Кожна 13 скарга. З чим ФОПи звертаються до Ради бізнес-омбудсмена

За п’ять років роботи Рада бізнес-омбудсмена отримала 553 скарги на неправомірні дії держорганів від фізосіб-підприємців. Щороку без виключення кількість скарг від мікробізнесу зростала. Наприклад, 2019 року установа отримала на 28% більше звернень, ніж 2018-го. А за чотири місяці 2020 року – вже 52 скарги. Ми бачимо, що все більше українських підприємців дізнаються про роботу РБО. Загалом кожна тринадцята скарга надійшла до установи від ФОПів. Успішно вирішили для скаржників більш ніж половину закритих кейсів.
РБО допомогла приватним підприємцям повернути та заощадити майже 10 млн грн. Зокрема, скасувати безпідставні податкові нарахування та зареєструвати податкові накладні. Водночас послуги РБО для підприємців є безкоштовними. Попри те, що зроблено чимало, ми відчуваємо, що можемо допомогти більше. Тому в цьому дописі хочемо розповісти про найпоширеніші предмети скарг, навести приклади вирішених кейсів, а також заохотити ФОПів звертатися до РБО у схожих ситуаціях.
На що скаржилися ФОПи?
Географія звернень
Географія звернень від приватних підприємців була набагато більш диференційованою, ніж від інших скаржників: тоді як частка Києва серед усіх скаржників становила 38%, серед ФОПів – лише 25%. Водночас вага інших областей була більшою: Київської – на 3 п.п., Дніпропетровської – на 1 п.п. Від ФОПів Запорізької області ми отримали 9% звернень, тоді як цей регіон взагалі не потрапив до топ-5 загальної кількості скарг.
Три історії звернення ФОПів
Тривале невиконання судового рішення
Податкова відмовлялася виконувати судове рішення, яке набрало чинності ще 2018 року. Ухвала стосувалася скасування боргу ФОПа на суму 180 тис. грн. 2014 року підприємець, сплачуючи податки, перерахував гроші до банку вчасно і повністю. Проте банк надалі збанкрутував і не встиг переказати гроші до податкової. Судова практика у такому разі свідчить на користь платника податків: якщо він подав платіжні доручення до банку, вважається, що він виконав свої обов’язки.
Але податковий орган не поспішав. Інспекторка Ради декілька разів письмово просила податкові органи виконати рішення суду. Проте щоразу держорган намагався знайти формальні підстави для відмови у виконанні рішення. Спочатку ДПС відповідала, що не зобов’язана виконувати рішення суду, оскільки вона не була стороною в адміністративній справі скаржника. Потім з’ясувалося, що у держоргану немає технічної можливості виконати рішення.
Через три місяці роботи Ради, після робочої тристоронньої зустрічі та винесення питання на розгляд експертної групи, податковий орган нарешті повідомив Раду про те, що податковий борг скаржника більше не обліковується. За сприяння Ради ФОПові вдалося відстояти свої законні права та уникнути повторної сплати 180 тис. грн.
Складнощі з реєстрацією ділянки під магазин
Плануючи відкрити сімейний магазин, підприємець підготував пакет необхідних документів і подав їх до Держгеокадастру. Попри те, що різні дозвільні органи погодили даний проєкт будівлі, Держгеокадастр відмовився його реєструвати через нібито необґрунтованість зміни функціонального призначення та порушену хронологію проєкту землеустрою.
Інспектор РБО дослідив обставини справи й підтримав позицію підприємця, звернувшись до Держгеокадастру. Паралельно суд визнав, що документація ФОПа відповідає вимогам законодавства, а держорган відмовив скаржнику необґрунтовано. Проте держорган продовжував відмовляти скаржникові в реєстрації. Щоб вирішити нарешті тривалий конфлікт, Рада допомогла організувати особистий прийом скаржника керівництвом Держгеокадастру за участю інспектора.
За сприяння Ради Держгеокадастр нарешті зареєстрував земельну ділянку ФОПа. Необхідність у подальших судових спорах відпала, що зняло додаткове навантаження зі скаржника.
Системна проблема з продажем сидру
Власник пабу на Київщині, який є платником єдиного податку, звернувся до податкового органу за ліцензією на продаж сидру. Спочатку держорган декілька разів відмовлявся приймати документи скаржника, а потім відповів, що для продажу цього напою скаржник повинен перейти на загальний режим оподаткування та сплачувати більше податків. Після низки відмов, позапланових перевірок і численних скарг на гарячу лінію податкової підприємець звернувся до РБО.
У ході розслідування РБО встановила, що, згідно з Податковим кодексом, платники єдиного податку І-ІІІ групи, яким є скаржник, можуть продавати пиво та столові вина. Водночас продаж сидру (включно з перрі) був можливим лише за загального режиму оподаткування.
Визнавши обґрунтованість аргументів підприємця та непропорційний підхід податкового органу, РБО винесла це питання на рівень Міністерства фінансів та Державної фіскальної служби. Після кількох місяців листування РБО з відповідними органами до Податкового кодексу внесли поправки – з січня 2019 року платники єдиного податку I-III груп можуть продавати сидр і перрі.
Кількість дій і обсяг докладених зусиль у межах таких справ часто бувають більшими, ніж у справах «на мільйони». Проте успішне їхнє закриття особливо мотивує і надає відчуття, що Рада реально допомогла людям, які не мали інших можливостей і ресурсів для захисту своїх інтересів.
Оригінал публікації доступний за посиланням.