У цьому дописі хочеться поділитися практичними міркування щодо проблем, пов’язаних з відшкодуванням ПДВ, спираючись на реальні скарги платників податків, які розглядалися Радою бізнес-омбудсмена («Рада»). Так, чи не кожному платнику податку на додану вартість («ПДВ»), якому довелось заявляти його до відшкодування протягом трьох і більше років добре відома проблема функціонування Тимчасового реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування ПДВ, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року ПДВ не відшкодовано («Тимчасовий реєстр»). Рада в процесі розгляду скарг на бездіяльність органів Державної фіскальної служби України («ДФС») теж неминуче зіштовхнулася із цією проблемою.
Як відомо, de-jure, Тимчасовий реєстр з’явився ще 01.01.2017 року з набранням чинності Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Планувалось, що Тимчасовий реєстр розпочне роботу з 1 лютого 2017 р. Однак, de-facto, станом на дату публікації цієї статті згаданий реєстр так і не запрацював. На сьогодні, за інформацією ДФС та Міністерства фінансів України, загальна сума невідшкодованого ПДВ по заявах, що мали бути включені до Тимчасового реєстру становить близько 4.7 млрд. грн.
Доволі передбачуваним є те, що проблеми із бюджетним відшкодуванням ПДВ по так званим «старим» періодам стали причиною подання великої кількості скарг на бездіяльність фіскальних органів. Частина цих скарг перебуває також і на розгляді Ради. Станом на 15.05. 2018 року Рада отримала 12 скарг по цій тематиці. Варто зазначити, що окремі платники податків ведуть свою боротьбу за отримання бюджетного відшкодування ПДВ вже понад 5 років. Такий стан речей, безумовно, підриває економічний імідж України на міжнародній арені та знижує її інвестиційну привабливість. Так, однин із заявників Ради – ТОВ «Авіалінії Харкова» ще в грудні 2014 року заявив до відшкодування ПДВ в сумі близько 9.5 млн. грн. Однак, як це часто буває, районна податкова інспекція поставила під сумнів правомірність отримання права на заявлене бюджетне відшкодування ПДВ та прийняла відповідне податкове повідомлення-рішення («ППР»). Підприємство звернулось до суду та ще в листопаді 2016 року суд касаційної інстанції підтримав позицію підприємства. Попри позитивні судові рішення, заява підприємства так і не було включена до Тимчасового реєстру. Станом на дату публікації даної статті заявлена до відшкодування сума ПДВ підприємству не повернута.
Опираючись на досвід розгляду скарги ТОВ «Авіалінії Харкова» та скарг аналогічної тематики, нам вдалося виокремити наступні типові причини відмови у відшкодуванні ПДВ по Тимчасовому реєстру : 1) триває оскарження рішення суду, прийнятого на користь платника податку в суді касаційної інстанції; 2) законом про державний бюджет на відповідний рік не було передбачено коштів на відшкодування ПДВ по заявах, що мали б бути включені до Тимчасового реєстру; 3) законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру та структуру такого реєстру.
Для прикладу в ході розгляду скарги ТОВ «Авіалінії Харкова» ще в травні 2017 року ГУ ДФС у м. Києві повідомляло Раду про неможливість повернення ПДВ через перегляд рішення суду у Верховному Суді України. Однак, вже в серпні 2017 року, після того як Верховний Суд України, відхилив скаргу податкової інспекції, ДФС поінформувала Раду про відсутність законодавчої процедури для відшкодування ПДВ по заявах, включених до Тимчасового реєстру та необхідність внесення змін до Податкового кодексу.
Варто відзначити, що з огляду на суть перерахованих аргументів ДФС та з урахуванням того, що податкові органи змінюють свою позицію від випадку до випадку, аргументи ДФС на користь неможливості бюджетного відшкодування ПДВ через Тимчасовий реєстр видаються доволі дискусійними. Так, зокрема, позиція щодо не виконання рішення суду, з підстав його перегляду в касаційному порядку суперечить як нормам Конституції України, так і положенням процесуальних кодексів. Що ж стосується питання структури Тимчасового реєстру, то Пунктом 56 Підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України («ПКУ») чітко визначено, що формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру здійснюються у порядку, визначеному статтею 200. В свою чергу стаття 200 ПКУ детально визначає як порядок ведення поточного реєстру сум бюджетного відшкодування ПДВ («Поточний реєстр»), так і порядок здійснення бюджетного відшкодування за ним. Тобто за логікою законодавця мав бути закладений єдиний підхід до формування та ведення Тимчасового та Поточного реєстрів. Той факт, що відшкодування ПДВ за Поточним реєстром здійснюється без суттєвих перепон дозволяє прийти до висновку, що проблема із запуском Тимчасового реєстру все-таки не пов’язана із його структурою.
Проте ДФС та Міністерство фінансів все ж вважають, що проблема лежить виключно в законодавчій площині, у зв’язку із чим Кабінет Міністрів направив до парламенту Проект закону про внесення змін до ПКУ № 7518 від 19.01.2018 року («Законопроект № 7518»). Рада позитивно оцінює спроби Уряду вирішити проблему Тимчасового реєстру, однак насторожує і той факт, що Законопроект № 7518 від 19.01.2018 року, який стосується настільки болючого для платників податків питання, станом на середину травня 2018 року не був проголосований навіть у першому читанні. Така ситуація наштовхує на думку, що народні депутати або ж не надто поспішають вирішувати проблему Тимчасового реєстру, або ж вважають що її вирішення відноситься до сфери компетенції Уряду та ДФС.
Тим не менше, доки Уряд та Парламент сперечаються з приводу того хто ж відповідальний за вирішення проблеми Тимчасового реєстру, сама проблема продовжує існувати та загострюватись. Платники податків, серед яких є і іноземні інвестори, продовжують чекати на бюджетне відшкодування ПДВ, правомірність заявлення якого вони роками доводили у судах. Якщо ж Тимчасовий реєстр не запрацює це неминуче призведе до подання нової хвилі судових позовів про стягнення з Державного бюджету заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ. З огляду на рішення Європейського суду з прав людини («Афанасьев проти України», «Бурмич та інші проти України») в яких Суд визнав системною проблему невиконання рішень національних судів в Україні, позови про стягнення заборгованості з бюджету матимуть вагому судову перспективу. До того ж подібні рішення приймалися Вищим адміністративним судом ще у 2015- 2016 р. (справи № К/800/36845/15; № К/800/44985/15).
Тож у підсумку залишається сподіватися, що реальна перспектива відшкодування за рахунок бюджету значних сум судових витрат пов’язаних із примусовим стягненням і без того чималої суми заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ, стане дієвим стимулом для Уряду та Парламенту вирішити проблему Тимчасового реєстру вже в найближчій перспективі.
Оригінал статті доступний за посиланням: http://bit.ly/2GLXnv5
24.05.2018