Україна – країна можливостей для сміливих (Partnerstwo i Zatrudnienie)

Згідно з минулорічним опитуванням «Індекс інвестиційної привабливості України» Європейської Бізнес Асоціації, інвесторів стримує слабка система судочинства, високий рівень корупції та тіньова економіка. Як ви оцінюєте інвестиційний клімат в Україні?
Інвестиційний клімат все ще не найкращий. Проблеми справді є, незважаючи на те, що в інституційному розумінні зроблено чимало – функціонують Національне антикорупційне бюро та Національне агентство з питань запобігання корупції, запроваджено декларації про власність, створено антикорупційний суд та спеціальна прокуратура. Однак ці установи не були внесені до Конституції відразу після Революції Гідності. Можливо, це було помилкою, оскільки зараз Конституційний суд значно обмежив повноваження цих установ, кажуть, через те, що судді перебувають під досить «пильним оком» антикорупційних органів.  Установи є, але поки що вони недостатньо ефективні.
Важливим є те, що на багато посад, особливо в таких вразливих агентствах, людей обирали на основі відкритих конкурсів, вони не є кандидатами в політичні партії. Так само перевіряли кандидатів в наглядові ради та керівництво державних підприємств: як з точки зору компетентності, так і причетності до корупційних справ. Не скажу, що система працює ідеально, але таке рішення запроваджено.
Якщо порівняти з періодом до Революції Гідності, мабуть, у вищих ешелонах влади вже немає корупції на рівні міністрів та високопосадовців, як це було тоді. Однак викорінити цю проблему на нижчих рівнях досить складно, але де-не-де також є успіхи. Наприклад, розроблена прозора система державних закупівель ProZorro, яка фактично працює: є чіткі критерії, переможці, умови. Ця система отримала високу оцінку як серед бізнесменів, так і в європейських інституціях.
Є багато нових рішень, зокрема, декларації про майно, відкриті тендери, розпочата приватизація, скасовано багаторічний мораторій на торгівлю сільськогосподарськими землями. Це справді дієві зусилля щодо поліпшення клімату, але треба прагнути більшого.
Представники бізнесу скаржаться на надмірні повноваження правоохоронців, що блокують роботу підприємців. Чи здійснюються якісь кроки, щоб змінити цю ситуацію?
Ми також про це чуємо. Можливо, в неформальному середовищі, але представники бізнесу кажуть, що в багатьох випадках – чи то рейдерство, чи корупція – до цього причетні співробітники Служби безпеки України (СБУ). Довгий час Рада бізнес-омбудсмена та бізнес-організації говорили про те, що СБУ має займатися безпекою країни, а не економічними питаннями. І врешті-решт, прийнято закони, які обмежують повноваження СБУ в економічних питаннях. Також буде скасовано Податкову міліцію. З іншого боку, буде створено новий спеціалізований орган  – Бюро економічної безпеки, яке займатиметься економічними питаннями, але за аналітичним принципом, а не якоїсь примхи. Кожне рішення про інспекцію має бути обґрунтованим.
Роками одним із найболючіших для українського бізнесу є явище рейдерства –незаконне поглинання компанії шляхом підробки документів або підкупу нотаріусів або суддів, які вносять нових власників до реєстру речових прав на нерухоме майно. У 2019 році набрали чинності два антиурядові закони. Чи працюють впроваджені рішення?
При Міністерстві юстиції працює так звана Антирейдерська Колегія з розгляду скарг щодо державних реєстрів, яка має право анулювати рішення про незаконно внесені реєстраційні дії. Можливо, це незвичне рішення, оскільки зазвичай лише суд може визнати такі речі недійсними, але в українських реаліях це виявилося дуже практичним кроком. Якщо власник надасть докази, Колегія визнає його протест стосовно сфальсифікованих записів та відновить право власності. Крім того, у Верховній Раді створена Тимчасова спеціальна комісія з захисту прав інвесторів, яка розглядає найбільш складні справи. Важливе рішенням, яке буде запроваджено – це негайне повідомлення власників бізнесу за допомогою SMS або електронної пошти про будь-які зміни в їх даних в реєстрі, що дозволяє негайно реагувати. Проблема не зникла, але водночас з’явилося багато нових інструментів захисту від рейдерства.
Чи повинні іноземні інвестори також побоюватися рейдерства?
Здається, частіше захоплюють вітчизняних підприємців, іноземні інвестори в цьому плані почувають себе безпечніше. Ми написали для підприємців поради щодо того, як зменшити ризик рейдерського захоплення та що робити, якщо така спроба мала місце. Брошура доступна на веб-сайті  бізнес-омбудсмена: raidership.pdf (boi.org.ua)
Рада бізнес-омбудсмена зазначає, що за останні роки кількість скарг на невиконання судових рішень зросла. З чим це пов’язано?
Серед деяких чиновників існує таке неписане правило: якщо я не згоден з постановою суду, я не буду її виконувати. У таких випадках Рада бізнес-омбудсмена нагадує, який закон діє в Україні. Ми досить ефективно допомагаємо у виконанні судових рішень, сприятливих для бізнесу. Ми не можемо розглядати справи, які підлягають судовому розгляду, або змінювати судові рішення, але ми можемо допомогти підприємцю виконати судові рішення державними органами або притягнути до відповідальності органи, які не виконують своїх обов’язків.
Також трапляються випадки, коли державні органи безсилі. У нас був випадок, коли суд постановив на користь іноземного підприємця, який мав спір з місцевою компанією. Але українська влада не змогла змусити стягнути заборгованість, оскільки компанія, яка програла, змінила власників та реєстрація: вона досі працює, але під іншими реєстраційними номерами.
У лютому цього року набув чинності Закон про державну підтримку інвестиційних проектів, і в березні Верховна Рада прийняла передбачені законом податкові та митні пільги для іноземних інвесторів. Чи можуть такі поступки покращити інвестиційний клімат?
По-перше, існують далекосяжні привілеї та допомога для підприємців, які хочуть інвестувати в Україну, по-друге, існує величезна програма приватизації. Її було призупинено через пандемію, щоб не продавати державні підприємства за нижчими цінами, але нещодавно було прийнято рішення відновити процес. На мій погляд, це добре підготовлена програма, яка відкриває багато можливостей для потенційних інвесторів. Останнім часом ми спостерігали приватизацію київського готелю «Дніпро», розташованого на Європейській площі, яка була проведена абсолютно прозоро, було оголошено про те, як змінювалася ціна в окремі годин, і , нарешті, об’єкт було продано за ціною , набагато вищою за початкову.
Це новий етап для країни, але чи достатньо цього, щоб спонукати до масового приваблення інвесторів, незважаючи на затягування справ про корупцію, рейдерство, слабкість судової системи? Це заохочення для сміливих.
Україна безумовно має багато можливостей, є угода про асоціацію з ЄС, яка практично відкриває європейський ринок, останнім часом Китай став великим торговим партнером України – країни колосальних виробничих та експортних можливостей, сама Україна також є досить великим ринком збуту. Є багато проектів в інфраструктурі, в які потрібно інвестувати, ІТ-галузь динамічно розвивається: є досить великі ІТ-компанії, які підтримують і є партнерами найбільших компаній у світі. Тож можливостей багато, але потрібні хороші юристи та надійні українські партнери.
Рада бізнес-омбудсмена працює в Україні вже 6 років, але досі не існує закону, який би регулював діяльність установи. Чому це настільки важливо?
Основою нашої роботи є постанова Кабінету Міністрів України  від 2015 року, але навіть тоді передбачалося, що це тимчасове рішення, тобто буде закон. По-перше, цей закон регулюватиме співпрацю з державними органами, зокрема з тими, які не підпорядковуються Кабінету Міністрів: органи прокуратури, Служба безпеки підпорядковуються Президенту, органи місцевого самоврядування незалежні. Для того, щоб охопити всі установи, що впливають на бізнес, нам потрібне положення на законодавчому рівні, а не постанова Кабміну. По-друге, це питання доступу до інформації. Кожен омбудсмен, чи то  з питань бізнесу, прав людини чи охорони здоров’я, повинен мати гарантію всілякої підтримки державних органів у розслідуванні питань, пов’язаних зі скаргою. Це керівні принципи Ради Європи щодо діяльності омбудсмена. Зараз ми використовуємо Закон про доступ до публічної інформації, але іноді його недостатньо.
Саме тому ми так чекаємо на прийняття цього закону. На даний момент він знаходиться в парламенті. Справа затягується, тому що ми працюємо як неурядова організація і фінансуємося з міжнародної програми допомоги Україні. Це викликало занепокоєння з боку юристів у зв’язку з тим, що Рада фінансується зарубіжними країнами – отже ми будемо лобіювати іноземні інтереси. Ми пояснили, що донорські внески жодним чином не впливають на наші рішення, донори визнають нашу незалежність і фінансують нас  тільки тому, що ми незалежні. Були також сумніви щодо того, чи можемо ми як неурядова організація безпосередньо звернутися до суду з вимогою покарати чиновників, які не співпрацювали з нами. Про всяк випадок це положення з закону виключили.
Такі питання ще потрібно було доопрацювати в законі, і я сподіваюся, що зараз цей процес набере обертів. Щойно відбулось засідання комітету з питань економічної політики, який майже одноголосно підтримав законопроєкт. Для прийняття законопроекту нам ще потрібно отримати підтримку інших комітетів та на пленарному засіданні.
Тому ми прагнемо, щоб закон про бізнес-омбудсмена для українських підприємців та іноземних інвесторів в Україні був прийнятий Верховною Радою якомога швидше.
Читайте оригінальне інтерв’ю польською мовою за посиланням.