9290

10.05.2021

Друге дихання для узагальнюючих податкових консультацій (Юридична газета)

Податкове законодавство України часто змінюється та відоме своєю складністю й суперечливістю. За таких умов для бізнесу життєво важлива наявність податкових консультацій — офіційних трактувань податкових норм. Окрім індивідуальних податкових консультацій (далі — ІПК), які видаються податковими органами на запити конкретних платників податків, Податковий кодекс України передбачає узагальнюючі податкові консультації (далі — УзПК). Останні видаються з системних питань, які стосуються значної кількості платників податків. Саме про цей інститут, який останнім часом дещо втратив свою вагу (однак ситуація, схоже, змінюється), піде мова далі.
Експертна рада з УзПК: історія, сподівання та реальність
Поняття УзПК з’явилось у законодавстві у серпні 2011 р. дорадчими, її створення супроводжувалось позитивною для бізнесу риторикою, з якої склалося стійке враження щодо наміру Мінфіну всерйоз сприймати висновки експертної ради. Відтак, створення цього органу та початок його діяльності викликали у багатьох представників бізнесу та експертного середовища стриманий оптимізм. На першому етапі роботи інституції темп роботи, закладений у відповідному нормативному акті (не менше одного засідання на квартал), зберігався лише протягом 2018 р. Протягом 2019 р. експертна рада збиралась двічі, а Мінфін видав чотири УзПК. З вересня 2019 по вересень 2020 р. експертна рада не збиралась, а УзПК Мінфіном не
видавались.
Спочатку повноваження з їх видачі були надані податковому органу центрального рівня, та у 2017 р. законодавство змінилось, і відповідні повноваження були передані Мінфіну. Однією з ідей такого трансферу було те, що міністерство — дещо більш неупереджений орган, що маєдорадчими, її створення супроводжувалось позитивною для бізнесу риторикою, з якої склалося стійке враження щодо наміру Мінфіну всерйоз сприймати висновки експертної ради. Відтак, створення цього органу та початок його діяльності викликали у багатьох представників бізнесу та експертного середовища стриманий оптимізм. На першому етапі роботи інституції темп роботи, закладений у відповідному нормативному акті (не менше одного засідання на квартал), зберігався лише протягом 2018 р. Протягом 2019 р. експертна рада збиралась двічі, а Мінфін ви- дав чотири УзПК. З вересня 2019 по вересень 2020 р. експертна рада не збиралась, а УзПК Мінфіном не видавались.
Рекомендації бізнес-омбудсмена
«Пробуксовування» процесу видачі УзПК викликало занепокоєння у багатьох представників бізнесу й експертного середовища, адже чимало спірних питань, пов’язаних з застосуванням суперечливих норм податкового законодавства, залишались без офіційних відповідей у формі УзПК. Натомість вони ставали предметом роз’яснень з боку податкових органів, наприклад, у формі запитань та відповідей на так званому загальнодоступному інформаційному ресурсі (далі — ЗІР). Такі формати роз’яснювальyої роботи, можливо, зручніші для податкових органів, однак цього не можна сказати про платників податків. Адже УзПК є «знаряддям, гострим з обох  кінців», (легітимізує певний підхід і водночас захищає платників податків від претензій ре- візорів у разі слідування цьому під- ходу), тоді як інші види документів роз’яснювального характеру (ті ж запитання-відповіді у ЗІР) формаль- но не мають жодної юридичної си- ли. Однак їх юридична необов’язко- вість, за спостереженнями Ради, не зупиняє податкові органи територі- ального рівня у тому, щоб ставити- ся до них зі значною пошаною, яка практично виключає найменші від- хилення від викладеної там точки зору (як правило, без відображення посилань на них у офіційних доку- ментах, таких як акти перевірок).
Беручи до уваги ситуацію, яка склалась, у серпні 2020 р. Рада бізнес-омбудсмена рекомендува- ла Мінфіну активізувати діяльність з видачі УзПК, запропонувавши орі- єнтовний покроковий план такої активізації.
Нове життя експертної ради
Чимало рекомендацій Ради, які спрямовані, насамперед, на захист інтересів бізнесу, стають предметом непростих дискусій з представниками державних органів, які часто мають дещо інше бачення певних аспектів, сформоване під кутом зору захисту публічних інтересів. Однак у випадку цієї рекомендації РБО та адресат (Мінфін) досягли повного порозуміння. Виявилось, що активізація діяльності експертної ради входила до планів керівництва Мінфіну, і рекомендація РБО стала лише одним з аргументів на користь того, що ці плани доцільно реалізувати вже у короткостроковій перспективі. Тож міністерство виявило готовність до перезавантаження експертної ради, координацію роботи якої взяла на себе особисто профільна заступниця міністра.
Експертна рада, оновлений склад якої був затверджений у червні 2020 р., відновила повноцінну та активну роботу. За IV квартал 2020 р. вона провела 4 засідання, а за неповний І квартал 2021 р. — вже 3. За цей час було прийнято 5 УзПК:
•    4 січня 2021 р. Мінфін затвердив першу УзПК щодо окремих питань оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції. Ця УзПК нарешті надала відповіді на 2 вкрай актуальних у цифрову еру питання, в яких в Україні досі зберігалась невизначеність: по-перше, чи підпадають під звільнення від ПДВ операції з постачання комп’ютерних програм разом з обладнанням, на якому вони встановлені (для прикладу, постачання ноутбука з встановленою на ньому операційною сис- темою); по-друге, у яких випадках під звільнення підпадає надання користувачам доступу до різноманітних онлайн-сервісів.
•    20 січня 2021 р. були затверджені ще дві УзПК. Одна з них надала відповідь на резонансне спірне питання, невизначеність стосовно якого загрожувала сотням комунальних некомерційних підприємств необґрунтованою втратою статусу неприбуткових установ через надання ними частини своїх приміщень в оренду. Йдеться, наприклад, про лікарні, деякі приміщення яких віддані в оренду під аптеки. Втрата неприбуткового статусу мала б дійсно катастрофічні наслідки для таких комунальних підприємств, чимало з яких виконують важливі соціальні функції. Тож складно переоцінити значення, яке має відвернення цієї небезпеки.
•    Інша УзПК, ухвалена 20 січня 2021 р., усунула невизначеність у трактуванні нещодавно змінених норм ст. 14 та 140 Податкового кодексу України, яка непокоїла чимало фінансових установ. Адже при викривленому тлумаченні цієї норми вони могли бути необґрунтовано визнані «пов’язаними особами» зі своїми клієнтами, що в окремих випадках могло мати для них вкрай руйнівні податкові наслідки.
•    9 лютого 2021 р. була затверджена четверта УзПК з деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення (ТЦУ). Ця розлога консультація (4 питання, на які містяться розгорнуті відповіді на 18 сторінках) була розроблена за наслідком тривалих професійних дискусій, що відбулися в рамках спеціально створеної для цієї мети робочої підгрупи. На думку Ради бізнес-омбудсмена, вона заслуговує на високу оцінку з точки зору детальності та актуальності і стане в нагоді практично всім платникам податків,хтостикаєтьсязпитаннями ТЦУ.
•    2 березня 2021 р. була затверджена 5-а УзПК. У ній було роз’яснено, як правильно нараховувати податок на додану вартість при наданні в оренду державного нерухомого майна у період карантину, протягом якого розмір орендної плати на певні об’єкти був знижений на 25%, 50% або навіть на 100% в силу спеціальних норм законодавства. Хибне трактування відповідних норм могло призвести до того, що податкові органи вимагали б у орендодавців нараховувати ПДВ, виходячи зі звичайних цін (не знижених ставок орендної плати). Тим самим був би частково знівельований добрий намір законодавця, котрий вирішив таким способом допомогти орендарям (переважно бізнесу) у непрості карантинні часи. Завдяки цій УзПК виникненню таких спірних ситуацій вдалося запобігти.
Окрім уже завершеної роботи, результати якої помітні громадськості, чимало підготовчої та допоміжної роботи проведено та продовжує проводитись «за лаштунками». Зокрема, у межах експертної ради з числа її членів створено 5 тематичних робочих підгруп, у яких наразі активно готуються та «дозрівають» до винесення на розгляд ще кілька проєктів УзПК.
Яке це має значення
З першого погляду може здатися, що під не надто інтригуючою абревіатурою УзПК ховається щось складне, нудне, далеке від реального бізнесу та цікаве максимум кільком десяткам вузькоспеціалізованих фахівців. Та насправді йдеться про захищені інтереси тисяч платників податків та податкові спори на сотні мільйонів, а можливо, й мільярди гривень, які вда- лося відвернути, завчасно й якісно роз’яснивши спірні питання. Реальний вплив УзПК на інтереси бізнесу може бути не надто помітний, адже не так просто помітити й оцінити помилку, якої вдалося уникнути, та податковий спір, який не відбувся. Але саме така кропітка щоденна праця, яка рідко отримує бурю оплесків у громадськості, рухає прогрес уперед.
Відтак, ми у Раді бізнес-омбудсмена сподіваємось, що як Мінфін, якому належить ключова роль у процесі видачі УзПК, так і інші члени експертної ради, котрі беруть активну участь у її роботі, зберігатимуть «друге дихання», яке ця корисна для бізнесу інституція одержала за останні півроку, та не знижуватимуть темпи своєї суспільно-важливої роботи.
 Оригінал статті читайте тут.
 
 

Наступний кейс Тенденції скарг бізнесу до Ради бізнес-омбудсмена у січні-березні 2021 року (Liga Zakon)