Таблиця даних платника податку – це зведена інформація, що подається платником ПДВ до податкового органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з КВЕД, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з ДКПП, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Врахована таблиця даних платника ПДВ («Таблиця») надає компанії «імунітет» від блокування складених у майбутньому податкових накладних, за одночасного виконання 2 умов:
(і) зазначення у таких податкових накладних лише кодів УКТ ЗЕД/умовних кодів товарів та/або кодів ДКПП, що були відображені у врахованій Таблиці, і
(іі) відсутності чинного рішення про відповідність компанії критеріям ризиковості платника податку.
Також врахована Таблиця може слугувати підставою для автоматичної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрація яких була зупинена до дати врахування такої Таблиці. Для цього необхідно, аби одночасно виконувалися умови, перелічені у п. 16-1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165.
При поданні Таблиці слід знати про наступне:
- Таблицю краще подавати окремо під кожний код УКТ ЗЕД або ДКПП «на виході». Відповідно у Таблиці потрібно відобразити всі коди УКТ ЗЕД та ДКПП товарів/послуг, придбання яких є передумовою реалізації платником ПДВ певного товару/послуги.
- У кожному рядку Таблиці має бути проставлений код КВЕД. Натомість, у рядку не може бути одночасно вказаний код УКТ ЗЕД або ДКПП товарів/послуг «на вході» і «на виході». Такі коди заповнюються у шаховому порядку.
- Коди УКТ ЗЕД та ДКПП товарів/послуг краще заповнювати в тому вигляді, у якому вони будуть зазначені у податкових накладних з відображенням тією ж кількості символів.
- До Таблиці додаються пояснення, у яких варто проілюструвати джерела походження товарів/послуг «на вході», їхній подальший рух, а також описати свою господарську діяльність, на підставі чого податківці можуть зробити висновок, що йдеться про реальний бізнес (щоб у податкової не було сумнівів щодо здатності платника виконувати відповідні операції). Наприклад, у поясненнях доречно зазначити відомості про наявні виробничі потужності, орендовані/власні приміщення, земельні ділянки, найманий персонал, залишки готової продукції, сировину. Зазначені відомості мають бути підтверджені відповідними документами, долученими до Таблиці, а подана інформація має корелюватися з показниками податкової звітності. Додатково доцільно пояснити, у зв’язку з чим виникла потреба у врахуванні Таблиці.
- Перед поданням Таблиці доцільно перевірити актуальність відомостей у поданому до податківців повідомленні за формою 20-ОПП.
Обмежень щодо кількості разів подання Таблиці (навіть після адміністративного оскарження до Комісії центрального рівня) не встановлено. Відтак, у разі неприйняття Таблиці, платник ПДВ може повторно її подати з урахуванням отриманої від податківців інформації. Якщо причина неврахування не зрозуміла (іноді вона криється не у сумнівах податкової щодо конкретного виду операцій, а у сумнівах щодо певної частини «вхідного» кредиту), можна подати запит до податківців (до відповідної Комісії регіонального рівня) або звернутися на комунікаційну платформу регіональної податкової. Якщо раніше враховану на регіональному рівні Таблицю було скасовано на центральному рівні, аналогічні запити можна адресувати до ДПС України.
Якщо ж, на думку платника ПДВ, Таблиця необґрунтовано не прийнята, таке рішення податківців можна оскаржити в адміністративному чи судовому порядку. У досудовому порядку платник ПДВ, який зіткнувся з проблемами врахування Таблиці, має можливість звернутися до Ради бізнес-омбудсмена для сприяння у вирішення цього питання та налагодження діалогу з податковою: https://boi.org.ua/podaty-skargu/
Автор: Наталя Гайдук, молодша інспекторка РБО
