В суспільстві широко обговорюється законопроєкт № 5600, який було прийнято Верховною Радою України в першому читанні.
Володимир Забудський, інспектор Ради бізнес-омбудсмена
Рада бізнес-омбудсмена продовжує послідовно дотримуватись принципу невтручання у питання обрання того чи іншого підходу до формування державної політики (“policy choice”). Відтак, ми утримуємось від коментарів стосовно тих норм законопроекту, які передбачають зміни ставок та баз податків та зборів, змінюють умови застосування окремих податкових режимів та пільг тощо.
Водночас, 07 липня 2021 року бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький направив до Верховної Ради України лист із низкою пропозицій щодо вдосконалення окремих норм законопроекту. Метою наданих пропозицій є запобігання випадкам порушення законних інтересів суб’єктів підприємництва.
Основні пропозиції полягають у наступному:
1) Задля дотримання принципу стабільності оподаткування, Рада запропонувала передбачити набрання чинності нормами законопроекту не раніше 01 січня 2022 року, окрім норм, які мають суто технічний характер і не змінюють правил та ставок оподаткування і податкових пільг.
2) Рада запропонувала обмежити підстави й вдосконалити механізм застосування податкової застави під час оскарження результатів податкових перевірок. На думку Ради, замість повноваження самостійно застосовувати податкову заставу, податкові органи слід наділити правом звертатися до суду з вимогою щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків на період оскарження податкових повідомлень-рішень, якщо податковий орган вбачає суттєвий ризик невиконання визначених грошових зобов’язань після їх узгодження. Саме суд, беручи до уваги, серед іншого, ділову репутацію платника податків, його фінансовий стан, податкову історію та інші фактори, які мають значення, повинен визначати, чи існує суттєвий ризик невиконання ним грошових зобов’язань і чи доцільним є застосування такого арешту.
3) Рада запропонувала, щоб обмеження виїзду за кордон керівників юридичних осіб-боржників, як і наразі, продовжувало здійснюватися у судовому порядку за зверненнями державних виконавців, у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а не за зверненнями податкових органів.
4) Рада виступила за збереження існуючого 1095-денного строку, протягом якого платники ПДВ мають право відносити суми цього податку до податкового кредиту. Адже існують побоювання, що запропонований у законопроекті 180-денний строк є замалим, і його запровадження може призвести до вимушеної втрати деякими платниками певних сум податкового кредиту не з їхньої вини.
5) Рада висловила думку щодо недоцільності обмеження права на бюджетне відшкодування ПДВ додатковими умовами залежно від того, за рахунок яких саме видів операцій платником сформована сума від’ємного значення ПДВ, що заявляється до відшкодування. Адже механізм автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ у тій формі, в якій він працює з 2017-го року, сприймається бізнесом як одне з вагомих досягнень реформування податкового законодавства.
6) Насамкінець Рада також запропонувала вдосконалити норми, які передбачають наділення органів місцевого самоврядування повноваженням у односторонньому порядку встановлювати факт користування особами земельними ділянками без оформлення правовстановлюючих документів. З точки зору Ради – встановлення таких фактів, якщо воно відбувається не за взаємною згодою сторін (не шляхом укладення відповідного договору), має залишатись у компетенції судів, а органи місцевого самоврядування доцільно наділити радше правом ініціювання відповідних звернень до судів. Якщо ж встановлення таких фактів все ж здійснюватиметься органами місцевого самоврядування у позасудовому порядку, то Рада запропонувала передбачити належну адміністративну процедуру, в межах якої відбуватиметься таке встановлення. Така процедура має забезпечувати можливість участі заінтересованих осіб, враховувати їх право на подання заперечень і оскарження прийнятих рішень, і відповідати іншим загальноприйнятим принципам адміністративної процедури.
Рада продовжує підтримувати комунікацію з партнерами як з приватного, так і з державного сектору, з питань, пов’язаних із законопроектом, та сподівається, що у другому читанні та у цілому буде прийнята така редакція законопроекту, яка витримуватиме необхідний баланс між інтересами економічного добробуту суспільства та захисту прав платників податків, та буде конструктивно сприйнята бізнес-спільнотою й громадськістю.
Читайте публікацію також тут.
