З перших днів повномасштабного вторгнення рф в Україну агрокомпанія з міста Вовчанськ Харківської області опинилась в окупації. Згодом компанія скористалась податковими пільгами, прийнятими Урядом навесні 2022 року, та перейшла на сплату єдиного податку 3 групи за ставкою 2%, що не передбачає сплати ПДВ. Таке рішення компанія прийняла, оскільки влітку 2022 року було не зрозуміло, як вести діяльність далі. А єдиний податок за ставкою 2% дозволяв не мати обов’язкових податкових витрат у періоди, коли господарську діяльність агропідприємства на окупованій території практично заморожено.
Після деокупації Харківщини, у березні 2023 року підприємство вирішило провести часткову посівну кампанію. Це рішення далося доволі складно, адже орендований склад підприємства з технікою і запчастинами до неї, посадковим матеріалом, добривами знаходився у місті Вовчанськ, яке щодня потерпає від вогню окупантів. Тому компанія вирішила перемістити усю техніку і матеріали подалі від кордону, для чого підприємство закупило відповідні пересувні вагончики. Крім цього, урожай пшениці 2022 року був вкрадений, і оскільки більшість посівного матеріалу та засобів захисту рослин закуповувалися ще у 2021 році з відтермінуванням оплати, у компанії утворилися суттєві борги перед контрагентами. Також орієнтовно 40% земельного банку агропідприємства знаходиться у безпосередній близькості до кордону з рф, де вже другий рік не можливо проводити посівну.
Разом з цим, одним із ключових передумов для прийняття рішення про проведення посівної кампанії навесні 2023 року стало те, що підприємство все-таки змогло домовитися з контрагентом про отримання засобів захисту рослин під урожай соняшника 2023 року з відтермінуванням платежу за умови повернення цьому контрагенту засобів захисту під урожай пшениці 2022 року, які через ситуацію в країні залишились не використаними.
З бухгалтерської точки зору, для повернення засобів захисту рослин, поставлених компанії ще до війни, необхідно зареєструвати розрахунок коригування до раніше складеної податкової накладної. А практично це може зробити лише платник ПДВ. У зв’язку із цим виникла об’єктивна необхідність повернути статус платника єдиного податку 4 групи і платника ПДВ. Компанія через електронний кабінет платника направила податковій заяву та документи, аби підтвердити статус платника єдиного податку 4 групи. Проте у відповідь на запит платника податкова повідомила, що повернутись до 4 групи компанія зможе не раніше, ніж через 2 календарних роки, з огляду на загальні обмеження, встановлені в Податковому кодексі України для агропідприємств.
Опрацьовуючи скаргу компанії, інспекторка Ради звернула увагу податкових органів на те, що згідно зі змінами до Перехідних положень Податкового кодексу від листопада 2022 року платник може самостійно відмовитися від перебування на 3 групі єдиного податку за ставкою 2%та повернутися до системи оподаткування, на якій він був до цього. При цьому 2-річне обмеження для платників єдиного податку 4 групи в даному випадку не застосовується.
Рада допомогла скаржнику встановити конструктивну комунікацію з податківцями з цього питання. З’ясувалося, що на той момент в регіонального податкового органу був обмежений технічний функціонал для належного проведення заяви платника про відмову від єдиного податку 3 групи за ставкою 2%. Зрештою, заручившись методичною допомогою ДПС України, впродовж місяця місцеві податківці поновили дані про реєстрацію компанії платником ПДВ, а також підтвердили статус платника єдиного податку 4 групи на 2023 рік.
