньої підготовки, опоненти через службу охорони провели не менше 40 “тітушок”, які зірвали збори і розгромили зал”, – пригадує Погребной.
Як вони пройшли? Зрадник на підприємстві роздав бейджики його працівників.
“Чи можна було цього уникнути? Звичайно, і легко – якби відпрацювали безпеку зборів акціонерів”, – підсумовує юрист.
Помилка п’ята. “Ми самі, нам ніхто не потрібен”
І в Офісі бізнес-омбудсмена, і в юридичних компаніях кажуть: об’єднуйтеся. Активно співпрацювати з громадськими організаціями чи вступити в бізнес-асоціацію – це крок на шляху до попередження рейдерського захоплення.
“Ви ж знаєте легенду про гідру? Скільки голів їй не рубай, їх стає все більше і більше. Треба боротися не з рейдерством, а з його причинами”, – каже партнер Sayenko Kharenko.
Він називає цілу низку причин рейдерства: корупція, неналежне функціонування правоохоронної та судової систем, недосконалість законодавчих і правових механізмів захисту бізнесу, нестабільність політичної ситуації, перерозподіл власності та сфер впливу, відсутність покарання за рейдерство, ослаблена ефективність державної влади.
Змусити державу вирішувати ці проблеми бізнес зможе тільки спільними зусиллями.
Часто випадки рейдерства трапляються через прогалини в українському законодавстві, зауважують у СУП.
“Наприклад, обов’язки реєстратора не включають перевірку документів на їх дійсність та законність. Цю проблему може вирішити урядовий законопроєкт №4338, який очікує розгляду в парламенті”, – каже Глазкова.
Пролобіювати заповнення цих прогалин в інтересах бізнесу можуть саме бізнес-асоціації.
Інший приклад – “Бізнес 100” кілька років просуває ідею розробки стратегії економічної безпеки України. У підсумку ця ідея знайшла своє відображення у “Стратегії національної безпеки України”.
Такі кроки мали б вивести боротьбу з рейдерством на законодавчий, політичний рівень.
“Якщо бізнес уже навчився себе захищати на законодавчому рівні, то на політичному, на жаль, спостерігаємо повне фіаско”, – констатує Погребной.
Він додає: “Попри наявність низки асоціацій та клубів, бізнес-спільнота роз’єднана. Це дозволяє окремим корумпованим особам у владі і рейдерам займатися чорними справами. Щойно бізнес зрозуміє, що так далі не можна, то і корупція, і рейдерство будуть швидко переможені. Або еволюційним шляхом, років через 25, чисте рейдерство зійде нанівець”.
Читайте оригінал публікації.