Новий звіт бізнес-омбудсмена: на що скаржилися підприємці в минулому кварталі і які органи найбільше порушують права дрібного і середнього бізнесу?
У студії «Громадського радіо» — заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак.
Ірина Сампан: В 2016 году Cовет бизнес-омбудсмена получил на рассмотрение 868 жалоб от предпринимателей из всех областей Украины и закрыл 570 расследований, что почти в четыре раза больше, чем в 2015 году. 95% жалобщиков довольны работой команды Совета бизнес-омбудсмена. Вы презентовали отчет за 4 квартал 2016 года. Какие нарушения вами фиксировались?
Ярослав Грегірчак: Йдеться про 80% скаржників, які представляють малий і середній бізнес. 20% — це великий бізнес. Якщо порівнювати 2016 і 2015 роки, то цього року ситуація з типологією скарг залишається приблизно такою ж. Єдине що, у нас спостерігається певна тенденція щодо збільшення питомої ваги скарг на бездіяльність підрозділів ДФС. 51% скарг за 4 квартал стосуються саме фіскальної тематики. Водночас, відсоток індивідуальних рекомендацій, які виконують наші партнери з ДФС, досяг безпрецедентного показника — 91%.
Сергій Стуканов: Ми говоримо про те, що половина всіх скарг — це скарги на податкові служби. Це означає, що саме ця служба найбільше порушує права підприємців? Чи просто на неї звикли скаржитись найбільше?
Ярослав Грегірчак: Залежить від того, кого питати. Збільшення кількості скарг з погляду людей, які працюють в керівництві ДФС, свідчить про те, що діяльність Ради бізнес-омбудсмена стала більш відомою на національному рівні. Бізнес тлумачить це як прояв збільшення фіскального пресингу. Ми ж в даному випадку даємо сухі цифри. Нам би хотілось бачити не тільки успішність ДФС в частині імплементації наших індивідуальних рекомендацій. Ми б хотіли бачити і належний рівень політичної волі, яку вони з Мінфіном повинні були б мати, в частині ініціювання і внесення змін в законодавство. Ми дуже сподіваємось на позитивний результат від тих змін, які були прийняті у грудні в частині реформи адміністрування податку для бізнесу.
Ірина Сампан: У вашому звіті вказано, що 19% скарг було подано внаслідок дій правоохоронних органів. Про що йдеться?
Ярослав Грегірчак: Це 4 типи зловживань. Вони безпідставно відкривають кримінальні провадження. Вони відмовляються відкривати кримінальні провадження по заяві. Також це умисне затягування або неефективність ходу досудового розслідування. Четвертий тип зловживань — те, що в народі називається «кошмарять бізнес». Йдеться про усілякі порушення на етапі вчинення процесуальних і слідчих дій.
Наприклад, була справа щодо британської компанії Reckitt Benckiser. У правоохоронців виникли сумніви, що їхній льодяник «Strepsils» є медичним препаратом. Правоохоронці забрали у них лікарські свідоцтва і наклали певні арешти. Фактично, під загрозу була поставлена можливість українців купувати льодяники «Strepsils» в аптеках. Ми винесли це питання на розгляд Генпрокуратури. Юрій Луценко особисто вибачився перед керівництвом цієї компанії. Кримінальне провадження було закрито.
Сергій Стуканов: Частка виконаних рекомендацій, зокрема державними органами, становить 87%. А ДФС виконала 91% рекомендацій. Тут йдеться про точкові кейси чи якусь типову для усіх помилку, яку вони виправили?
Ярослав Грегірчак: Структури ДФС України рано чи пізно виконали наші індивідуальні рекомендації. Які? Поверни ПДВ, закрий кримінальне провадження за ухилення від сплати податків, не розривай в односторонньому порядку договір про невизнання електронних документів платника податків, відміни штраф, накладений внаслідок податкової перевірки.
Важливо розуміти, що випадки недобросовісної поведінки щодо бізнесу часто не є наслідками якихось корупційних діянь. Ми отримуємо пресинг на бізнес з боку державних органів через реалізацію ними своїх дискредитаційних повноваженнь.
Ірина Сампан: Одна скарга прийшла з Сімферополя, з окупованого Криму. Що це за скарга?
Ярослав Грегірчак: Не можу пригадати, що це була за справа. Але можу підтвердити, що в нас є певна типологія скарг бізнесу, який знаходиться в Криму.
Ірина Сампан: Є великий звіт щодо співпраці бізнесу з місцевими адміністраціями. У звіті вказано, що внаслідок децентралізації з’являться більш зацікавлені у розвитку малого та середнього бізнесу місцеві органи влади. 7% скарг надійшли до вас саме внаслідок дій представників місцевої влади. Якого роду це звернення?
Ярослав Грегірчак: Нам не завжди просто працювати з органами місцевого самоврядування, тому що там немає відомчої вертикалі. Особливо це стосується тих випадків, коли мова йде про рішення виборних осіб. Тобто тих, кого не призначили, а обрали.
Ірина Сампан: Вам вдалось зберегти 6 млн. гривень за цей рік. Це називається прямим фінансовим ефектом роботи. Можете пояснити?
Ярослав Грегірчак: Це повернення ПДВ, це відміна штрафів, це речі, які можна об’єктивно прорахувати.
Оригінал статті доступний за посиланням: http://bit.ly/2m74SUp
