Роман Ващук очолив українську Раду бізнес-омбудсмена (РБО) у січні 2022 року. На цю посаду прийшов, маючи досвід роботи послом Канади в Україні (з 2014 по 2019 роки). І така послідовність невипадкова, адже про проблеми українського й іноземного бізнесу в Україні він знає не з чуток.
Системний тиск на підприємців у нашій країні вже давно не є секретом. Таке становище було до повномасштабного вторгнення рф, таким воно залишається й наразі. Легальний бізнес в Україні продовжує зазнавати політичного пресингу та часто підпадає під звинувачення (у тому числі й необґрунтовані) з боку Податкової й правоохоронців. Адміністративні, фіскальні «заходи впливу» чергуються з «маски-шоу» тощо. Як результат – інвестиційний клімат, який і раніше був доволі далеким від взірцевого, остаточно руйнується. А це, своєю чергою, негативно позначається на притоку іноземних інвестицій, які дуже потрібні країні в умовах війни і ще більше знадобляться після її закінчення.
Mind поговорив з очільником РБО про успіхи та невдачі України стосовно захисту прав бізнесу, виклики для вітчизняних та іноземних підприємців в умовах воєнного часу, а також про взаємовідносини влади й підприємництва та проблему довіри бізнесу до держави.
Про основні «болі» вітчизняних підприємців за воєнних часів
– З якими проблемами найчастіше стикається український бізнес в умовах воєнного часу? Скільки скарг отримала РБО з 24.02.2022 по сьогодні?
– Я б розділив цей час на два періоди. Перший – з кінця лютого до липня-серпня 2022 року, коли досить кардинально змінився потік звернень до нас. Тоді в РБО не було традиційної можливості опрацьовувати скарги бізнесу, бо було закрито реєстри, суди й багато міністерств, і ми перетворилися на так звану службу безкоштовної правової допомоги для українського бізнесу.
До нас тоді зверталися з питань валютного регулювання, критичного імпорту, бронювання працівників і проблем на польсько-українському кордоні. Це були дещо нестандартні для нас проблеми. Але в деяких випадках ми навіть допомагали відновлювати ланцюги постачання – радили, куди можна звернутися, щоб знайти певні компоненти виробничого процесу.
З того часу, як знову почала працювати Податкова, тобто з серпня-вересня 2022 року, потік звернень, а потім і скарг повернувся до довоєнного рівня. І хоча від цього залежить моє працевлаштування, я, повірте, констатую цю тенденцію із сумом.
Загалом від 24 лютого 2022 року по сьогодні в нашій системі зафіксовано 848 скарг, з яких 359 вже закрито. Переважна їх кількість – на дії Податкової.
Якщо назвати лідерів із загальної кількості цих скарг, то це має такий вигляд:
Український бізнес-омбудсмен: «Щойно Податкова відновила роботу – потік звернень і скарг повернувся до довоєнного рівня»
– А говорячи про скарги на дії правоохоронців, кого саме маєте на увазі?
– Переважно на прокуратуру (33 скарги від загальної кількості) й Нацполіцію. На новостворений БЕБ починаємо отримувати все більше скарг. А от на СБУ, порівняно з довоєнним часом, скаржаться значно менше. Хоча скарг на СБУ десятками не було ніколи, але 2–3 роки тому вона була в наших топах правоохоронних органів, від яких ми захищали бізнес. Щодо ДБР, НАБУ, АМКУ – то на них взагалі поодинокі скарги.
– А який розподіл скарг від малого, середнього й великого бізнесу – їх відсоткова частка? Умовно кажучи, чи зверталися до вас представники ФПГ, чи ваші основні клієнти – ФОПи й дрібний бізнес?
– Приблизно 66% складають скарги малого та середнього бізнесу, а 34% – від великого, що теж доволі значна цифра. Проте передусім РБО допомагає малому й середньому бізнесу, якому часто бракує власного внутрішнього адміністративного або юридичного ресурсу для боротьби з великими держустановами.
РБО працює із фактами проблем між конкретним бізнесом і державою.
Про порушення з боку Податкової та Митниці
– Якщо розглядати характер скарг до РБО, які основні нарікання бізнесу?
– Коли говорити про Податкову, то №1 – це блокування податкових накладних у системі ПДВ, СМКОР (система моніторингу критеріїв оцінки ризиків. – Mind) й невиконання судових рішень. Плюс так зване ППР (податкове повідомлення-рішення), інакше кажучи – штрафи.
– Можна якісь конкретні кейси щодо Податкової?
– Наприклад, агрофірма з Чернігівщини (назву не афішуємо з прохання власника) подала всі необхідні документи для бюджетного відшкодування ПДВ. Проте Податкова після перевірки зафіксувала порушення компанією законодавства при декларуванні від’ємного значення ПДВ і відмовила скаржнику в праві на відшкодування в сумі 1,3 млн грн. Аргументація – «незбалансована політика фірми у веденні організаційно-господарських відносин».
Агрофірма поскаржилася до РБО і ми підготували лист до ДПС на підтримку скаржника. У ньому зауважили, що податковий орган не повинен оцінювати доцільність витрат і вирішувати, чи був сенс у платника податків замовляти ті чи інші послуги/товари. У результаті Податкова скасувала свій припис.
Ще приклад – з дистриб’ютором електротоварів, який поскаржився до РБО на столичну Податкову. За результатами перевірки компанії було нараховано податкові зобов’язання в розмірі майже 5 млн грн. Податкова вважає, що підприємство занизило суму ПДВ і не зареєструвало податкові накладні – з причини реалізації товарів нижче ціни придбання і ненарахування ПДВ на уцінений товар. У свою чергу, компанія зазначила, що уцінені товари не продано, тому вони не передбачають нарахування ПДВ і реєстрацію накладних.
РБО зайнялася цією скаргою. Адже норми Податкового кодексу України не передбачають обов’язку платника нараховувати податкові зобов’язання у зв’язку з проведенням уцінки товарів і не передбачають нарахування ПДВ на уцінену частину вартості товарів. І завдяки нашій медіації ДПСУ скасувала дистриб’ютору нараховані податкові зобов’язання.
Щодо скарг на правоохоронні органи, то тут залежить від скаржника – або нарікають на бездіяльність, коли заяви не розглядаються, або ж на надмірну активність – наприклад, «маски-шоу». До речі, можу навести свіжий приклад з кіномережею Multiplex: БЕБ відкрило проти неї кримінальну справу через те, що мережа кінотеатрів невчасно сплатила ЄСВ.
– А в чому камінь спотикання?
– Multiplex скористалася законом від 15.03.2022, що дозволяв певним категоріям компаній не сплачувати ЄСВ. І коли кінотеатри знову почали працювати й заробляти гроші, кіномережа сплатила податки включно з попереднім ЄСВ. Проте БЕБ порушило справу за статтею «ухилення від податків», вважаючи дії компанії умисними.
РБО наразі займається цим кейсом. Та перепона, кажуть нам правоохоронці, в тому, що депутати в законі прописали лише відсутність штрафів за несплату ЄСВ, а не те, що це не кваліфікується як кримінальний злочин. Хоча, з боку здорового глузду, коли надається дозвіл на несплату ЄСВ й повідомляється про незастосування штрафів – зрозуміло, що це не буде трактуватися як привід для кримінального провадження.
– До першої трійки названих вами держорганів, на які є максимум скарг, входить Митниця. Враховуючи велику кількість гуманітарних вантажів, навантаження на неї значно зросло. Як це відбилося, виходячи із динаміки кількості скарг, на якості роботи цього органу?
– Якщо говорити про Митницю, то там наявна проблема коригування митної вартості. За всіма правилами, Митниця має просто прийняти документацію, що надає експортер/імпортер (якщо, звісно немає значних сумнівів/недоречностей), а не самотужки визначати вартість товару. Проте, при всій своїй перевантаженості, цей орган знаходить час, аби одноосібно визначати вартість товарів. Ми часто маємо скарги, де імпортери подають цілий пакет документів, завірений митними органами ЄС, де є кодифікація товару, його вартість тощо, а українські митники чомусь змінюють коди товарів…
Наприклад, така дивна історія була з нікотиновими паучами, що призначені для рекреаційного використання і не призначені для сприяння припиненню вживання тютюну. Митниця чомусь намагалася перекваліфікувати їх у «медичні препарати від нікотинової залежності».
Про скарги від іноземного бізнесу
– А чи є скарги до РБО від нерезидентів? Яке співвідношення скарг українського й іноземного бізнесу за довоєнний/воєнний період часу?
– У першу чергу, ми працюємо для українського бізнесу. Але співвідношення скарг від українського й іноземного бізнесу має такий вигляд:
Український бізнес-омбудсмен: «Щойно Податкова відновила роботу – потік звернень і скарг повернувся до довоєнного рівня»
Тобто різниця у кількості скарг іноземного бізнесу до початку повномасштабних воєнних дій і під час них – лише у 2%. Якщо говорити про великий іноземний бізнес, то до нас зверталися такі компанії, наприклад, як американська Philip Morris, французька Verallia тощо.
Звісно, наразі ми не виступаємо представником інтересів російського та білоруського бізнесу. Вважаю, що він не заслуговує на наші послуги. Це «червона лінія» для РБО.
Щодо специфіки іноземних скарг, то це ті самі нарікання, що і в українського бізнесу. Проте, наприклад, є філіали великих міжнародних фірм, які Податкова віднесла до категорії «ризикові». Але не тому, що вони ведуть підозрілий бізнес, а через «віральну ризиковість». Тобто в Україні фірма може стати «ризиковою» лише через укладені контракти – у кого купує чи кому продає. І якщо партнер, з яким укладено угоду, перебуває «під прицілом» Податкової, міжнародна компанія автоматично потрапляє в нішу «ризикових», бо вона є у господарських відносинах з фірмою-порушником.
Наприклад, до нас звертався відомий міжнародний виробник шин, якого податкова віднесла до переліку ризикових платників. Під час розслідування РБО з’ясувала, що рішення щодо ризиковості платника містили лише загальні твердження та не деталізували конкретних причин. Податкова також зупинила велику кількість розрахунків коригування, посилаючись на ризиковий статус підприємства.
РБО винесла скаргу на розгляд Експертної групи з ДПС України, в результаті ДПС погодилася з нерозумністю рішення щодо ризиковості платника. Після того як підприємство подало Податковій запитувані документи, його було виключено з переліку ризикових.
Про результативність діяльності РБО за воєнний період
– Скільки було отримано за останній рік позитивних рішень на користь бізнесу завдяки втручанню РБО? Які суми повернуто бізнесу?
– Взагалі від початку заснування РБО (з травня 2015 року) ми повернули українському бізнесу майже 25 млрд грн. Це скасовані штрафи, виконані судові рішення, виплати держорганів за контрактами тощо.
Якщо розглядати період з початку 2022 року і до сьогодні – бізнесу повернуто 3,5 млрд грн. Найбільший кейс – це компанія DTEK, справа щодо «зеленого тарифу» на 3 млрд грн. Якщо пригадуєте, наприкінці 2021-го гроші із «зелених облігацій» тоді виплатили всім, окрім DTEK. Ми взялися за цю справу, і у січні 2022 року DTEK отримав свої кошти.
Щодо мікросправ, то у нас був, наприклад, кейс лише на кілька тисяч гривень. Проте для одноосібного ФОПу така допомога особливо відчутна. Якщо ж узяти до уваги період червень-2022 – червень-2023, то завдяки втручанню РБО успішно закрито 237 справ (66%) і бізнесу повернено 480 841 607 грн.
– Тобто відсоток «програшних» справ у РБО складає третину?
– 34% від усього загалу. Адже рекомендації РБО не є обов’язковими до виконання для держорганів. Проте, згідно з постановою Кабміну, держоргани зобов’язані відповідати на наші запити й рекомендації, навіть у певних адміноскарженнях врахувати аргументи РБО. Але не мусять їх приймати.
Взагалі ми досить прискіпливо відбираємо скарги в роботу. Приблизно третину, а то і більше подань відхиляємо. Передусім коли, переглянувши документацію, робимо висновок, що компанія, яка нарікає на порушення її прав – сама недобросовісна. Або ж фірма може дійсно помилятися і держорган справді має рацію щодо винесених на її адресу рішень. Або немає можливості адміністративного оскарження і лише суд може вирішити це питання.
Наприклад, нещодавно до РБО було звернення на рішення Мінюсту стосовно «чорної перереєстрації». А такі справи оскаржуються лише через суд.
Також додам, що за нашим регламентом ми не розглядаємо справи, які вже дійшли до суду. РБО – орган досудового врегулювання питань та іноді – післясудового. Перш за все підтримуємо фірми, коли вони займаються адміноскарженнями.
Днями ми очікуємо на відкриття можливості адміноскаржень щодо включення в переліки ризикових платників та неприйняття таблиць даних. Відповідні зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН внесені до Постанови №574 Кабміну й набрали чинності 08.07.2023.
– Що мається на увазі?
– РБО у своєму березневому звіті про систему ПДВ рекомендувала збільшити можливості для адміністративного оскарження бізнесу – щоб вони не мусили одразу йти до суду. Адже суд – це час і гроші. Тому маємо надію, що зміни до постанови Кабміну №1165 розширять можливості для адміноскарження, і це допоможе компаніям у стосунках з Податковою.
Про проблеми рейдерства, упередженого судочинства та корупцію загалом
– Ви згадали про «чорну перереєстрацію». 2016 року ухвалено антирейдерський закон в Україні. Яка ваша думка щодо його успішності на сьогодні?
– Таких справ у нас сьогодні значно менше, ніж у довоєнний період. Можна сказати, що зараз це не має такого масового характеру, як було у попередні роки. Від 24.02.2022 і до сьогодні у РБО лише три скарги щодо рейдерства/незаконної перереєстрації прав власності. Це також може бути обумовлено тим, що в період дії воєнного стану було обмежено перелік реєстраторів, які могли проводити реєстраційні дії щодо бізнесу та нерухомості.
Наразі у нас в провадженні є справа за скаргою агрокомпанії. Державний реєстратор змінив бенефіціарного власника, розмір часток засновників та розмір статутного капіталу всупереч закону, втім є обґрунтовані сумніви щодо підставності та законності таких дій. Компанія подала скаргу до Антирейдерської колегії Міністерства юстиції, розгляд скарги ще триває і скаржник очікує на рішення.
І тут можна сказати, що з’являються певні ознаки того, що проблема незаконних реєстраційних дій повертається в Україну. Одним із елементів протидії рейдерству в досудовому порядку є Антирейдерська колегія при Мін’юсті.
Антирейдерська колегія доволі швидко реагувала на порушення, в той час як судова тяганина триває дуже довго. Проте частина її законних повноважень у сфері скасування реєстраційних дій щодо нерухомого майна тимчасово обмежена. Тому деякі недобросовісні бізнесмени можуть використати цей тимчасовий вакуум. Наразі законодавчу прогалину було усунуто, відповідний закон очікує на підпис Президента, після чого Антирейдерська колегія має повернутись до звичного формату роботи.
– Ваш колега-попередник Альгірдас Шемета однією з перепон на шляху залучення іноземних інвестицій в Україну називав невиконання судових рішень. Яка ситуація з цим на сьогодні?
– Суди в понад 90% справ виносять позитивні рішення на користь бізнесу. І з боку ДПСУ наразі стало кращим виконання судових рішень – приблизно вдвічі. Тобто прогрес є, адже раніше це було накопичення тисяч проігнорованих судових рішень. Але, звичайно, і зараз теж слід контролювати, щоб судове рішення виконувалося ДПС до кінця.
Окремо зазначу: було б добре, якби і правоохоронні органи дослухалися до судових рішень і відповідно коригували свою адміністративну практику.
– Альгірдас Шемета кілька років тому в інтерв’ю наголосив, що «корупція в Україні має попит та пропозицію». Чи справді наявний запит із боку бізнесу і проблема, зокрема, в толеруванні корупції?
– На мою думку, з кожним днем бізнес все менше толерує прояви корупції.
Ми бачимо, хоча це не зовсім відображається у статистиці, що в регіонах по правоохоронній лінії відбуваються «дивні речі». Керівники на місцях, зважаючи на війну, дозволяють собі масштаби корупції часів Януковича. Тому потрібні чіткі політично-кадрові сигнали з Києва.
– А ви вважаєте, що в Києві про масштаби корупції регіонального керівництва нічого не знають? Адже «риба гниє з голови, а не з хвоста»?
– Тому «риба» мусить мати достатньо робочого часу й мізків, аби вчасно надсилати «хвостові» певні сигнали дисципліни.
Про доцільність «спрощенки»
– На вашу думку, чи варто зберігати в Україні спрощену систему оподаткування для малого бізнесу, адже це одна із основних лазівок для мінімізації оподаткування?
– Погоджуюсь, що українці – майстри креативу і віднайшли способи перетворити цю систему на усілякого роду лазівки.
Я пригадую, як відпочивав у Карпатах, на дорогому термальному курорті. І там кожен був окремим ФОПом – ФОП на рушники, ФОП на напої, ФОП на хот-доги тощо. Звісно, це зловживання спрощеною системою оподаткування. І коли частина бізнесу так хитрує, вона провокує Податкову на радикальні кроки – зокрема, змусити бізнес напівсиловими методами платити податки.
Це мені нагадує комічний сюжет мультфільму «Том і Джеррі», де мишка хитрує й тікає від кота, який застосовує різні способи, аби її спіймати. В цій метафорі мишка – це бізнес, а кіт – Податкова. Тому бізнесу краще створити такі умови, аби він розумів – вигідніше «грати» за правилами, аніж ховатися.
Я думаю, що «спрощенку» варто зберігати в Україні, але для тих, для кого вона була призначена передусім. Тобто повинен бути контроль. При цьому паралельно слід створювати варіанти, на які людям було б відносно комфортно перейти. Адже просте перекидання мільйонів людей зі спрощеної системи у звичайну викличе великий шок. Радикалізм у цьому питанні призведе до закриття бізнесів.
Про аналог РБО в Канаді та корупцію «по-канадськи»
– Вас багато пов’язує з Канадою, ви добре знаєте цю країну – там в менталітеті відсутній корупційний ген?
– Немає такої національності чи країни, де б зовсім не було корупції.
У Канаді, можливо, дещо менше традицій зарегульованості. Тому виникає менше думок про те, як це обійти. Також багато вирішує невідворотність і суворість покарання. Якщо, наприклад, за підпис на дозвільному документі будуть «світити» роки тюрми – людина подумає, що підписує й навіщо. Тому в канадських головах навіть не існує поняття про перевищення службових повноважень.
Проте, певен, що велика кількість нинішніх українських чиновників постійно зважує – посадять їх чи ні.
– А чи є в Канаді аналог РБО? Якщо так, чим він відрізняється від українського й наскільки затребуваний?
– Сфокусованого саме на бізнесі немає. Є загальний омбудсмен, який займається усіма питаннями, що виникають у громадян. І лише малий їх відсоток стосується бізнесу. В Канаді є окремо податковий омбудсмен, але він також займається податками і громадян, і бізнесу. Також є омбудсмени на провінційному й муніципальному рівнях – наприклад, Торонто має омбудсмена щодо міських послуг, у провінції Онтаріо відповідно щодо провінційних послуг. Є ще зовнішньо-інвестиційний омбудсмен, який займається справами канадських фірм, що інвестують за кордон.
Якщо аналізувати світовий досвід, то знаю, що бізнес-омбудсмени є у Польщі, Австралії й Киргизстані (до речі, там він створений за зразком української РБО). Наразі Молдова розмірковує над створенням такої інституції у себе в країні.
Український бізнес-омбудсмен: «Щойно Податкова відновила роботу – потік звернень і скарг повернувся до довоєнного рівня»
До речі, першого омбудсмена створив шведський король Карл XII у 1713 році. Тому термін «омбудсмен» – шведського походження. І у Швеції омбудсмени існують дотепер.
Читати інтерв’ю за посиланням.
