Інтерв’ю бізнес-омбудсмена Deutsche Welle

Обшуки в “Новій пошті” знову привернули увагу до тиску правоохоронців на український бізнес. DW поспілкувалась з бізнес-омбудсменом Альгірдасом Шеметою про те, як це впливає на інвестиційний клімат. 
Після гучних обшуків в “Новій пошті”, під час яких українська прокуратура шукала, а у результаті не знайшла маніпуляцій із податками, в Україні знову заговорили про загрозу бізнесу з боку правоохоронців. Deutsche Welle поговорила з бізнес-омбудсменом України Альгірдасом Шеметою про те, як мають відбуватися такі перевірки та про скарги підприємців на податківців та правоохоронців.
DW: Як бізнес-омбудсмен оцінює проведення таких обшуків, які відбулись у “Новій пошті”?
Альгірдас Шемета: Можливість правоохоронців здійснювати обшуки виписана в українському законодавстві. Але хотілося б, щоб перед цим було проведено більше попередньої роботи, а обшуки ставали крайнім заходом, який застосовується, коли не вдається отримати інформацію іншими способами. Будь-який орган – ГПУ, СБУ чи Нацполіція – має право проводити такі обшуки, тому ми підтримуємо створення однієї служби, яка б займалась подібними перевірками. Щоб на бізнес не було атак з різних боків. Водночас важливо, щоб така служба була створена правильно і мала відповідні повноваження.
Як мають відбуватись перевірки бізнесу?
Є різна практика. У Литві, наприклад, існує служба фінансових розслідувань, яка підзвітна уряду. В інших країнах також є аналогічні органи. Для України запровадження такої служби є дуже важливим, оскільки може знизити кількість зловживань та тиск на бізнес.
Кабінет міністрів ще минулого року ініціював створення такої служби, нещодавно з аналогічною ініціативою виступила голова парламентського податкового комітету Ніна Южаніна. Ви вже проаналізували, яка з цих ініціатив є кращою для українського бізнесу?
Ми готуємо свої пропозиції до законопроекту Ніни Южаніної. У нас є коментарі щодо формату цієї служби, процесу відбору співробітників, можливості вживати примусові заходи, як от застосовувати фізичну силу. Також законопроектом пропонується внести нові статті в Кримінальний кодекс, в яких ми, однак, бачимо ризик для бізнесу. Але головне, нам хочеться, щоб влада дійшла консенсусу щодо цієї служби.
Як мають проводитися перевірки можливих фінансових порушень на підприємствах?
Обшуки мають стати крайнім заходом, коли не вдається зібрати інформацію іншими шляхами. Має діяти презумпція невинуватості. Багато підприємств готові добровільно надати усі документи, які підтверджують їхню правоту. Але часто силові методи використовують без застосування інших. Втім, ми розуміємо, що змінити спосіб роботи правоохоронців за один день неможливо.
Згідно з вашим звітом, понад половини скарг бізнесу стосується податкових питань. Чи дійсно у всіх підприємств є проблеми зі сплатою податків?
Відповідно до різних оцінок, близько 35-40 відсотків української економіки знаходиться в тіні, що свідчить про те, що багато підприємств не платять податки. Однак після розслідування скарг, які надходять до нас, ми бачимо, що в 90 відсотках випадків правий був бізнес, а податкова – ні. Дуже часто дії податкових органів або не відповідають законодавству, або ці органи невірно його інтерпретують.
Чому це відбувається?
Частина таких справ пов’язана з невірними діями співробітників фіскальної служби, частина – з невірною інтерпретацією законів. Співробітники податкових органів часто діють непрофесійно – вони не розуміють нових моделей бізнесу і накладають на підприємства додаткові податкові зобов’язання, яких не має бути.
Що роблять податківці, якщо вдається довести, що вони були неправі?
Раніше було багато скарг через відшкодування ПДВ, зараз – через блокування податкових накладних. Після нашого втручання фіскальна служба виконує приблизно 90 відсотків наших рекомендацій: скасовує донарахування податків або штрафів, розблоковує накладні. З травня 2015 року, коли ми почали свою діяльність, ми допомогли бізнесу зекономити близько 11,5 мільярда гривень у більшості випадків через вірне перерахування податків. Але хотілося б, щоб підприємствам не доводилось скаржитись. 
Кількість скарг на правоохоронців також збільшується. Як ви допомагаєте бізнесу вирішувати проблеми з ними?
Кількість скарг на дії правоохоронців справді зростає. Ми очікуємо, що в першому кварталі цього року отримаємо близько 60-ти скарг – це вдвічі більше, ніж за один квартал в 2016 році. Ми підписали меморандуми про співпрацю з Нацполіцією та СБУ, а також проводимо неформальні зустрічі з ГПУ, яка повідомила, що не може підписати з нами меморандум.
Часто ми спостерігаємо неправомірні дії правоохоронців. Наприклад, є рішення суду на повернення арештованого майна, але вони його не повертають, що є злочином. Або арештовують майно, якого не було в списку суду. Тим не менш, нам вдається домогтись закриття кримінальних справ, розблокування рахунків, повернення майна після арешту.
Чи впливають гучні обшуки бізнесу на інвестиційний клімат в Україні?
Багато іноземних інвесторів в своїх країнах взагалі за всю свою діяльність ніколи не зустрічаються з правоохоронними органами. А інформація про такі дії правоохоронців в Україні дуже швидко розповсюджується, оскільки інвестори спілкуються між собою. У них складається враження, що в Україні немає стабільності, і навіть якщо ти займаєшся законним бізнесом, в тебе все одно можуть проводити обшуки та забирати документи. Звичайно, останнім часом ситуація змінюється і покращується, але у цій сфері навіть ложка дьогтю може зіпсувати діжку меду. 
Оригінал статті доступний за посиланням: http://bit.ly/2FPqOkm