Скарга на: Державна податкова служба (ДПС)
Суть скарги: До Ради звернулася приватна підприємиця з Донецької області. Свій бізнес в сфері будівництва вона розпочала в 2016 році. Виконавши замовлення на кількох об’єктах за більш ніж два з половиною роки, скаржниця припинила підприємницьку діяльність.
Проте, вже після ліквідації бізнесу, податковий орган вирішив перевірити діяльність підприємиці. Як стало відомо, саме виконання робіт на території об’єктів, споруджених за бюджетні кошти, привернуло увагу податківців. Податковий орган тричі надсилав скаржниці листи (вимагаючи надати документи з повідомленнями про початок перевірки та про результати вже проведеної перевірки), але жодного з них вона, за її твердженням, не отримала. Провівши перевірку без присутності скаржниці, податковий орган виявив низку порушень, серед яких – здійснення діяльності за межами обраних КВЕДів.
Відповідно до закону, фізична особа – підприємець будь-якої групи зобов’язана перейти на загальну систему оподаткування у разі ведення виду діяльності, який відсутній у відомостях про нього в Реєстрі платників єдиного податку. Саме тому спеціаліст податкової вирішив перевести скаржницю заднім числом (з початку 2017 року) зі спрощеної системи оподаткування на загальну. У підсумку, обсяг податків та штрафів, донарахованих приватній підприємиці замість 5% становив понад 73% задекларованого нею обороту за відповідний період та в 14 разів перевищував загальну суму податків та ЄСВ, які були задекларовані та сплачені нею за цей період.
Отримавши податковe повідомлення-рішення, в якому суми донарахувань та штрафів сягали семизначних цифр, шокована підприємиця звернулася до Ради бізнес-омбудсмена.
Вжиті заходи: Вивчивши обставини справи, Рада дійшла висновку, що податкова неповно дослідила ситуацію та прийняла передчасні рішення. Так, висновки перевірки базувались виключно на виписках по банківському рахунку підприємниці, які податковий орган зміг отримати від іншого органу (прокуратури). Жодні інші фінансового-господарські документи не досліджувались. Без такого ж дослідження, на думку інспектора Ради, неможливо точно встановити характер господарських операцій та зробити остаточний висновок щодо того, чи дійсно скаржниця порушила певні норми податкового законодавства. Відтак, Рада рекомендувала ДПС скасувати податкове рішення, призначивши додаткову перевірку.
Окрім посилань на окремі процедурні недоліки перевірки, Рада відзначила значну суворість відповідальності, неспівмірної з тяжкістю діянь (податкових правопорушень), до якої притягується підприємиця. Посилаючись, у тому числі, й на відповідну практику Європейського суду з прав людини, інспектор Ради встановив, що настільки непропорційно суворі санкції, які податковий орган має намір застосувати до скаржниці, можуть бути прирівняні до кримінального покарання.
Останнє може бути застосоване лише тоді, коли скоєння особою правопорушення доведене поза розумним сумнівом. В свою чергу, рішення контролюючого органу щодо скаржниці було винесене без проведення належного розслідування та без врахування доводів скаржниці. На думку Ради, це не є прийнятним у демократичному суспільстві.
Інспектор намагався переконати представників ДПС України призначити повторну перевірку, щоб ретельніше дослідити ситуацію. На жаль, податківці з вищого за рівнем органу цього разу не погодились з аргументами Ради та підтримали позицію своїх колег, які проводили перевірку. Оскаржувані податкові рішення були залишені в силі, а скарга – без задоволення.
Результат: Рада припинила розгляд скарги, оскільки всі позасудові можливості для вирішення справи були вичерпані. Приватна підприємиця вирішила оскаржити рішення податкової через суд. На сьогодні судовий розгляд її справи триває.
