Перевірки платників податків контролюючими органами

Перевірки платників податків контролюючими органами – тема, до якої платники завжди ставляться з певною напругою. То ж не дивно, що на адресу платформи надходить чимало запитань з цього приводу. На найактуальніші запитання щодо правильності та законності проведення таких заходів у ексклюзивному інтерв‘ю TaxLink відповідав інспектор Ради бізнес-омбудсмена Володимир Забудський.
Розкажіть, будь-ласка, за якими критеріями відбираються платники для проведення перевірок? Яким чином це відбувається?
Нині під час формування планів-графіків перевірок використовується ризик-орієнтований підхід. Критерії відбору платників податків для включення до плану-графіку визначені наказом Мінфіну від 02.06.2015  № 524. Для прикладу, існує 28 критеріїв, за якими платник податків – юридична особа може бути віднесений до високого ризику, і, відповідно, з великою вірогідністю потрапити у план-графік. Серед них – операції з «сумнівними» контрагентами, певні аномалії у динаміці певних показників фінансової та податкової звітності платника податків, прояви уваги до платника податків з боку правоохоронних органів тощо. У процедурі формування річних планів-графіків та їх подальшому коригуванні протягом року відіграють ключову роль територіальні органи ДФС (переважно підрозділи аудиту), а координує їх та контролює процес – ДФС України.
Плани-графіки перевірок на сайті ДФС постійно змінюються. Бізнес попереджають про внесення, або виключення того чи іншого підприємства із цього списку?
Закон не передбачає персональне адресне повідомлення платника податків про включення його у план-графік перевірок (у тому числі в разі коригування плану). Тому кожному платнику доречно, по можливості, самостійно слідкувати за оновленнями плану-графіку, які зазвичай відбуваються на квартальній основі, та при чергових змінах плану шукати себе в плані за кодом ЄДРПОУ/ДРФО. Всі актуальні плани оприлюднюються на офіційному веб-сайті податкового органу та на практиці поширюються багатьма інформаційними ресурсами. Водночас, навіть якщо платник податків з якихось причин пропустив момент свого включення до плану – перевірка не має стати для нього повною несподіванкою. Адже закон передбачає, що платникові податків не менш як за 10 календарних днів до початку планової перевірки податківці повинні вручити або надіслати рекомендованим листом повідомлення про перевірку. Якщо цього не зроблено – право на проведення планової перевірки не виникає.
Що саме, як правило, перевіряють податківці на підприємствах? Які документи знаходяться під їхнім прицілом?
Це значною мірою залежить від індивідуальної та галузевої специфіки платників податків. Виходячи з наших спостережень, завжди у фокусі уваги – ПДВ, податок на прибуток, дотримання валютного законодавства. Для тих платників податків, які мають справу із готівкою, завжди актуальними також є касова дисципліна та правила використання РРО. Великий та подекуди середній бізнес, особливо підприємства з іноземними інвестиціями, все частіше стикаються з питаннями трансфертного ціноутворення. 
Основний масив документів, який досліджується в ході перевірок – це переважно первинні та зведені облікові документи, розрахункові, касові документи. Однак у певних випадках податкові ревізори не обмежуються ними, та запрошують по тих епізодах, які викликають в них певні питання, пояснення посадових осіб та додаткові документи.
З Вашої практики, які проблемні питання найчастіше з’являються при проведенні перевірки, або за її результатами? 
Є широкий спектр різноманітних питань, які можуть виникнути під час перевірок, починаючи від відклеєних від пляшок акцизних марок і закінчуючи тонкими нюансами застосування Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або Міжнародних стандартів фінансової звітності. У кожного платника податків є власні «вразливі місця», які залежать від розміру бізнесу, галузевої специфіки, певних особливостей структурування бізнес-процесів, облікових політик тощо. 
Якщо спробувати виділити щось спільне та актуальне для всіх або майже для всіх платників – то слід відзначити, що ледь не в кожній документальній перевірці, з приводу якої до нас звертається бізнес, виникають питання, пов’язані із можливо «безтоварними» операціями з «сумнівними» контрагентами, або ж з операціями, які не мають, на думку контролюючого органу, ділової мети. 
З якими скаргами на перевіряючі органи найчастіше звертаються представники бізнес-спільноти?
На першому місці – скарги стосовно блокування податкових накладних (станом на 01.07.2019 р. – 1246 скарг). На другому місці – скарги на результати податкових перевірок (717 скарг). Також поширені скарги на податкову міліцію (227), скарги, пов’язані із відшкодуванням ПДВ (207) та роботою системи електронного адміністрування ПДВ (200).
Чи трапляються прояви корупції під час перевірок? Розкажіть про них детальніше?
Переважно представники малого та середнього бізнесу час від часу повідомляють нам усно про такі прояви – наприклад, пропозиції з боку ревізорів утриматись від здійснення певних донарахувань або зменшити їх розмір за певну матеріальну винагороду. Однак, переважно в скаржників відсутні докази таких діянь, і бізнес, на жаль, не готовий рішуче на них реагувати (звертатися з відповідними повідомленнями через сервіс «Пульс», до підрозділу внутрішньої безпеки ДФС, до правоохоронних органів), хоча ми до цього заохочуємо.
За яких умов проводиться позапланова перевірка та коли не працюють обмеження у підставах для її здійснення? 
Вичерпний перелік підстав проведення позапланової документальної перевірки передбачено Податковим кодексом України (стаття 78). На жаль для платників податків, деякі з підстав сформульовані так широко, що контролюючий орган практично завжди може застосувати їх, якщо в податківців виникає такий намір. Типовими прикладами є підстави, визначені п. 78.1.1 та п. 78.1.4 ПКУ. Контролюючий орган, який виявив недостовірність даних у податковій звітності або отримав податкову інформацію, яка свідчить про порушення платником податків законодавства (до слова, термін «податкова інформація» має широке визначення, яке охоплює інформацію фактично з будь-яких джерел, включаючи й власні аналітичні інструменти органів ДФС), може направити платникові податків запит про надання пояснень та їх документального підтвердження. Якщо пояснення та документи не надано – це є підставою для позапланової документальної перевірки. На практиці ж, якщо надані платником податків пояснення та документи не задовольняють контролюючий орган (не спростовують, на думку податківців, факту порушення) – також ініціюється перевірка. 
Чи мають право фіскальні органи проводити документальну позапланову перевірку, якщо предмет її вже був перевірений раніше? 
Не мають права, якщо вона ініціюється на підставі вже згаданих вище п. 78.1.1  та п. 78.1.4 ПКУ (а це – найпоширеніші підстави для позапланових перевірок). Проте, якщо позапланова перевірка правомірно ініційована на іншій передбаченій законом підставі, то ті самі питання теоретично можуть бути повторно досліджені контролюючим органом з урахуванням певних нововиявлених обставин.
Скільки може тривати перевірка? Це залежить від того, кого саме перевіряють?
Законом встановлені чіткі строки, які залежать від виду перевірки і від того, кого перевіряють (великого платника податків, суб’єкта малого підприємництва, іншого платника податків).
Наприклад, що стосується планових документальних перевірок, то їх тривалість не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. Продовження строків можливе за рішенням контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
По позаплановим документальним перевіркам, фактичним перевіркам – строки дещо менші. 
А перевірки з питань трансфертного ціноутворення – навпаки, можуть тривати значно довше.
В яких випадках перевірка зупиняється? 
Згідно з законом, проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням контролюючого органу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк. Перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Яким чином  платник захищений під час перевірки? Чи може втрутитись, довести свою позицію?
Під час перевірки посадові особи платника податків мають право надавати свої пояснення і документальні підтвердження по всім спірним питанням, які виникають в ревізорів ході перевірки. Для уникнення непорозумінь, рекомендуємо це завжди робити офіційно (передавати документи по опису під підпис ревізору, або ж подавати їх через канцелярію податкового органу, в крайньому випадку – надсилати поштою на адресу податкового органу із описом вкладення та повідомленням про вручення). Якщо ж прояснити спірні питання у робочому порядку в ході перевірки не вдалося, і у Акт перевірки потрапив необґрунтований висновок про певне порушення – це ще можна виправити. Для цього платникові податків слід скористатися своїм правом подати заперечення на Акт перевірки, та бажано просити при цьому провести його розгляд із викликом посадових осіб (уповноважених представників) платника податків. Дехто з платників податків вже на цій стадії залучає до справи податкового адвоката, якщо з Акту перевірки вбачається ризик виникнення серйозного податкового спору.
Як оскаржити результати перевірок?
Якщо подання заперечень на Акт перевірки не призвело до позитивного результату, або ж платник податків не скористався цим інструментом, і в результаті ним отримані податкові повідомлення-рішення, з яким він не згоден, то існує дві можливості його оскарження. Перша можливість – адміністративне оскарження (подати скаргу до ДФС України). Друга – судове оскарження (позов до адміністративного суду). Оскільки адміністративне оскарження є менш витратною та більш швидкою процедурою, а у разі її безрезультатного завершення право платника податків на звернення до суду зберігається – все більше платників податків спочатку вдаються до адміністративного оскарження (у 2018 році у такому порядку було оскаржено більш як 23 тис. ППР, з них близько 16% скасовано повністю або частково).
Як Рада може допомогти в оскарженні, і про що треба пам’ятати, звертаючись до Ради Бізнес-омбудсмена?
Рада може взяти участь у процедурі адміністративного оскарження ППР у ДФС України, у тому числі відрядити свого відповідального інспектора на розгляд матеріалів скарги у ДФС України, та надати до ДФС України офіційний лист зі своїми пропозиціями стосовно розгляду скарги, які, згідно з Порядком № 916, повинні бути враховані, або ж вмотивовано відхилені. В багатьох випадках, коли Рада стає на підтримку платників податків у адміністративному оскарженні, ДФС України погоджується з пропозиціями Ради та скасовує ППР повністю або частково. У тих же випадках, коли пропозиції Ради відхиляються ДФС України, однак відповідні контраргументи контролюючого органу не вбачаються Раді переконливими з точки зору закону та судової практики – Рада закриває справу із формулюванням своєї остаточної правової позиції по суті справи на користь скаржника, яку скаржник, якщо має таке бажання, може використати у процесі подальшого судового оскарження ППР.
При зверненні до Ради важливо пам’ятати, що Рада не бере участь у судовому оскарженні. Тому, якщо Ви вже звернулись щодо оскарження ППР із позовом до суду – подавати скаргу до Ради запізно. Не варто звертатися до нас і занадто рано, наприклад на стадії, коли податківці лише вийшли на перевірку – адже до повноважень Ради не входить поточний супровід перевірок та превентивна діяльність. Оптимальний момент для звернення до Ради по цій категорії справ – початок процедури адміністративного оскарження ППР. 
Також просимо враховувати, що Рада діє на засадах нейтральності та неупередженості. Захищаючи бізнес, ми водночас підтримуємо конструктивну співпрацю із податковими органами, розуміємо важливість їхньої діяльності з запобігання податковим правопорушенням, виступаємо за прозоре та чесне ведення бізнесу й відповідальне ставлення до сплати податків. Тому, на відміну від адвоката, який завжди на боці свого клієнта, ми можемо не погодитись із скаргою, якщо дійдемо висновку, що закон в конкретному випадку на боці контролюючого органу, а не платника податків.
Оригінал статті доступний тут.