Рішення суду – це обов’язок, підкріплений іменем Держави.
Проте в Україні бізнес роками бореться за виконання судових рішень, а держава-боржник часто ігнорує приписи судів, ухвалені від її ж імені.
Нещодавній корупційний скандал з тіньовими виплатами в Енергоатомі вкотре привертає увагу до cистемного звіту Ради бізнес-омбудсмена «Як бізнесу домогтися виконання судового рішення в Україні», який був опублікований ще у лютому 2021 року. Адже невиконання ключових рекомендацій, викладених у ньому, не просто утримує Україну на низьких позиціях у рейтингах верховенства права, а й створює сприятливе середовище для процвітання корупції, що руйнує економічну безпеку держави!
Системна проблема: Мораторії та обмеження повноважень виконавців
Однією з головних перешкод на шляху до виконання судових рішень є законодавчі мораторії. На момент підготовки нашого звіту їх діяло майже 20. Ці мораторії, прийняті Верховною Радою, часто захищають державні підприємства та підприємства паливно-енергетичної галузі. До прикладу мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств діє з 2002 року. Існує також цілий ряд мораторіїв та обмежень на здійснення заходів примусового виконання рішень щодо підприємств паливно-енергетичного комплексу. Ці «тимчасові» обмеження, які часто затягуються на роки, фактично надають контрольованим державою підприємствам умовний імунітет від відповідальності за своїми зобов’язаннями та примусового стягнення заборгованості, що:
- Створює суттєвий дисбаланс між інтересами кредиторів та боржників.
- Призводить до триваючих зловживань та погіршення фінансового становища держпідприємств.
- Саботує виконання судових рішень, що ухвалені іменем України.
Випадок Енергоатома та схема «шлагбаум»
Дія подібних мораторіїв, а також асиметричність прав державних і приватних виконавців , які обмежують їхній інструментарій, створює численні прогалини в системі примусового виконання судових рішень, які є живильним середовищем для процвітання корупції.
Схема «шлагбаум» в Енергоатомі є яскравим прикладом. За цією схемою недоброчесні особи використовували обмеження на стягнення боргів з держкомпанії для власної вигоди. Фактично, неможливість примусового стягнення законних боргів давала можливість корупціонерам вимагати «відкати» за оплату поставлених робіт чи послуг, тим створюючи штучний «шлагбаум» для бізнесу, який, по суті, був позбавлений правових механізмів примусового стягнення боргу.
В системному звіті «Як бізнесу домогтися виконання судового рішення в Україні» РБО надала наступні рекомендації:
- Скасувати необґрунтовані мораторії. Необхідно розробити дорожню карту скасування мораторіїв, яка б враховувала як пріоритети воєнного стану, так і післявоєнного відновлення.
- Зрівняти повноваження державних і приватних виконавців.
- Запровадити дієві санкції за невиконання судових рішень. Потрібно збільшити розмір штрафів за умисне невиконання судових рішень та розробити механізм нарахування грошових санкцій та компенсацій за ігнорування судових рішень немайнового характеру.
Держава не повинна бути головним боржником за судовими рішеннями й, тим більше живильним середовищем для корупційних схем. Ефективний судовий захист та гарантоване виконання судових рішень — це фундаментальна вимога для економічного зростання та утвердження верховенства права!
