Агропромисловість протягом тривалого часу генерує значну частку у ВВП України. Наприклад, до війни цей показник складав понад 10%. То ж очікувано агробізнес досить довгий час користується підвищеною увагою з боку податкових органів. З огляду на воєнні фактори, логістичні проблеми, окупацію частини земельного банку та елеваторних потужностей, втрат техніки та врожаю, у секторі агропромисловості відбулось відчутне падіння виручки. Однак, як свідчить досвід скарг до Ради бізнес-омбудсмена увага податківців до агробізнесу продовжує триматись на довоєнному рівні.Одними із основних податкових проблем, що турбують агробізнес, виходячи із Скарг поданих до Ради бізнес-омбудсмена, є питання бюджетного відшкодування ПДВ, як-то: зменшення розміру бюджетного відшкодування ПДВ за результатами податкових перевірок та затримки з поверненням бюджетного відшкодування, в тому числі після його підтвердження у судовому порядку. На сьогодні за показниками Ради бізнес-омбудсмена кількість та обсяг таких проблем агробізнесу повертається на довоєнний рівень.
Що ж до власне суті питань податкових органів до сум бюджетного відшкодування, то досить часто претензії зумовлені сумнівами у реальності постачання чи економічній обґрунтованості ціни постачання сільськогосподарських культур (наприклад, у разі продажу нижче собівартості), фактичній наявності таких сільськогосподарських культур (із супутніми вимогами про проведення інвентаризації), зв’язку з господарською діяльністю певних придбань (посівного матеріалу, добрив) чи претензіями до контрагентів, як-то стосовно достатності їх земельного банку, сільськогосподарської техніки та працівників. Більшість цих питань звісно поза межами перевірок бюджетного відшкодування, однак на практиці вони все ж з’ясовуються податковими органами. Маючи справу з подібними скаргами, на думку Ради, частина з таких сумнівів може бути розвіяна ще на етапі адміністративного оскарження — для цього потрібно належно обґрунтувати свою позицію та документально підтвердити “сумнівні” господарські операції.
Водночас, навіть після успішного судового підтвердження сум бюджетного відшкодування їх фактичне повернення, на жаль, не є настільки швидким, як це мало б відбуватись у відповідності до закону. Попри положення закону, отримання контролюючим органом судового рішення, яким підтверджено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, трапляються випадки, що податкові органи затягують із внесенням інформації про узгодження бюджетного відшкодування до Реєстру бюджетного відшкодування, тим самим затягуючи фактичне відшкодування агробізнесу. Як правило, таке затягування відбувається через доволі поширену практику податкових органів подавати повторювані апеляційні та касаційні скарги. Однак, як свідчить досвід Ради бізнес-омбудсмена із опрацювання такої категорії скарг, за умови проактивної позиції бізнесу час очікування на фактичне отримання коштів бюджетного відшкодування ПДВ зменшується.
Також в центрі уваги продовжують залишатись інші питання, що пов’язані з ПДВ, зокрема зупинення реєстрації податкових накладних та затримка з реєстрацією податкових накладних на підставі судових рішень.
Щодо алгоритмів зупинення реєстрації податкових накладних прослідковується намагання Держави надати таким алгоритмам і їх роботі «людського обличчя», зокрема є певні зрушення щодо доопрацювання критеріїв роботи відповідних алгоритмів (наприклад, в частині податкової історії). Проте зважаючи на досвід звернень агробізнесу до Ради бізнес-омбудсмена, поки що питання зупинення реєстрації податкових накладних все ж продовжують залишатись болючими.
В свою чергу у частині затримок із реєстрацією податкових накладних, із практики Ради бізнес-омбудсмена відзначимо, що «авгієві стайні» певною мірою підчищені з боку Державної податкової служби України і масових випадків із затягуванням виконання судових рішень про реєстрацію податкових накладних на роки вже не спостерігається.
У зв’язку із ускладненнями, що спричинені війною, прогнозовано у центрі уваги податкових органів опинились також питання дотримання агробізнесом граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Виходячи з досвіду Ради бізнес-омбудсмена, певна частина агробізнесу зіштовхується із нарахуваннями з боку податкових органів за результатами перевірок пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), навіть внаслідок наявності обставин непереборної сили (форс-мажору). При цьому, посилання на загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р., на жаль, не сприймається податковими органами, то ж вбачається доцільним подбати про оформлення сертифікатів про наявність форс-мажорних обставин.
Іншими питаннями, що торкнулись певної частини агробізнесу, стали проблемність повернення статусу платника ПДВ і єдиного податку 4 групи після перебування на пільговій системі оподаткування (третя група ставка 2% з припиненням реєстрації ПДВ), а також після його анулювання з причин, як-то не суттєве запізнення з поданням звітності та з інших формальних причин. Варто відзначити, попри технічні складнощі повернення статусу платника єдиного податку 4 групи, за належного обґрунтування та проактивного підходу таке повернення все ж є можливим.
Також з практики Ради бізнес-омбудсмена чимало агробізнесу зіштовхнулись із складнощами врегулювання з податковими органами проблем, спричинених окупацією або бойовими діями, які зачепили земельний банк або елеваторні потужності бізнесу. Зокрема, чимало агропідприємств отримують відмови податкових органів у врахуванні повідомлень про неможливість виконання податкових обов’язків чи повідомлень про втрату та/або неможливість вивезення первинних документів з формальних підстав. Однак, як свідчить досвід звернень до Ради бізнес-омбудсмена, за наявності належного обґрунтування та документального підтвердження відповідних обставин у ході адміністративного оскарження може забезпечуватись врахування з боку податкових органів фактів неможливості виконання податкових обов’язків чи втрати первинної документації підприємством.
Водночас підсумуємо, що завдяки залученню Ради бізнес-омбудсмена, низка означених податкових питань до агробізнесу у регіональних податкових органів, вирішується на користь бізнесу на центральному рівні. То ж, на думку Ради бізнес-омбудсмена, проактивність бізнесу у разі проблем із регіональними податковими органами може бути корисною. Якщо ж бізнес потребуватиме допомоги у випадках, що стосуються недобросовісної поведінки з боку органів державної податкової служби, Рада бізнес-омбудсмена завжди готова розглянути такі скарги. Ми працюємо безкоштовно. Подати скаргу можна за цим посиланням.
Читати публікацію тут.
