В інтерв’ю UA-Times бізнес-омбудсмен Марчін Свенчицький розповів про те, як команда організувала щоденну роботу в умовах онлайн-режиму, які заходи підтримки держави зараз важливі для бізнесу і з якими проблемами підприємці звертається до інспекторів під час карантину.
– Карантин уже приніс українському бізнесу істотні проблеми. Як ви оцінюєте заходи державної підтримки, які покликані підтримати бізнес?
– Мені здається, вже є кілька інструментів, які допомагають бізнесу. Я не хочу коментувати всі інструменти. Можу тільки в загальному сказати. Влада повинна фокусувати увагу на тих людях, хто втратив все кошти і у кого немає ніяких джерел доходу. Ні, не треба поширювати цю допомогу на всіх і не треба давати всім пільги або податкові канікули. Жоден бюджет не витримає таке навантаження. Ще раз повторюся, треба фокусуватися на тих людях, хто втратив джерела доходу.
– Зараз в Україні активно говорять про те, що потрібно впроваджувати так званий гнучкий карантин, коли певним секторам економіки дозволяють працювати і далі. Влада, наприклад, дозволила відновити роботу ломбардам, хімчисткам, будівельникам, кур’єрам та інше. Чи вважаєте ви такі заходи виправданими в умовах зростання захворюваності в країні?
– Я стежу за тим, що говорять експерти. Я розумію цей підхід. Вважаю, що потрібно диференціювати карантин. Ті люди, хто знаходяться в групі великого ризику, – наприклад, люди у віці від 60 років, з проблемами серця або респіраторними проблемами. Для цих громадян потрібно продовжити карантин і далі. Але є й інші, здорові люди, хто може і хоче працювати.
Я приведу приклад Польщі. У Польщі метрополітен працює. Але є люди похилого віку або діти-школярі – їх там немає. У підсумку в метрополітені практично порожньо, натовпу немає. І якщо людям потрібно дістатися до свого місця роботи, вони можуть скористатися метрополітеном або іншими видами міського транспорту.
Тому потрібно щось міняти, адже економіка не витримає тривалий карантин. Мені здається, в цьому сенсі прем’єр-міністр також вважає, що українська економіка не витримає жорсткий карантин більш, ніж на один-два місяці. Тому дійсно можна зробити диференціацію для тих, хто залишається на карантині, та хто повертається до роботи.
– Карантин вплинув на перебудову роботи багатьох сфер бізнесу. Хтось навіть бачить в цьому нові можливості. Наприклад, ресторани або продуктові магазини почали розвивати доставку товарів. На ваш погляд, наскільки нові методи виживання змінять економіку в посткаратінний період?
– Бізнес може перебудуватися. Наприклад, можна працювати з дому. Так зараз працює багато офісів, наприклад, юридичні компанії. Наш офіс Ради бізнес-омбудсмена також працює з дому. В принципі, робота йде добре. Багато що можна робити з дому.
Звичайно, потрібно, щоб усі наші партнери також хотіли б працювати в такому онлайн-режимі. Але в регіонах не всі державні органи поки можуть налагодити такий формат роботи. Тому що інформація може бути конфіденційною і не завжди можна обговорити питання по телефону. Такі моменти бувають. І такі питання як-то потрібно вирішувати.
Проте, онлайн-режим роботи може врятувати вузькі галузі економіки. Більшість підприємств чекає, коли вони зможуть працювати нормально, як було до карантину. Але ще знадобиться деякий час, щоб навчитися працювати в нових умовах.
– Якщо Рада бізнес-омбудсмена змогла перейти в онлайн-режим, цікаво дізнатися – що простіше і що складніше було перенастроювати для роботи в карантин?
– Нам потрібно було забезпечити весь повний обсяг роботи. Наприклад, мова йде про відправку та отримання робочої пошти. Також потрібно підписувати документи, тому що у нас не було електронного підпису. Тепер є факсиміле, і ми можемо використовувати цей інструмент, щоб підписувати документи. Тим не менше, потрібно, щоб кожен день в офіс приходив хтось із співробітників, забирав і відправляв пошту, готував певні документи, тому що певний документообіг ще йде в традиційній паперовій формі. У результаті найбільше зайнятий роботою наш водій, який возить помічників в офіс для виконання всієї паперової роботи. У той же час майже всі інспектори працюють з дому.
– А якщо говорити про специфіку роботи інспекторів, що зараз змінилося в їх роботі? Особливо якщо мова йде про роботу з підприємцями? Напевно, в спілкуванні з клієнтами доводиться більше використовувати телефон, чат-конфереції та інші онлайн-інструменти?
– Більшість роботи в Раді бізнес-омбудсмена організовано нормально. Дуже багато скарг від підприємців одержували й одержуємо через веб-сайт, електронну пошту, звичайну пошту. Все це працює без змін, скарги надходять без перебоїв.
Є проблема в інших моментах. Наприклад, якщо потрібно призначити зустріч. Одна з форм нашої роботи – це організація зустрічі всіх зацікавлених сторін. Тобто, повинні зустрітися скаржник, представник держоргану і наш інспектор. Тепер такі зустрічі організувати важче.
Деякі відмовляються від такої форми роботи в онлайні. У деяких держорганів в регіонах немає спеціальних засобів для організації таких зустрічей, зокрема, відеокамер для онлайн-конференцій. Тоді неможливо організовувати зустрічі та обговорювати поточні питання. Тому деякі процеси складніше організувати віддалено.
Але хотів би ще раз підкреслити, що Рада бізнес-омбудсмена працює і отримує таку саму кількість скарг, як в березні і квітні попереднього року.
– А з якими проблемами зараз звертаються підприємці до Ради бізнес-омбудсмена?
– Зараз є новий тип скарг – вже на ті закони, які пов’язані з кризою, викликаною коронавирусной інфекцією. Наприклад, в одному підприємстві зафіксована затримка експорту медичних халатів. Фірма отримала матеріал від іноземного партнера і виготовила вироби. Раніше цю продукцію нормально експортували. Але зараз діє заборона на експорт такої продукції. В результаті завод, на якому працює близько двохсот співробітників, просто залишилися без роботи. Користі від цієї ситуації Україна ніякої не отримає. Вважаю, що влада повинна діяти гнучкіше і не вводити настільки широкі заборони для бізнесу, що працюють зараз.
– Якщо говорити про скарги від підприємців, які до вас приходять під час карантину, чи були випадки відмови в роботі над заявками? З якими новими викликами Раді бізнес-омбудсмена довелося зіткнутися під час карантину?
– Ми отримуємо скарги як зазвичай. Більшість скарг стосуються роботи податкових проблем, зокрема, податкових перевірок або реєстрації податкових документів, включення компаній у категорію ризикових. З цими заявками інспектори нормально працюють.
Також скарги є на реєстраційні органи. Тут нічого нового в цілому немає.
Є скарги, як я вже говорив, щодо нового законодавства. Наприклад, до нас звернулася за допомогою школа, яка викладає теорію водіння. Підприємці хотіли викладати в онлайні. Цю ініціативу поставили під заборону. Але абсолютно незрозуміло, чому було прийнято таке рішення.
Або інший кейс – мережі магазинів товарів для будинку і особистої гігієни. У кількох містах органи місцевої влади повідомили, що магазини повинні закритися. При цьому в інших містах магазини мережі працюють. Виникає питання – чому?
Вважаю, що тут повинен бути еластичний підхід до бізнесу. Більш того, вже потрібно думати над тим, як вийти з цього карантину. Наприклад, закриті всі ресторани і кафе. Але скоро вже літо. Можливо, закладам, які працюють на свіжому повітрі, варто дозволити відкриватися.
Є досить багато заходів, які можна відпускати. Важливо поступово послаблювати цей жорсткий режим для бізнесу.
– Як зараз йде взаємодія з контролюючими органами? Простіше чи складніше стало працювати в карантин в цьому відношенні? Чому?
– У нас проходять онлайн-зустрічі з митницею, податковою службою в Києві. Можна сказати, що ті органи, які розташовані в столиці, ми працюємо онлайн.
Складніше налагодити роботу з деякими органами, які розташовані в регіонах. Можна сказати, що вони ще не звикли до такого онлайн-режиму. Але сподіваюся, що ці проблеми ми зможемо вирішити.
– Чи маєте ви намір підготувати загальний перелік рекомендацій для бізнесу та держорганів за підсумками карантину? Напевно, ваш досвід і підсумкові поради будуть цікаві для вивчення…
– Ми збираємо ті кейси, які зараз приходять в Раду бізнес-омбудсмена. Звичайно, може бути багато кейсів у тих підприємців, хто має право отримати допомогу від держави. Можливо, будуть неясності в законодавстві і потрібно буде розбиратися, хто ж має право на держпідтримку, а хто – ні. Не виключено, що такі проблеми можуть виникнути в кінці карантину або після цього періоду.
Наприклад, можуть бути питання з орендою, де можна використовувати поняття форс-мажору. Форс-мажор – це події, які неможливо було передбачити. І в ході цих подій підприємець не може оплачувати оренду і інші поточні витрати. Як правильно виходити з цієї ситуації в законодавчому полі і при цьому грамотно використовувати поняття форс-мажору – в деяких ситуаціях складно передбачити. Не виключаю, що таких проблем буде багато.
– А як зараз йде підтримка бізнесу в Польщі під час карантину? Який досвід Польщі може бути корисний для України?
– Як уже говорив, в Польщі працює міський транспорт. Тому можна доїхати на роботу. Теж є проблеми в отриманні компенсацій для дрібного і середнього бізнесу. Влада ще не розробила, але вже говорить про те, що очікується підтримка для всіх, хто втратив більше, ніж 20% своїх доходів під час карантину.
У Великобританії, наприклад, також прийняли такий механізм, який дозволяє бізнесу отримати допомогу від держави. Але така підтримка на 80% повинна йти на зарплати співробітникам. Це важливо для підтримки людей і збереження робочих місць.
У зв’язку з цим, ще раз я хотів би сказати, що зараз найбільш важливо підтримувати збереження робочих місць і тих людей, хто втратив можливості для отримання доходів.
Оригінал публікації доступний за посиланням.
Розмовляла Христина Коновалова
