У липні-вересні 2021 року підприємці направили до Ради бізнес-омбудсмена 638 скарг – це найбільша кількість за останні три роки, що на 20% більше проти другого кварталу 2021 року та на 45% більше проти третього кварталу 2020 року. Примітно, що кількість звернень збільшилася з усіх найбільш розповсюджених предметів. Завершено розслідування 373 справ – це на 30% більше у порівнянні з другим кварталом 2021 року та на 36% більше у порівнянні з третім кварталом 2020 року. Таким чином, за квартал РБО допомогла бізнесу повернути та заощадити 483 млн. грн.
«Кількість скарг бізнесу до РБО стрімко збільшується та б’є рекорди попередніх років вже другий квартал поспіль. Проте, таке зростання кількості скарг, на мою думку, не обов’язково свідчить про погіршення бізнес-клімату в Україні. Безперечно, зростає обізнаність про діяльність Ради бізнес-омбудсмена серед підприємців, наші практичні вебінари для бізнесу та адвокатів приносять результати. Крім того, зберігається високий рівень довіри до інституції, багато підприємців звертається до нас повторно», – зазначив бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький.
Тенденції скарг бізнесу. Чотири блоки звернень становили 90% скарг:
Податкові питання (65%). Кількість скарг бізнесу збільшилася на 19% проти другого кварталу 2021 року та на 39% проти третього кварталу 2020 року. Невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних (164 скарги) подібно до попереднього кварталу стало найбільш розповсюдженою причиною звернень підприємців. Зупинення реєстрації податкових накладних (75) з великим відривом стало другим найбільш розповсюдженим предметом. Після зняття мораторію також зросла кількість скарг щодо податкових перевірок (56). Стосовно включення платників податків до переліків ризикових надійшло 36 скарг, на 20 менше проти попереднього кварталу.
Дії правоохоронних органів (15%). Підприємці більше скаржилися на правоохоронні органи: +33% проти другого кварталу 2021 року та +64% проти третього кварталу 2020 року. Понад половина звернень щодо правоохоронного блоку стосувалася Національної поліції (42), третина – органів Прокуратури (26 скарг), решта – Служби безпеки України (9 скарг). Більшість скарг стосувалася процесуальних порушень та бездіяльності правоохоронців. Крім того, на Податкову міліцію підприємці скаржилися 21 раз.
Дії державних регуляторів (6%) (серед яких АМКУ, ДАБІ, Держгеокадастр, НКРЕКП) були у фокусі 41 скарги, що на 58% більше проти другого кварталу 2021 року та на 95% більше проти третього кварталу 2020 року. Суттєво зросла кількість скарг на інші державні регулятори, серед яких у звітному кварталі були Міністерство соціальної політики України (10 скарг) та Міністерство економіки України (18 скарг).
Дії місцевих органів влади (4%). У третьому кварталі 2021 року кількість скарг зросла на 10% проти другого кварталу 2021 року та на 64% проти третього кварталу 2020 року. Звернення бізнесу стосувалися, серед іншого, проблем з виділенням земельних ділянок (5) та отримання дозволів (3).
Портрет скаржника. Три чверті (73%) підприємців, які зверталися до РБО, представляли малий та середній бізнес. Переважна більшість заявників – українські компанії (87%), лише 13% скарг надійшло від компаній з іноземними інвестиціями. За індустріальним розподілом найчастіше до РБО зверталися представники оптової торгівлі (21%), агробізнесу (18%), виробництва (11%) нерухомості на будівництва (8%), а також приватні підприємці (9%). За рахунок активізації областей України скоротилася частка столиці у загальній структурі звернень – лише 32% скарг надійшло з Києва.
З початку своєї роботи у травні 2015 року, РБО отримала 1595 скарг підприємців на рішення, дії та бездіяльність правоохоронних органів, що становить 16% всіх звернень. Зважаючи на актуальність цієї проблематики РБО присвятила її вирішенню новий системний звіт “ЗЛОВЖИВАННЯ І ТИСК ПРАВООХОРОНЦІВ НА БІЗНЕС”. Експерти РБО під керівництвом заступника бізнес-омбудсмена Ярослава Грегірчака системно дослідили найбільш поширені порушення та розробили пакет з 27 рекомендацій Мінюсту, Офісу Генерального прокурора та МВС.
Звіт розпочинається з дослідження проблематики початку досудового розслідування кримінальних проваджень. РБО обґрунтовує доцільність диджиталізації процедури внесення даних до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Далі актуалізуються попередні рекомендації Ради щодо (i) безпідставного відкриття кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків; та (ii) необґрунтованої відмови у відкритті кримінальних проваджень.
Наступний розділ присвячено неефективності (затягуванню) досудового розслідування. Було проаналізовано проблематику в кримінальних провадженнях, які були відкриті до 15 березня 2018 року, стосовно яких КПК не встановлює граничні строки досудового розслідування, що робить такі кримінальні провадження зручним інструментом тиску на бізнес. Далі РБО зупиняється на проблемі відсутності належного доступу потерпілого і підозрюваного до окремої інформації про хід досудового розслідування. Обгрунтовується необхідність наділити сторону захисту і потерпілого правом самостійно подавати до прокурора або слідчого судді клопотання про продовження строку досудового розслідування. Наприкінці розділу документ досліджує проблематику судових експертиз.
У розділі, присвяченому зловживанням під час досудового розслідування РБО зупиняється на (i) незаконному утриманню арештованого майна; (ii) передачі матеріалів кримінальних проваджень від одного органу досудового розслідування до іншого; та (iii) практика повторних арештів.
Звіт закінчується розлогим розділом про дисциплінарну відповідальність слідчих і прокурорів.
Звіт за третій квартал 2021 року доступний за посиланням.
Текст системного звіту можна отримати у відповідь на звернення.
