Бізнес-омбудсмен України: “Державні органи до сих пір вважають себе контролерами бізнесу, а не його помічниками” (Forbes Україна)

Альгірдас Шемета, колишній єврокомісар, який двічі займав пост міністра фінансів Литви, вже увійшов в історію України. У грудні 2014-го Кабмін затвердив Шемету на посаді першого бізнес-омбудсмена. Його обов’язок − захищати інтереси бізнесу перед владою і виступати медіатором у конфліктах між державою і бізнес-спільнотою. У підпорядкуванні в Шемети буде 14 осіб, які увійдуть до Ради бізнес-омбудсмена. Як і з чим буде боротися перший в Україні бізнес-омбудсмен, Шемета розповів Forbes.
− Інститут бізнес-омбудсмена − нове для України явище. Які в нього функції?
− Мій пріоритет − інтереси бізнесу. Поява подібної структури дає представникам українського бізнесу можливість подати скаргу на дії чи бездіяльність держорганів. Моя основна робота полягає в тому, щоб прийняти, оцінити ці звернення і − якщо вони небезпідставні − дати відповідні рекомендації, що потрібно виправити, щоб вирішити проблему і не допустити нової. Другий аспект діяльності − систематичні рекомендації держорганам, спрямовані на покращення бізнес-клімату країни в цілому. І третє − не менш важливий напрямок − моніторинг різної інформації, її аналіз для подальшого ініціювання розслідування дій влади.
− Як буде організовано роботу Ради?
− Ми хочемо створити систему, при якій бізнес міг би простежити весь процес нашої роботи з моменту подання скарги, встановити чіткі терміни і правила розгляду звернень, а також зробити доступними результати. Зокрема, буде категорія скарг, які вимагають швидкого реагування, або категорія для скарг, розгляд яких принесе користь усій галузі, а не тільки окремому суб’єкту. Міжнародними стандартами передбачається, що одна скарга в середньому розглядається від шести до восьми тижнів.
− Ви зустрічалися з представниками бізнесу? Вони вже окреслили якісь свої проблеми?
− Зустрічався з представниками не тільки бізнесу, а й різних асоціацій, міністерств і відомств − важливо отримати якомога повнішу картину. Проблеми зрозумілі: що стосується питань регулювання бізнесу, то в першу чергу скаржаться на роботу податкових органів, митної служби. Мова йде як про корупцію, так і про процедурні моменти − тривалість розгляду питань, заплутаність самих процесів, що створює некомфортні умови для бізнесу.
− Про боротьбу з корупцією говорять усі. З чого варто починати?
− Чим простіші і ясніші правила − тим менше можливостей для корупції. Наприклад, якщо в роботі митної служби виключити людський фактор, перевести все (від заповнення декларації до митного оформлення) на електронну платформу − це вже значно зменшить корупцію. Що, в свою чергу, позитивно позначиться на покращенні бізнес-клімату країни.
− Якісь кроки в боротьбі з корупцією вже зроблено?
− Є певний прогрес у питаннях державних закупівель: частину вже перевели на електронну платформу. Але в цій сфері ще дуже багато роботи − для держзакупівель мають бути прописані чіткі правила, які виключать можливість нечесної перемоги в тендерах.
Не менш критичне питання − система ліцензування бізнесу. У деяких галузях, наприклад, аграрній, певні кроки вже зроблено. Але необхідно переглянути всю систему і скасувати ліцензії та дозволи, які необов’язкові або дублюють один одного. Суть перетворень у тому, щоб терміни і самі процедури були прозорими і ясними, щоб бізнес розумів, що і як робиться.
− На що повинні в першу чергу звернути увагу держоргани?
− Один із ключових моментів − ставлення контролюючих органів до бізнесу. На мою думку, вони досі вважають себе контролерами, а не помічниками бізнесу, як повинно бути. Після відповідної реформи в Литві, яку ми провели наприкінці 1990-х, змінилася сама суть подібних органів: головною функцією стала допомога бізнесу в різних питаннях − починаючи від оподаткування і закінчуючи безпекою.
− Що може переконати український бізнес вийти з тіні й працювати прозоро?
− Тіньова економіка існує не тільки в Україні. Спрощення процедур, правил і всієї системи в цілому − ось що сприяє виходу бізнесу з тіні. Навіть у процесі створення нашої інституції я стикаюся з тим, як багато непотрібних дій доводиться здійснювати, щоб зробити все легально і прозоро. Найчастіше на суть питання навіть не дивляться, а приділяють увагу формальностям: знакам пунктуації, словам тощо. Заявка не відповідає якимось формальним правилам − і все повертається на вихідну позицію. Такі затягнуті процедури вимагають величезного терпіння, а крім того, витрати на легальний спосіб значно вищі. Тому поки що немає ніякого стимулу вести бізнес прозоро.
− Рада − не виконавчий орган. Як ви збираєтеся стежити за тим, щоб рекомендації виконувалися?
− Поки що ми діємо за постановою уряду, але паралельно розробляємо закон про інституції бізнес-омбудсмена. У законі сказано, що бізнес-омбудсмен може напряму звернутися з рекомендаціями до уряду, прем’єр-міністра, Верховної Ради, якщо бачить підстави для суттєвих перетворень. У законі передбачаються додаткові права бізнес-омбудсмена, зокрема, доступ до конфіденційної інформації, а це необхідно для якісних розслідувань. Сподіваємося, що закон буде прийнято до літа.
Державні установи повинні інформувати нас про те, як впроваджуються зміни, що вже зроблено, а Рада в свою чергу буде стежити за виконанням рекомендацій. Якщо наші рекомендації не виконуються, для початку ми будемо вказувати на це самим установам, а якщо і після цього результату не буде, через ЗМІ станемо «тиснути авторитетом» − звертати увагу на бездіяльність або перешкоджання нашій діяльності.
Стаття доступна за посиланням: http://forbes.ua/ua/magazine/forbes/1391376-biznes-ombudsmen-ukrayini-derzhorgani-dosi-vvazhayut-sebe-kontrolerami-a-ne-pomichnikami-biznesu