Найбільше скарг — про включення підприємців до списку ризикових платників податків. Кількість скарг на СБУ зросла на 75%.
Карантин вплинув на роботу Ради бізнес-омбудсмена у декількох аспектах. Якщо в першому кварталі 2020 року ми отримали 462 звернення від бізнесу (що на 12% більше проти четвертого кварталу 2019 року), то у другому кварталі кількість скарг зменшилася до 385. Водночас кількість скарг з п’яти ключових блоків звернень залишилася практично незмінною, а подекуди і виросла. Що ж обумовило скорочення кількості звернень?
По-перше, суттєво скоротилася кількість скарг з податкових перевірок. Значною мірою це обумовлено тим, що наприкінці березня уряд ввів мораторій на перевірки бізнесу (за винятком перевірок, пов’язаних із бюджетним відшкодуванням ПДВ). Загалом ми отримали 55 скарг (на 45 менше проти І кв. 2020 р.) з податкових перевірок, у деяких з них оскаржувані висновки Державної податкової служби (ДПС) мали місце ще до карантину.
По-друге, значно скоротилася (з 33 до 8) кількість скарг на місцеві органи влади. Очевидно це пов’язано з тим, що в Україні у зв’язку з карантином тимчасово призупинили свою діяльність 29% місцевих компаній, тоді як 6% повністю закрили свій бізнес.
Водночас першим за кількістю отриманих скарг стало включення підприємців до списку ризикових платників податків. Дуже часто підприємці не розуміли та не могли отримали відповідне пояснення від ДПС — через щопотрапили до такого списку та як з нього вийти. Ба більше, інколи існує підозра, що таке включення податківці використовують як жорсткий інструмент для тиску бізнесу за інші можливі порушення. Цього кварталу ми отримали 64 звернення від бізнесу з цього приводу (проти 16 скарг рівно рік тому).
Кількість скарг на Нацполіцію та органи Прокуратури скоротилася проти попереднього кварталу, але несуттєво: на 9% та 14% відповідно.
Бізнес менше скаржився на процесуальні зловживання, проте більше на бездіяльність та безпідставно відкриті кримінальні провадження. Водночас кількість скарг на СБУ зросла на 75% (з 4 до 7 скарг).
Що заважало ефективно розслідувати кейси?
У звітному кварталі ми закрили 297 кейсів, що на 2 більше проти попереднього кварталу.
Проте турбує наступне: лише 38% розслідувань завершилися успішно для скаржників (в той час як загалом за 2019 рік цей показник становив 59%). Наш ключовий партнер за кількістю кейсів та відповідно ключовий драйвер такого тренду — Державна податкова служба. Ми відслідковуємо подальшу долю всіх скарг, підтриманих Радою, але не задоволених Державною податковою службою (ДПС) у судах. Спостерігаємо, що часто підприємства використовують наші аргументи у суді. Більше того, близько 80% таких справ завершується на користь бізнесу. Зважаючи на те, що суди — це довго та витратно для обох сторін, ми закликаємо ДПС приділяти більшу увагу аргументам РБО саме на етапі адміністративного оскарження.
Проте турбує наступне: лише 38% розслідувань завершилися успішно для скаржників (в той час як загалом за 2019 рік цей показник становив 59%). Наш ключовий партнер за кількістю кейсів та відповідно ключовий драйвер такого тренду — Державна податкова служба. Ми відслідковуємо подальшу долю всіх скарг, підтриманих Радою, але не задоволених Державною податковою службою (ДПС) у судах. Спостерігаємо, що часто підприємства використовують наші аргументи у суді. Більше того, близько 80% таких справ завершується на користь бізнесу. Зважаючи на те, що суди — це довго та витратно для обох сторін, ми закликаємо ДПС приділяти більшу увагу аргументам РБО саме на етапі адміністративного оскарження.
Ми розуміємо, що розглядати справи без особистих зустрічей стало складніше. Певну інформацію чиновники не наважуються повідомляти телефоном та іншими електронними засобами зв’язку. В деяких регіонах дотепер використання таких каналів зв’язку не є типовим. Надію вселяє те, що у червні 2020 року під час нашої зустрічі Голова ДПС підкреслив важливість та готовність застосовувати онлайн-інструменти для активного вирішення поточних питань та проводити зустрічі експертних груп у форматі відео-конференцій.
Чого не вистачає Раді бізнес-омбудсмена?
Не вистачає статусу Установи, закріпленого на рівні закону. Ми продовжили активну роботу над підготовкою документа, який закріпить діяльність РБО на рівні закону.
29 травня комітет ВРУ з питань економічного розвитку рекомендував відхилити старий законопроєкт про установу, щоб дати дорогу новому, актуалізованому та доопрацьованому. 5 червня 2020 року у ВР зареєстрували законопроєкт «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні», авторами якого стали Дмитро Наталуха, Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук та інші – загалом 39 депутатів з різних фракцій. Профільний комітет ВРУ з питань економічного розвитку підтримав документ, проголосував за нього майже одноголосно та відправив його на пленарне засідання ВР. Прийняття закону буде позитивним сигналом для українських та іноземних інвесторів, та доведе, що Україна керується верховенством права та використовує всі інструменти захисту прав бізнесу від порушень державних органів.
Оригінал публікації доступний за посиланням.
