Об’єкт скарги: Запорізька обласна державна адміністрація, ГУ Держгеокадастру в Запорізькій області
Суть скарги: До Ради звернулася іноземна компанія, яка планувала побудувати парк сонячної енергії в Запорізькій області. Підприємство скаржилося на місцеві органи влади, які порушили умови попередніх домовленостей, досягнутих у межах програми міжнародної співпраці, і передали ділянку іншому орендареві.
Існування робочих домовленостей підтверджувало листування інвестора із Запорізькою облдержадміністрацією. Крім того, на виконання цих домовленостей Голова селищної ради подав клопотання до Держгеокадастру Запорізької області (Держгеокадастр), де просив розширити межі селища та включити до його кордонів прилеглі сільськогосподарські угіддя. Об’єднання поточної (63 га) та нової (72 га) ділянок дозволило б утворити площу в 135 га, необхідну для будівництва сонячної електростанції іноземним інвестором.
Через три дні після цього приватне українське підприємство також звернулося до Держгеокадастру Запорізької області. Заявник, який до цього не виявляв зацікавленості землями у селищі, несподівано захотів орендувати ту саму ділянку (72 га) також нібито для будівництва об’єкту енергетики. Дуже оперативно Держгеокадастр дозволив українському підприємству розробляти документи землекористування для зазначеної земельної ділянки. Звичайно, іноземного інвестора про це ніхто не повідомив.
Водночас Голова облдержадміністрації письмово запевнив директора іноземної компанії, що держоргани підтримують проект та долучив карту розміщення земельної ділянки під будівництво сонячної електростанції. Інвестор продовжував готуватися до запуску будівництва.
Тим часом, обласний Держгеокадастр затвердив всі необхідні документи та передав в оренду ділянку українському підприємству. Договір оренди уклали, незважаючи на відсутність нормативної оцінки вартості земельної ділянки («НГО»). Оренду погодили у розмірі 56 тис. грн. на рік, що становить 3% НГО ріллі по області. Ця сума була в десятки разів меншою, ніж ринкова вартість, розрахована раніше для іноземного інвестора.
Лише через місяці після цього іноземна компанія дізналася, що земельну ділянку передали в оренду третій особі. Шокований та розчарований діями державних органів, інвестор звернувся до Ради бізнес-омбудсмена.
Вжиті заходи: В ході розслідування Рада виявила низку свідчень того, що українське підприємство-орендар, може контролюватися або бути пов’язаним з колишнім керівником ГУ Держземагенства у Запорізькій області – органу, правонаступником якого є ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.
Протягом п’яти місяців Рада направила 5 звернень до різних органів державної влади та місцевого самоврядування, та здійснила комплекс інших дій, спрямованих на розслідування та вирішення даної справи. Зокрема, інспектор встановив юридичний дефект, допущений при розпорядженні земельною ділянкою – відсутність нормативної грошової оцінки та, відповідно, справедливо розрахованої вартості оренди, та звернув на цей дефект увагу Держгеокадастру України.
На жаль, складність та неоднозначність юридичної складової ситуації унеможливила досягнення швидкого позитивного результату. Розслідування можливих зв’язків між орендарем та колишніми або діючими посадовцями державних органів України не могло бути проведеним без залучення правоохоронних органів шляхом звернення до них зацікавленою стороною (наприклад, Скаржником), а звільнення земельної ділянки було неможливим без судових позовів, ініціювання яких також потребувало участі Скаржника. Зрозумівши, що іноземний інвестор, який ще навіть не увійшов до України, не зацікавлений в ініціювання тривалих судових спорів та кримінальних справ, Рада почала працювати над тим, щоб, принаймні, усунути дискримінацію інвестора – встановити справедливу плату за користування земельною ділянкою під електростанцію для поточного орендаря.
Результат: З урахуванням фактичних обставин, іноземний інвестор вирішив зменшити масштаби будівництва та відмовився від другої частини ділянки. Він взяв в оренду доступну ділянку площею 63 га в Запорізькій області. Таким чином, подана скарга втратила актуальність. Зважаючи на позитивний досвід співпраці з селищною радою та завдяки зусиллям РБО та Офісу з залучення інвестицій UkraineInvest, вдалося переконати іноземну компанію не відмовлятися від планів інвестувати в Україну.
Крім того, Рада домоглася визначення справедливої оцінки вартості земельної ділянки, усунувши таким чином наявний юридичний недолік та дискримінацію іноземного інвестора. Це означає, шо український орендар, ймовірно пов’язаний із колишнім чиновником, має відтепер платити за користування угіддям близько 2 млн. грн. у рік – у 40 разів більше за попередню вартість, і близько до ринкової вартості, яка раніше була розрахована для іноземного інвестора. Справу закрито.
