Для того, щоб попереджати негативні корупційні явища, необхідно змінювати культуру ведення бізнесу

Пані Тетяно, Раду бізнес-омбудсмена в Україні було започатковано 3 роки тому. Які тенденції спостерігаються: скарг побільшало? Як вплинуло створення та діяльність Ради на життя бізнесу в цілому?
Раду було започатковано у травні 2015 року. Тоді про неї ще ніхто не знав, ми почали від «нульової» відмітки. На сьогоднішній день через наш офіс пройшло вже майже 4 тисячі скарг від бізнесу. Сьогодні, звичайно, у нас спостерігається досить суттєве зростання, у порівнянні з початком нашої діяльності. На третій рік нашої роботи Рада бізнес-омбудсмена вийшла на нормальний рівень роботи. Ми вже налагодили усі внутрішні процеси. За минулий, третій рік нашої роботи, кількість скарг зросла суттєво, у 2 рази у порівнянні з попередніми роками.
Це пов’язано із погіршенням бізнес-клімату?
Ми це відносимо до того, що про Офіс вже всі знають, і все більше і більше підприємців великих і малих підприємств довіряють нам. За останній рік вплинули на кількість скарг деякі проблеми налаштування системи декларування ПДВ.
Рада бізнес-омбудсмена розглядає скарги щодо можливого вчинення корупційних діянь або інших порушень законних інтересів суб’єктів підприємництва внаслідок дій або бездіяльності, з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Скільки таких скарг задоволено та яких правопорушень вони стосувалися?
Ідеєю створення Ради бізнес-омбудсмена була саме боротьба із тотальною корупцією на усіх щаблях влади. Так співпало, що Рада бізнес-омбудсмена була створена якраз після Революції гідності. Коли ми почали працювати, перші скарги, які ми отримували, стосувалися дуже грубих порушень прав бізнесу. Ці порушення були настільки брутальними, що навіть не пов’язані були із корупцією. Тому, незважаючи на те, що ідеологію створення ради була якраз антикорупційна діяльність, насправді корупційних справ у нас не так вже й багато. Ці справи ми відносимо до нашої взаємодії з НАБУ, з яким у нас є відповідний меморандум про співпрацю. Відповідно до цього документу ми можемо збирати деякі матеріали і висувати гіпотезу. Так от, у нас справ, які ми передали було усього 8 за усі три роки роботи Офісу. Це справи, які стосувалися критеріїв, за якими працює НАБУ. Тут по-перше, корупційна складова, а по-друге, це суб’єкти розслідування НАБУ, відповідають їхньому мандату. Це службовці високого рівня. Ці 8 справ стосувалися, як рейдерських захоплень, так і вимагання хабаря, або тиску на компанію для цього.
Як швидко ці справи були розглянуті?
Чесно кажучи, усі вони ще у роботі НАБУ. Наскільки я знаю, вони ще не доведені до суду. Але це вже поза межами нашої компетенції, тому, що ми не можемо впливати на кримінальний процес.
Ви зазначили, що перші скарги стосувалися дуже грубих порушень прав бізнесу. Ці порушення були настільки брутальними, що навіть не пов’язані були із корупцією. Розкажіть про них?
Це дуже цікаво, оскільки якраз на сутності цих справ ми бачимо, як змінюється наша країна, який запит йде від бізнесу. Якщо від самого початку ми отримували скарги на контролюючі органи, пов’язані із видачою ліцензій, певних сертифікатів, з податковими перевірками, з відключенням можливості подання електронної податкової звітності компанії, питання пов’язані із відшкодуванням ПДВ, коли просто не виплачували належні кошти компаніям, питання із відкриттям кримінальних справ, затягування цих справ, підвішування компаній у непевному стані. За останні три роки якість цих скарг дещо змінилася. Податкових питань залишається все ще дуже багато, вони у нас все ще на першому місці. Але це уже інші справи. Видно, що йде налаштування системи реєстрації податкових накладних. Там є рішення, пов’язані із відповідністю документів, діями податкової служби по відслідковуванню фіктивного податкового кредиту. Ми бачимо це на прикладах.
Дуже важливим все ще залишається невирішене фіскальною службою питання оскарження якості роботи по адміністративному оскарженню, проблем, пов’язаних із податковими питаннями, питання податкових перевірок тощо. Але вже немає брутальних питань, пов’язаних із кримінальними справами, принаймні, у якій кількості, в якій вони були раніше. Також немає вже справ, пов’язаних із відключенням від можливості подання електронної звітності. Є поодинокі випадки, але не можна сказати, що це тенденції. В нас практично пішли справи пов’язані із ліцензуванням й видачою певних дозвільних документів. Тобто, ці питання вирішені на системному рівні. Якщо зустрічаються поодинокі випадки – це не система, це окремі випадки. При цьому спостерігається тенденція зростання кількості скарг на правоохоронні органи загалом. Я вважаю, що це пов’язано передусім із тим, що компанії перестали боятися до нас звертатися і взагалі обговорювати цю проблему. Взаємодія із правоохоронними органами – це не просте питання. Компанії часто відчували тиск із їхнього боку, і будь-які кроки, пов’язані із оприлюдненням цих справ сприймалися дуже негативно і правоохоронними органами також Зараз ми спокійно, у робочому порядку більш-менш ефективно допомагаємо бізнесу вирішити ці питання. Ми не можемо це вирішити за них, але ми бачимо, коли порушені процедури, коли з невідомих причин затягуються справи, коли не повертається майно, вилучене під час обшуку, хоча воно не було в переліках майна, яке видав суддя і т. д. Є постійне зростання кількості скарг на місцеві органи виконавчої влади. Це побічний ефект від децентралізації. Так, ця реформа одна із найпотужніших та найефективніших. Але побічний ефект проявляється в тому, що деякі органи державної влади на місцях не готові якісно надавати адміністративні послуги, або приймають колективні рішення, що суперечить законодавству і немає інструментарію більш ефективного, аніж судові рішення. Для того, щоб їх відмінити. Якраз з цих питань нам видно, що змінюється.
До Вашої компетенції також відносяться скарги на державні підприємства, у разі, якщо вони взаємодіють із бізнесом. Яка ситуація тут?
Тут спостерігається певна тенденція невиконання зобов’язань державними підприємствами перед своїми контрагентами. Або ці зобов’язання пов’язані із фінансовими питаннями, з судовими рішеннями (навіть міжнародного арбітражу). Або це питання пов’язано із ненаданням якісних послуг, коли ці підприємства монополісти. Їх у нас не так і багато, але вони стосуються ключових підприємств. Ми вважаємо, що це питання, яке потребує розгляду на найвищому рівні. Зараз ми накопичуємо матеріал, статистику. Можливо, наступним етапом буде обговорення саме цього питання. В минулому році був пік рейдерських захоплень. Зараз ця ситуація більш-менш владналася. Але сьогодні мені телефонувала одна компанія, у них наразі відбувається рейдерське захоплення. Вони телефонують прямо нам. Наші перші поради вони отримали. Зараз ми отримаємо від них офіційне звернення і почнемо працювати. Тобто, подекуди таке явище все ще існує.
Представники малого, середнього, чи великого бізнесу найчастіше звертаються до Офісу?
Згідно з останніми даними, приблизно 76% – малий і середній бізнес, 24% великий бізнес. У співвідношенні 89% – суто український бізнес, 11% – бізнес із іноземним капіталом.
Що можете сказати про роботу нової СМКОР, критеріїв розроблених Кабміном?
В минулому році ми також брали участь у підготовці нормативно-правової бази, пов’язаної із цією новою системою. І звичайно, нам було зрозуміло, які проблеми виникли при її практичному застосуванні. Для того, щоб її краще налаштувати, наші співробітники тісно співпрацювали з Мінфіном. У на була створена потужна TaxGroup, у якій зосереджені дуже сильні експерти, які працювали для того, щоб унеможливити ситуацію із такою кількістю скарг, яку ми у минулому році отримували. Після введення СМКОР ми поки, що не отримуємо скарг на її роботу. Ми висловлюємо обережний оптимізм, тому що наразі ми отримуємо скарги на застарілі питання, пов’язані із минулими періодами. Більш якісно прокоментувати спрацювало, чи ні, можна буде у наступному кварталі. Коли пройдуть перші перевірки, блокування – побачимо.
Прямий фінансовий ефект Офісу у 2017 році сягнув 2,6 млрд. грн. Що це за цифра?
Ми обраховуємо ефект від нашої роботи: це потрібно, як нам самим, так і донорам, які нас фінансують, оскільки ми маємо показати нашу ефективність. Це лише наш фінансовий показник. Але ж у нас є ще й нефінансовий показник: закриті кримінальні справи, зареєстровані певні угоди і т. д. Що стосується фінансового результату, то тут ми обраховуємо кошти, які компанія отримала і які їй були належні. Це можуть бути: податкові переплати, повернутий ПДВ, неправомірно заплачені штрафи, повернуті кошти за боргами державних підприємств перед компанією. Тобто, кожна цифра обраховується і підтверджена документально. Ці кошти не ми отримуємо, це просто ефект від нашої роботи для бізнесу.
Рада бізнес-омбудсмена взяла активну участь в розробці закону «МаскиШоуСтоп» щодо зловживань з боку правоохоронців у стосунках з бізнесом. Як на практиці працює цей документ? Чи зменшився тиск на бізнес?
Сьогодні цей закон працює. Кількість звернень до нас стосовно цього питання, спала. Але ми читаємо пресу і бачимо, що є дії правоохоронних органів, які не співпадають із ідеологією цього закону. Для того, що вирішити – це було порушення цього закону, чи правоохоронні органи використали свій інструментарій, є спеціальна комісія, створена під егідою прем’єр-міністра. Заступником голови цієї комісії є бізнес-омбудсмен. Нещодавно відбулося перше засідання цієї комісії, де розглядалися конкретні справи, де було застосовано. Тобто, системність роботи цього закону можна буде оцінити через квартал, нам треба напрацювати певну статистику.
У 2017 році Рада бізнес-омбудсмена разом з ЄБРР та ОЕСР ініціювала створення Всеукраїнської мережі доброчесності та комплаєнсу (UNIC), завдання якої – об’єднати бізнес, який прагне працювати прозоро. Розкажіть про цей проект?
У нашій роботі ми стикаємося із усіма підприємствами. Транснаціональні корпорації, у яких найвищі стандарти роботи, які прагнуть до того, щоб до них не було ніяких претензій з боку контролюючих органів тієї країни, де вони працюють, ні з боку акціонерів, тому, що їхні акції торгуються на світових біржах. Але є й інші підприємства, які спробували чесно вирішити питання, у них не вийшло щось із контролюючим органом і вони звертаються до нас. Така розбіжність бізнес-культури в Україні говорить про те, що для того, щоб попереджати негативні корупційні явища потрібно, в тому числі, змінювати і культуру ведення бізнесу. Коли ми нарікаємо на контролюючі органи, що вони щось вимагають, або підприємства дають хабара, «домовляються» – ми маємо пам’ятати, що корупція дуже часто пов’язана із поганою культурою ведення нашого бізнесу. Коли компанії готові зробити пропозицію контролюючому органу, співробітникам, аби скоріше вирішити питання, аби вирішити без надання необхідного переліку документів, або для того, щоб контролюючий орган «закрив очі» на порушення в роботі певної компанії, або компанії між собою бізнес ту бізнес можуть надавати «відкати» за якісь проекти.
Усе це створює дуже гнилий інвестиційний клімат і бізнес-культуру. Не Рада бізнес-омбудсмена має виховувати компанію. Я не стану робити зауваження щодо того, схвально працює компанія, чи ні. Моє завдання – допомогти бізнесу, коли у нього виникають проблеми прямо зараз. Але для того, що попереджати і на майбутнє змінювати цю систему, ми вирішили, що настав час розпочати роботу по поширенню ідеології доброчесності. Для того, щоб співробітники компаній почували себе гідно. Щоб керівники компаній відчували себе гідно, спілкуючись з контролюючими органами.
Ідея цієї мережі направлена на те, щоб зробити «щеплення» для бізнесу, і врешті-решт, покращити загальну бізнес-культуру країни..
Скільки наразі UNIC охоплює компаній?
На сьогодні ця мережа налічує 55 компаній. Це не тому, що коли вона була оголошена – не було бажаючих. Щоб вступити в цю мережу компанія має взяти на себе певні зобов’язання і дуже обережно зараз підбираються компанії, які стануть її членами. Оскільки це зобов’язання і компанії перед мережею та перед своїми споживачами. Це не просто бізнес-асоціація, де бажаюча компанія може заплатити вступний внесок і отримати бренд, що вона член цієї мережі. Вступні внески також будуть. Але до цього компанія проводить певний скрінінг з можливих відкритих джерел даних, наскільки вона зараз має репутаційні вади, або ні. Наскільки вона готова змінюватись, тому що тут ідея не в тому, щоб просто відділити білих від чорних, а в тому, щоб ті компанії, які сірі, щоб вони покращували свою роботу, стандарти. Не завдання просто їх в куток загнати, а підтягнути ті компанії, які хочуть і прагнуть розвиватися.
Ці компанії мають якісь преференції?
Ми вивчали досвід інших країн, де подібні мережі створені. У всіх цих країнах є вигоди участі в такій мережі. Вони більш суттєві, аніж просто репутація. В них є преференції в податкових органах, преференції на митницях і т.п. Але ми вирішили, що йти таким шляхом в Україні прямо зараз буде шкідливо, тому, що як тільки ми будемо обговорювати якісь преференції, у нас одразу з’являться схеми навколо цієї мережі, з’являться просто компанії, котрі бажають за свій внесок отримати якусь преференцію, при цьому не змінюючи своїх підходів і ідеологію. Тому ми обрали більш складний шлях, але водночас і більш надійний – формування цієї мережі. В травні відбудуться наступні збори де будуть обрані нові члени. Зараз вони проходять попередні процедури. Я впевнена, що вже влітку у нас буде більше компаній-членів.
Бізнес-омбудсмен розробляє рекомендації державним органам та застосовує свій авторитет, аби рекомендації було втілено вчасно та в повній мірі. Як щодо випадків, якщо державні органи відмовляються втілювати рекомендації Ради і це негативно впливає на бізнес-клімат в Україні?
Для нас невиконання нашої рекомендації за конкретними справами, це індикатор, що у державному органі щось не так. Тому, що наші конкретні рекомендації базуються на конкретних документах, які мають назву, дату, підпис, візу певної посадової особи і ми знаємо по прізвищах, хто яке рішення прийняв на певному етапі. Невиконання, особливо, систематичні невиконання рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена без пояснення, причини неможливості його виконати. Ми також теоретично можемо надати рекомендацію, яку не можливо виконати таким чином, як вона виписана, а можна у інший спосіб, або не в ті терміни, які ми зазначили, або не зараз, а після прийняття якогось законодавства. Такі ризики можуть бути, але без обґрунтування просто так – для нас це є індикатором того, що в організації є проблема. В цьому випадку ми працюємо на вищому рівні цієї організації. Якщо це невиконання рекомендацій на територіальному рівні, ми піднімаємось до центрального рівня. Крім того, ми працюємо зі службами внутрішнього аудиту, або внутрішнього розслідування цієї організації. Ми вимагаємо службових розслідувань. У нас є ситуації, коли за результатами невиконання наших рекомендацій були ініційовані кримінальні справи проти співробітників їхнім же керівництвом. Тому, що ми викрили ситуації, які говорять про те, що є велика внутрішня проблема. В нас є інструментарій поступового тиску. Нашим завданням не є розіп’яти на площі державного службовця, який помилився. Щоби державний орган, з яким ми співпрацюємо, змінив свою поведінку. Ми дуже обережно надаємо персональні рекомендації стосовно службових розслідувань, тому що це долі людей. Буває так, що виконавець не є тим, хто це доручення надавав. Ми маємо бути дуже делікатними і дуже обережними в цьому, але ми хочемо щоб державні органи змінювали своє ставлення до бізнесу. Якщо ми відчуваємо, що є грубе спілкування і це не дозволяє знайти компроміс, або якесь рішення, ми розкажемо, як треба себе вести і виступимо медіаторами у цій ситуації, для того, щоб знизити емоції у обох сторін і знайти рішення.
На сьогоднішній день наші рекомендації намагаються виконати практично усі державні органи.
Оригінал статті доступний за посиланням: https://bit.ly/2I6I85z