Про це повідомили на веб-сайті Верховної Ради України. Авторами законопроєкту №3607 виступили Дмитро Кисилевський, Ігор Марчук, Дмитро Наталуха та інші – загалом 39 народних депутатів.
Рада бізнес-омбудсмена – інституція, яка допомагає бізнесу в досудовому порядку врегулювати неправомірні дії контролюючих органів. Згідно зі звітом організації, за 5 років роботи інституція розглянула понад 7 тисяч скарг та допомогла повернути 18 мільярдів гривень українським підприємствам. Переважна частина скаржників РБО (72%) – малий та середній бізнес.
Законопроєкт розширює можливості бізнес-омбудсмена для захисту бізнесу, визначає більш чіткий порядок розгляду скарг, закріплює незалежний статус установи бізнес-омбудсмена як неурядової неприбуткової організації на відміну від нинішнього статусу дорадчого органу при Кабінеті Міністрів.
Нагадуємо, що раніше заступник голови комітету з питань економічного розвитку Верховної Ради Дмитро Кисилевський запропонував депутатам відкликати попередню версію закону, яка була перехідною з Ради восьмого скликання. «Стара редакція втратила актуальність, але не втратила актуальності діяльність бізнес-омбудсмена в Україні. Нова редакція законопроєкту враховує недоліки попередньої версії і відповідає сьогоднішнім реаліям. Законодавче врегулювання статусу бізнес-омбудсмена сприятиме кращому захисту українського бізнесу», – зазначив депутат.
За словами бізнес-омбудсмена Марчіна Свєнчіцького: «Прийняття закону «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні» стане хорошим сигналом для українських та міжнародних інвесторів, підкреслить, що Україна керується принципами верховенства права та використовує всі інструменти для захисту інтересів бізнесу від можливих неправомірних дій держорганів».
Нова редакція законопроєкту:
1. Змінює статус інституції на неурядову неприбуткову організацію.
2. Передбачає можливість створення регіональних представництв.
3. Надає права на зустрічі з усіма держслужбовцями, включно з Прем’єр-міністром, у пріоритетному порядку. Передбачає можливість відвідування засідань Кабінету Міністрів, Верховної Ради.
4. Систематизує критерії подачі та відхилення скарг, визначає чіткий порядок розгляду скарг.
5. Встановлює обов’язок співпраці з бізнес омбудсменом органам, які не входять до складу КМУ.
6. Розширює відповідальність державних чиновників щодо незаконної відмови своєчасного надання точної інформації за запитом Установи бізнес-омбудсмена
7. Визначає механізм формування Наглядової Ради, критерії входу та можливість добровільного виходу бізнес-асоціацій зі складу Наглядової Ради.
