63818

17.04.2024

Від «презумпції злої волі» до «податкової» довіри

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук представив результати розслідування за власною ініціативою щодо феномену податкових перевірок.

До заходу приєднались представники провідних бізнес-асоціацій, серед яких Американська торговельна палата, Європейська Бізнес Асоціація, Український союз промисловців та підприємців, Торгово-промислова палата, Спілка українських підприємців та Федерація роботодавців України.

Команда Ради бізнес-омбудсмена, ґрунтуючись на статистиці звернень підприємців щодо оскарження результатів податкових перевірок за останні сім років, а також статистиці і звітах органів ДПС, дослідила як вплив податкових перевірок на бізнес-середовище, так і результати для держави в розрізі  надходжень до бюджету. Так, Рада з’ясувала, що 99+% податкових надходжень забезпечуються саме за рахунок добровільної сплати податків, частка ж надходжень від донарахувань, визначених в результаті перевірок, за останні 6 років не досягала і 1%. Тим не менш, словосполучення «податкова перевірка» наганяє жах на підприємців.

За спостереженнями РБО, бізнес та професійна спільнота сприймають податкові перевірки як фіскально-каральний інструмент держави, який додатково підриває довіру між платниками та державою. Згідно з дослідженнями Ради, рівень довіри до центрального апарату ДПС складає 19%, тоді як до регіональних податкових органів – 13%.

«Генерування щороку десятків тисяч вкрай формалістичних і зачасту недостатньо обґрунтованих висновків податкових перевірок, значна частина яких не встоює після років у судах, створює адміністративну, правоохоронну, юридичну і судову метушню, яка суттєво не збільшує податкові надходження в Україні. Такий підхід створює невиправдані обтяження для українського бізнесу, пов’язані із захистом в межах адміністративних і судових процедур, відбираючи час у керівників та оборотний капітал у підприємств, який міг би бути більш вдало використаний для досягнення цілей воєнного часу і повоєнного відновлення. І, що навіть гірше, це продовжує підривати довіру між платниками податків та податковими органами, яку Нацстратегія прагне відновити», – зазначив бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців: «Ми у СУП теж відчуваємо занепокоєння бізнесу у взаємовідносинах з Державною податковою службою України. Тому ми підтримуємо попередні рекомендації Ради бізнес омбудсмена щодо реалізації принципу «Consult First», який передбачає спочатку консультування та допомогу бізнесу, а лише після цього перевірку та покарання, запровадження прозорих та публічних КРІ для податкової служби та необхідність підвищення довіри бізнесу до органів ДПС».

«Вести бізнес в Україні дорого. Однак  99% компаній вчасно і чесно сплачують податки, попри війну. І при цьому все більше потерпають через наростання фіскального тиску. Бізнес, зокрема члени спільноти ТПП України, вважають несправедливим, що через мізерний процент порушників – до усіх підприємців застосовують «презумпцію злої волі». Серед причин такого дисконнекту – відсутність постійного керівництва ДПС, як на центральному, так і на регіональному рівні. Продовжуємо спільну роботу для зміни податкового підходу до бізнесу й формування «податкової» довіри між державою та бізнесом», – підкреслив під час свого виступу Геннадій Чижиков, президент Торгово-промислової палати України.

Віцепрезидент Українського союзу промисловців та підприємців  з питань податкової політики Юлія Дроговоз додала: «Найбільшою проблемою залишається непрозорість прийняття органами ДПС податкових повідомлень-рішень за результатами проведених перевірок, відсутність показників ефективності контрольно-перевірочної роботи, що дозволяє органам ДПС маніпулювати відповідними статистичними даними, вводячи в оману всіх користувачів цієї інформації завищеними показниками донарахувань податків та штрафних санкцій. Необхідно змінювати філософію відносин між платниками податків та органами ДПС, перетворюючи податкову службу на консультаційний, а не каральний орган. Для цього треба кардинально змінити принципи їх роботи та принципи побудови їх взаємовідносин з платниками податків, переводячи такі взаємовідносини на іншу концептуальну основу – засади свободи, гуманізму, прав людини тощо».

«Незмінним протягом років пріоритетом бізнесу залишається передбачувана, справедлива, рівна та прозора податкова політика. Крім того, бізнес-спільнота визначила одним із важливих напрямів роботи на 2024 рік забезпечення безперервності діяльності компаній під час воєнного стану. З цією метою ми відслідковуємо та адресуємо до відповідних стейкхолдерів проблемні питання бізнесу, у тому числі щодо проведення податкових перевірок. Ми вдячні команді Ради бізнес-омбудсмена за проведене дослідження та висвітлення важливих для прозорого бізнесу практичних аспектів проведення податкових перевірок», – наголосила Оксана Швець, Керівник напрямів «Оподаткування», «Митна політика» Американської торговельної палати в Україні. 

«Офіційна статистика ДПС України свідчить, що у 2023 році більшість рішень суду була прийнята на користь платників податків. Судові витрати ДПС України у 2023 році склали 143 738 500 грн. Дана статистика свідчить про створення неправомірного тиску на сумлінних платників податків, що в кінцевому результаті шкодить розвитку економіки України. Бізнес вбачає за доцільне запровадити адміністративну і дисциплінарну відповідальність податківців за створення неправомірного тиску на компанії. Можливо тоді податківці, як рядові так і ті що на керівних посадах, зважатимуть на наслідки своїх дій» – зазначила Наталія Артемчук, Менеджер комітету з податкових та митних питань, Європейської Бізнес Асоціації.

Підтримала позицію РБО щодо податкових перевірок і Федерація роботодавців України. На думку Дмитра Олійника, Голови Федерації роботодавців України: «Оприлюднені результати розслідування бізнес-омбудсмена щодо податкових перевірок повністю співпадають з оцінкою проблем бізнесу, пов’язаних із контрольно-перевірочною роботою податкових органів, з боку Федерації роботодавців України. Зокрема, нас, безумовно, непокоїть вал безпідставних донарахувань з боку податківців, який призводить до надзвичайного перезавантаження судів, змушує відволікати на спори з приводу донарахувань час та ресурси суб’єктів господарювання. Ситуація, при якій податківці надуванням показників донарахувань лише створюють проблеми і платникам податків, і державі (хоча б через необхідність фінансувати діяльність судів та самих податкових органів, спрямовану на розгляд беззмістовних та безглуздих спорів), не є нормальною та потребує виправлення».

Враховуючи результати обговорення і консультації з галузевими експертами, бізнесом і стейкхолдерами, у звіті Рада окреслила низку ідей, які можуть позитивно вплинути на ефективність податкових перевірок та сприяти побудові партнерських відносин між бізнесом та державою. Ключем до цього є встановлення стратегічного показника рівня добровільного узгодження донарахованих грошових зобов’язань завдяки комплексу заходів, вжитих державою.

Завантажити звіт з результатами власного розслідування за посиланням.

 

Наступна новина: Розширити простір для здорового глузду і доброго урядування та націлити покарання на зловмисників