Скарга на: Державна митна служба (Держмитслужба), Київська митниця Держмитслужби (Київська митниця), Державна податкова служба України (ДПС)
Суть скарги: Рада бізнес-омбудсмена отримала скаргу від одної з найбільших в країні торгівельних мереж, яка, до того ж, імпортує продовольчі товари в Україну.
При розмитненні товарів підприємство сплачувало на митниці значні суми ПДВ. Ці суми, однак, втрачались не безповоротно. Адже вони збільшували реєстраційний ліміт підприємства у системі електронного адміністрування (СЕА) ПДВ за рахунок компонента «ΣМитн». У подальшому підприємство могло включити ці суми ПДВ до складу податкового кредиту при реалізації товарів споживачам.
Між тим, проаналізувавши дані СЕА ПДВ у своєму електронному кабінеті, підприємство виявило, що в деяких випадках сплачені на митниці суми ПДВ до реєстраційного ліміту не «підтягувались». Йшлося про ситуації, коли митний орган коригував (збільшував) митну вартість імпортованих товарів. У таких ситуаціях підприємство зазвичай оскаржувало рішення про коригування митної вартості до вищого за рівнем митного органу або суду. Одночасно, щоб якнайшвидше випустити товари у вільний обіг, підприємство вносило донараховані митницею суми ПДВ як фінансову гарантію. Після спливу встановленого законом 90-денного строку, якщо на той час рішення митниці про коригування митної вартості товарів ще не було скасовано, сума внесеної фінансової гарантії перераховувалась до бюджету. В момент такого перерахування реєстраційний ліміт у СЕА ПДВ мав би автоматично збільшуватись на перераховану суму. Однак, судячи зі знайдених підприємством архівних записів у електронному кабінеті платника податків – часто цього не відбувалося. Сукупна сума втрачених з цієї причини коштів, за підрахунками підприємства, могла перевищувати 2 млн. грн.
За поясненнями щодо цієї проблеми компанія зверталась до податкового органу, в якому стояла на обліку, однак чіткої відповіді не отримала. Компанія звернулася до РБО по допомогу.
Вжиті заходи: Вивчивши матеріали скарги, інспектор Ради виявив, що проблема перебуває на перетині повноважень ДПС та Держмитслужби. Відтак, до обох органів було направлено лист із проханням встановити, спільними зусиллями органів, причини помилки.
ДПС одразу ж впевнено відповіла, що проблема – на боці митниці. Відтак, м’яч опинився на боці митників. Однак і їм з першого погляду не вдалося встановити причини проблеми.
Щоб дослідити нестандартну ситуацію глибше, за сприяння Ради у Держмитслужбі була організована робоча нарада. В ній взяли участі співробітники різних підрозділів цього органу, а також представники Київської митниці, Скаржника та Ради.
Проведений «мозковий штурм» дав свої результати. Виявилось, що певні суми не «підтягувались» до реєстраційного ліміту Скаржника у СЕА ПДВ через технічні помилки у оформленні аркушів коригування до митних декларацій. Зокрема, причиною ставала така, на перший погляд, «дрібниця», як відсутність квадратних дужок, передбачених методологією заповнення відповідних форм, навколо відповідних сум ПДВ.
За результатами наради було досягнуто домовленості, що Скаржник у співпраці із Київською митницею виправлять вказані помилки. Окрім того, Держмитслужба зверне увагу всіх на митниць на необхідність врахування вказаних нюансів оформлення аркушів коригування з метою запобігання подібним випадкам у майбутньому.
Результат: У результаті здійснених заходів Скаржник повернув собі близько 500 тис. грн. реєстраційного ліміту у СЕА ПДВ. Решта втраченої суми, на жаль, вже не підлягала відновленню через сплив передбаченого законодавством 1095-денного строку. Водночас, Скаржник та митниця відтепер підвищили увагу до належного оформлення відповідних граф аркушів коригування, що дозволить уникнути подібних випадків у майбутньому. Справу успішно закрито.
