Бізнес в умовах війни: що заважає підприємцям працювати (УНІАН)

Українські підприємці дуже суттєво постраждали від війни, яку розпочала проти мирної України кривава Росія. Ці збитки вираховуються десятками мільярдів доларів. УНІАН розбирався, які зараз основні виклики стоять перед національним бізнесом та як він може посилити роботу.
Вітчизняний бізнес з початку повномасштабного вторгнення агресивної путінської Росії на територію України зазнав значних збитків та руйнувань. За даними проведеного Міністерством цифрової трансформації опитування, з початку війни досі 47 відсотків підприємств зупинені або майже зупинені, а загальні прямі втрати малого та середнього бізнесу з 24 лютого оцінюються в 85 млрд доларів!
Поряд із прогнозованим падінням валового внутрішнього продукту України у цьому році мінімум на 30-35 відсотків це створює значні виклики для бізнес-активності громадян. Як наслідок, це сприяє зростанню безробіття, зменшенню доходів найманих працівників та сплачених податків до державного та місцевого бюджетів.
Серед основних проблем, які не дозволяють відновлюватися та розвивати бізнес під час війни – мала кількість платоспроможних клієнтів, непрогнозованість розвитку ситуації в країні та відсутність достатнього капіталу.
Через це лише 6 відсотків бізнесів адаптувалися до умов та змогли побудувати стратегію та бізнес-плани в умовах нових реалій. Однак, на щастя, попри такий малий відсоток, багато українських підприємців знаходять ресурси та продовжують підтримувати державу та допомагати нашим героїчним збройним силам.
Зокрема, понад 38 відсотків співробітників та керівників підприємств допомагають у ці складні часи нашій державі самостійно, у майже 32 відсотках випадків це є важливою частиною всього бізнесу та колективу, 24 відсотки допомагають шляхом розвитку бізнесу й робочих місць. При цьому лише 7 відсотків представників бізнесу не мають можливості допомагати.
З початку вторгнення дикої орди в Україну влада попри негативні наслідки для дохідної частини держбюджету достатньо суттєво лібералізувала оподаткування для підприємців, щоб підтримати бізнес.
Варто згадати лише надане у перші дні війни право фізичним особам-підприємцям та юридичним особам з оборотом до 10 млрд грн сплачувати єдиний податок з обороту в обсязі 2 відсотки, скасовані мита, митні збори та податок на додану вартість (20 відсотків) на імпортні товари, скасований акциз та зменшене ПДВ на паливо до 7 відсотків, звільнення фізичних осіб-підприємців 1-2 групи від сплати єдиного податку тощо. При цьому був запроваджений мораторій щодо ненарахування штрафів та пені для бізнесу та громадян.
Однак в умовах значного дефіциту державного бюджету, який за даними Мінфіну та Міжнародного валютного фонду, досягає 5 млрд доларів щомісячно все частіше почало обговорювалося на рівні уряду та у податковому комітеті Верховної Ради питання щодо повернення оподаткування до довоєнного рівня.
“Вважаю, що треба повернути усі податки до довоєнного рівня. Бізнесу ми допомогли. Тепер треба допомогти державі, яка фінансує армію”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Як наслідок, у вівторок, 21 червня, Верховна Рада ухвалила одразу за основу і в цілому закон, який відновлює оподаткування імпортних товарів, а також повертає розмитнення автомобілів. Рішення має вступити в силу з 1 липня.
“Прийняття закону необхідно для належного забезпечення функціонування економіки, а також належного наповнення дохідної частини бюджету за рахунок надходження митних платежів. Реалізація положень закону дозволить, зокрема, збільшити надходження до державного бюджету митних платежів щонайменше на 3,5 млрд гривень щомісячно з урахуванням теперішніх темпів імпорту”, – пояснюють необхідність прийняття закону його ініціатори.
Ризики для бізнесу
Ймовірно це лише перший крок до повернення довоєнної моделі оподаткування в Україні. І незабаром можуть з’являтися ініціативи щодо подальшого пошуку джерел для наповнення дохідної частини державного бюджету.
“Ми дуже вітаємо сьогоднішнє рішення (21 червня – УНІАН) Верховної Ради щодо повернення оподаткування імпорту. Ми також вважаємо, що українській владі варто розглянути запровадження додаткового імпортного збору для вирішення проблем з платіжним балансом”, – сказав заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.
При цьому у Раді бізнес-омбудсмена агенції УНІАН повідомили, що держава в цих умовах має забезпечити плавний та системний перехід від одних правил до інших та належним чином обґрунтувати та прокомунікувати рішення про будь-які зміни.
“Повернення податків довоєнного рівня не має стати ще одним шоком поряд з війною для бізнесу. Водночас довоєнний формат у імпорті товарів може бути позитивним кроком для підтримки вітчизняних виробників”, – зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Подолання бюрократичних проблем
Національний бізнес поступово оговтується від шокового стану, спричиненого початком війни. Порушення традиційних логістичних ланцюжків значно вплинуло на постачання сировини та на спроможність підприємств працювати на повну силу. І допоки тривають активні бойові дії на сході країни про повне відновлення маршрутів та ланцюжків постачання говорити важко.
При цьому у Раді бізнес-омбудсмена повідомили, що останнім часом спостерігається збільшення кількості звернень бізнесу з бюрократичних податкових питань, які переважно стосуються реєстрації накладних, невиконання судових рішень та включення в переліки ризикових платників.
“Стрімке розмороження Єдиного реєстру податкових накладних та відновлення роботи Системи електронного адміністрування ПДВ відтак повертає нас до старих нових проблем бізнесу, які потрібно буде вирішувати”, – повідомили в Раді бізнес-омбудсмена.
Там також наголосили, що через запроваджені валютні обмеження за останні три місяці офіс отримав біля сотні звернень бізнесу щодо розширення переліку товарів критичного імпорту.
“Наразі перелік критичного імпорту покриває майже 90 відсотків категорій товарів. Тож останніми тижнями він додає бюрократії, зокрема й для вітчизняних виробників, які потребують комплектуючі, які не є у списку, але є критично важливими для виживання підприємств”, – розповіли УНІАН в Раді бізнес-омбудсмена.
В Українському союзі промисловців і підприємців (УСПП) також наголошують, що зараз, як ніколи, потрібні автоматична реєстрація податкових накладних та своєчасне відшкодування в автоматичному режимі ПДВ експортерам.
“Серед проблем, які потребують особливої уваги – критичний імпорт обладнання та матеріалів,  що потрібні для ОПК, модернізації промисловості та не виготовляються  в України, прискорена амортизація, доступ виробників до фінансових ресурсів. Здається, ми дійшли загальної формули: в умовах воєнного стану головним гаслом співпраці фіскальних служб і підприємців має бути – не нашкодь”, – заявив президент УСПП Анатолій Кінах.
Складнощі з переміщенням бізнесу
В Україні триває урядова програма з переміщення бізнесу у безепечні регіони для продовження повноцінної роботи. За офіційними даними, завершили переїзд 606 підприємств, 390 з них вже відновили роботу на нових майданчиках у західних регіонах України. Загалом на переміщення бізнесу у цифровій платформі зареєстровано 1612 заявок.
“У складний час держава простягнула руку допомоги підприємцям із зон бойових дій та окупації, і релокація сприяє відновленню роботи, створенню регіональних кластерів та відкриттю для бізнесу нових ринків”, – зазначили  у Раді бізнес-омбудсмена
Як підкреслили в Українському союзі промисловців і підприємців, наразі темпи переміщення українського бізнесу із прифронтових територій, зон активних бойових дій в рази більші до країн ЄС, ніж в умовно безпечні області України.
“Повинен бути адресний підхід, переїзд кожного підприємства – це окремий бізнес-план. Критично важливим для таких переміщених підприємств є доступ до фінансових ресурсів. Наразі облікова ставка Нацбанку України різко зросла, у той же час уряд не збільшив процент по внутрішнім облігаціям, що свідчить про неузгодженість дій даних структур.  Підприємництво запланувало інвестиційну та фінансову активність, виходячи із попередніх умов, і нова ставка – це потреба починати роботу з початку”, – зазначив президент УСПП Кінах.
“Загалом до західних областей України перебираються експортоорієнтовані підприємства. Для таких виробників важливо збільшити терміни повернення валютної виручки і не прив’язувати її до критичного імпорту. Політика формування останнього також потребує перегляду. Чимало необхідного обладнання для промисловості не потрапило в перелік, тим часом як продукція, яка виробляється в Україні, – занесена в нього”, – додав він.
Проблеми з експортом товарів
Українські підприємці через заблоковані російськими піратами порти не мають змогу повному обсязі виконувати експортні замовлення.
Як повідомили в Раді бізнес-омбудсмена, в цих умовах потребує додаткового узгодження режим експорту української продукції в треті країни транзитом через територію Євросоюзу.
“Рада бізнес-омбудсмена мала такого заявника. Через блокування чорноморських портів експортер не міг напряму поставити товар до третьої країни, тож він намагався експортувати товар транзитом через польський порт Гданськ. А стикнувся з тим, що згідно з європейським законодавством для транзиту через Польщу, як і для експорту, компанія мала отримати міжнародний ветеринарний сертифікат, що підтверджував би відповідність товару нормам ЄС, не зважаючи на те, що товар призначався для реалізації в третій країні”, – розповіли в Раді бізнес-омбудсмена.
“Додатково українські експортери зіштовхнулися із запровадженням квот на експорт деяких категорій сільськогосподарських товарів, у зв’язку з чим заявник мав отримати експортну ліцензію від Міністерства економіки”, – зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Окрема проблема, яку слід виділити при експорті закордон – це налагодження ефективної логістики.
“Через війну в Україні виник дефіцит морських контейнерів, транспортування товарів нашого заявника-експортера залізничним шляхом стало неможливим. Тому він був вимушений здійснювати перевезення автомобільними шляхами. Але і тут виникли складнощі. Наприклад, експортуючи закордон автомобільним транспортом, слід взяти до уваги, що в країнах ЄС діють обмеження щодо максимального навантаження вантажних автомобілів. У випадку нашого заявника таке обмеження складало біля 20 тонн”, – зазначили в Раді бізнес-омбудсмена.
Разом з тим, коли товар розвантажується з автомобіля у вантажні контейнери в порту, то допустима вага контейнерів має складати біля  27-30 тонн. Виходить, звертає увагу Рада бізнес-омбудсмена, що відправляти контейнер на третину недовантаженим – є для підприємців економічно невигідно.
Зрозуміло, що нові умови роботи проявлять ще багато проблем, які будуть вимагати оперативного реагування влади та самих підприємців.
Україна зараз перебуває у важкому економічному становищі у зв’язку з війною. З одного боку, важливо підтримувати роботу бізнесу та економіки, а з іншого – необхідно фінансувати армію та соціальні видатки. Через це виникає очевидний конфлікт між державою та представниками бізнесу, який необхідно вирішувати шляхом діалогу.
Потрібно шукати збалансовані шляхи виходу з ситуації, які допоможуть і наповнити бюджет, зокрема шляхом вирішення проблем з логістикою так експортом, і шукати оптимальну модель системи оподаткування. Тільки так ми зможемо як найшвидше перемогти ворога і повернутися до мирного життя.
Богдан Слуцький
Читати матеріал за посиланням.