Скарга на: Головне управління ДПС в Одеській області (ГУ ДПС)
Суть скарги: Рада бізнес-омбудсмена отримала скаргу від приватної підприємиці з Одеси. На момент звернення до Ради скаржниця припинила підприємницьку діяльність та у серпні 2020 року намагалась отримати списання сум нарахованого єдиного внеску за періоди, коли вона не отримувала доходу від здійснення господарської діяльності. Для цього у порядку, встановленому пунктом 9-15 Розділу VIII Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (Закон), жінка подала заповнену звітність з єдиного внеску та відповідну заяву про списання недоїмки. Однак в результаті перевірки податківці відмовили підприємиці у списанні боргу з єдиного внеску через те, що вона начебто отримала дохід у вказаний період, зафіксувавши цю інформацію в звітах з єдиного внеску. Така позиція податкового органу обґрунтовувалась тим, що у поданій звітності скаржниця самостійно визначила для себе базу нарахування єдиного внеску на рівні мінімальної заробітної плати, а не поставила на цьому місці прочерки.
Відтак, згідно з позицією ГУ ДПС самостійно визначені суми єдиного внеску підлягають сплаті на загальних підставах. Таким чином загальний борг скаржниці складав 24 тис. грн. Намагаючись допомогти приватній підприємиці, Рада розпочала відповідне розслідування.
Вжиті заходи: Інспекторка Ради визнала скаргу обґрунтованою. У світлі повторного анонсування у грудні 2020 року кампанії зі списання недоїмки з єдиного внеску “сплячим” ФОПам Рада підтримала позицію підприємиці та рекомендувала ГУ ДПС переглянути можливість списання боргу в її ситуації. Свою позицію Рада підкріпила офіційними листами Державної податкової служби України, у яких, по-перше, йдеться про те, що формальне відображення у звітності суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, не може бути підставою для відмови у списанні сум недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до пункту 9-15 розділу VIII Закону; по-друге, наводиться спосіб заповнення звітів з єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку). Отже, на думку Ради, скаржниця склала свої звіти згідно з методологією, передбаченою чинним законодавством, а факт формального визначення в них суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок, в даному випадку не може бути єдиною і самостійною підставою для відмови ГУ ДПС списати обліковану у неї недоїмку, штрафні санкції і пеню.
Результат: За сприяння Ради в рамках повторного розгляду поданої скаржницею заяви про списання сум недоїмки з єдиного внеску, штрафних санкцій і пені ГУ ДПС врахувала наведені вище аргументи та списала борг, нарахований з 2018-го року. Справу успішно закрито.
