Бізнес на деокупованих територіях. Життя чи виживання? (Економічна правда)

Через успішні контрнаступальні дії ЗСУ у 2022 році звільнено 40% окупованих після 24 лютого територій та 28% від всіх окупованих територій України.
Ці цифри гріють душу, і вони будуть тільки збільшуватися, адже попереду на нас чекають нові перемоги.
Пам’ятаємо, що разом із звільненням з російського полону постають проблеми та виклики для місцевого населення та громадян, які повертаються у свої домівки, бізнесу та органів влади.
І про ці виклики Рада бізнес-омбудсмена знає з перших джерел, адже на початку року провела декілька зустрічей з бізнесом Харківщини та Херсонщини.
Перша та найбільш гостра проблема цих регіонів – безпекова, адже окупанти постійно обстрілюють міста.
Розмінування та забруднення навколишнього середовища
Поруч з безпековим питанням нерозривно йдуть проблеми розмінування та забруднення навколишнього середовища.
На превеликий жаль, у новинах час від часу з’являються повідомлення про поранення чи навіть загибель мирних мешканців, які підірвалися на різноманітних вибухових пристроях. Такою є реальність.
Україна на сьогодні є однією із найбільш замінованих країн світу, і вирішення цієї проблеми потребуватиме значних часових, людських та фінансових ресурсів. Але питання в тому, що таких ресурсів критично не вистачає.
Найбільш гостро проблема розмінування постає для представників агросектору. Це пов’язане, насамперед, з тим, що релокація для такого бізнесу є неможливою з об’єктивних причин.
Крім того, складність розмінування для аграріїв полягає в тому, що його слід проводити своєчасно — інакше земельні угіддя будуть непридатними для ведення сільського господарства.
Чому наразі так гостро стоїть проблема із строками розмінування? На сьогодні, відповідно до даних Міністерства оборони, в Україні зареєстровано 10 операторів протимінної діяльності (до повномасштабного вторгнення таких було всього 4).
Фактично 8 операторів із 10 займаються розмінуванням (2 лише інформують населення). Водночас, як повідомляють підприємці з деокупованих регіонів, спеціалістів у цій сфері не вистачає.
Оскільки операторів не так багато, а попит на їхні послуги значний, то відповідно і утворилися величезні черги на розмінування. Процедура ж сертифікації нових операторів не є простою і може на практиці займати багато часу.
Інша проблема, яка турбує аграріїв не менше і потребує вирішення, це вартість такої процедури. Вона є часто просто “непідйомною” для звичайних фермерів.
На нашу думку, аби ефективно вирішити проблеми розмінування потрібно зосередити увагу на таких аспектах: 1) використання найбільш передових технологій в цій сфері; 2) впровадження спрощених (наскільки це можливо) процедур сертифікації протимінної діяльності; 3) контроль за прозорістю процедур сертифікації, максимальне зниження корупційних ризиків; 4) розроблення механізму покриття витрат аграріїв задля проведення розмінування (впровадження відповідних державних та міжнародних програм).
Варто відзначити активну роботу Уряду в цьому напрямку. Так, наприкінці березня 2023 року Національний орган з питань протимінної діяльності узгодив план розмінування сільськогосподарських земель, опрацював процедури щодо визнання іноземних документів із кваліфікації фахівців з розмінування та приділив увагу спрощенню порядку отримання дозволу на виконання вибухових робіт на період дії воєнного стану.
Проте не можна не згадати й про значні екологічні проблеми, спричинені війною, адже відбувається викид великої кількості шкідливих речовин в атмосферу, ґрунт та водні об’єкти.
На жаль, так само, як і у випадку із розмінуванням, негативні екологічні наслідки мають довгостроковий характер і потребуватимуть дієвих заходів для їх подолання.
Держекоінспекція повідомила, що станом на березень 2023 року загальна сума збитків, нанесених довкіллю внаслідок військової агресії російської федерації, сягнула понад 1,9 трлн грн. Цифра, без жодного перебільшення, вражає.
Фіксація збитків від руйнувань окупаційними військами
Ще влітку Рада бізнес-омбудсмена представила Пам’ятку щодо фіксації збитків, яка зберігає актуальність для підприємців. А вже 18 жовтня 2022 року Мінекономіки разом із Фондом Держмайна України спільним наказом затвердили Методику визначення шкоди та завданих збитків, внаслідок збройної агресії.
Сфера застосування механізму оцінки покриває: збитки, упущену вигоду та потреби у відновленні майна суб’єктам господарювання. Разом з тим, бізнес повідомив Раду про гостру нестачу експертів-оцінщиків для проведення робіт із фіксації збитків.
Так, для складання Експертного дослідження щодо вартості заподіяного матеріального збитку нерідко фахівець має виїхати на місце руйнування. Втім, безпекова ситуація, наприклад, у Херсоні, дуже ускладнює цей процес.
Поряд із ухваленням законопроєкту №7198 про компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло (фізичним особам), активно обговорюється ініціатива щодо розробки аналогічного закону, який би врегульовував компенсацію шкоди бізнесу.
Це забезпечить бізнесу певні гарантії отримання компенсації, і бізнес-омбудсмен разом з командою готові доєднатися до підготовки такого законопроєкту.
Доступ до урядових програм підтримки
Болючою для бізнесу на деокупованих територіях, на чому особливо наголосили підприємці Харківщини, є відсутність доступу до урядових програм підтримки.
Фінансове питання є критично значущим для виживання такого бізнесу, особливо враховуючи той факт, що часто майно підприємців було пошкоджене, або і знищене внаслідок воєнних дій.
Хочемо окремо зазначити, що нещодавно в ЗМІ з’явилась інформація про те, що урядова програма “Доступні кредити 5-7-9%” відтепер буде працювати і для підприємців із територій бойових дій і деокупованих територій.
На нашу думку, це позитивний сигнал того, що Уряд прислухається до потреб підприємців і здатен дійсно оперативно на них реагувати.
У той же час, поки що невирішеним залишається питання доступу бізнесу з деокупованих територій до грантів у межах програми “є-Робота”. Безумовною перевагою грантів є те, що ці гроші не доведеться повертати (за умови, що вимоги грантових програм виконано). Тому, вочевидь, гра варта свічок.
Крім того, варто було б подумати і над цільовими програмами відновлення бізнесу на деокупованих територіях, які б максимально враховували специфіку підприємств та потреб регіонів в цілому.
Вочевидь, як тільки налагодиться безпекова ситуація, можемо очікувати і на повернення раніше релокованого бізнесу. Тож гарним стимулом для такого повернення було б саме впровадження таких програм підтримки.
Несчата працівників
Наостанок підприємці з деокупованих територій доволі часто стикаються із нестачею працівників (як кваліфікованих, так і некваліфікованих). Наприклад, при відкритті відділення “Нової Пошти” в Херсоні  великою проблемою було знайти керівника такого відділення для повноцінного запуску.
Щодо Харківщини – там багато підприємств регіону перепрофільовуються під “потреби оборонно-промислового комплексу” та активно шукають працівників.
Схоже, що ця проблема буде йти на спад з врегулюванням безпекової ситуації, але вже зараз необхідно активно думати над тим, як повертати працівників та якими послабленнями (наприклад, податковими, митними чи іншими) стимулювати економіку, відновлювати та створювати нові робочі місця.
Ми всі з нетерпінням очікуємо на черговий прорив наших мужніх воїнів. Однак, поруч із воєнними успіхами нам конче необхідні успіхи в тилу.
Так, уряд та ключові стейкхолдери мають об’єднати зусилля, щоб створити передумови для економічної підтримки прифронтових та звільнених територій.
Мова йде про цільові програми з повернення релокованого бізнесу та підтримки вже працюючого, а також забезпечення повноцінного доступу до діючих програм підтримки.
Неминучим є й розмінування територій, але для цього варто спершу спростити сертифікаційні процедури для операторів розмінування та розробити дієвий механізм компенсації витрат аграріїв.
Ми очікуємо на прийняття відповідного законодавства (зокрема щодо механізму компенсації втрат бізнесу) та прицільних стратегій для деокупованих територій, які мають стати основою їх повернення до життя і поштовхом до подальшого розвитку.
Читати публікацію за посиланням.