Ще в грудні 2021 року до Ради звернулася українська компанія-імпортер, яка ввозила з Болгарії різного роду посуд, що виготовляється материнською, відповідно, пов’язаною компанією.
Вже на той момент митниця вдалася до коригування митної вартості імпортованого посуду, збільшуючи його вартість ледь не вдвічі, і це набирало систематичного характеру. Хоча імпортер зазначав, що пов’язаність компаній не впливала на митну вартість, митниця в цьому сумнівалася, а також вказувала на розбіжності в документах.
Крім того, митниця мала застереження щодо розрахунку ціни товару. Хоча договір передбачав включення витрат на маркування, пакування та навантаження до ціни товару, надані експортером калькуляції не влаштовували митницю, оскільки не деталізували кожну з цих операцій, а лише узагальнювали їх під однією статтею витрат – як послуги третіх сторін.
Разом з цим, митниця посилалася і на недоліки документів, пов’язаних із перевезенням товару. Митники виявили нібито відмінність дат заявок на перевезення і дат завантаження; різницю в обсягах та вартості послуг із супроводження вантажу, зокрема, й те, що довідку про розмір транспортних витрат видав експедитор, а не безпосередньо перевізник товару; складність розмежування обсягу і вартості послуг із супроводження вантажу за кордоном та по Україні.
На фоні даної ситуації Рада організувала тристоронню зустріч із локальною митницею та імпортером, аби з’ясувати, в чому ж полягали причини систематичного коригування митної вартості товарів компанії та як подолати сумніви митниці.
Оскільки виробник-експортер мав інші оформлення товару за вищими цінами, ніж з імпортером-дочірнім підприємством, сторони домовились, що локальна митниця здійснить запит через Держмитслужбу України до Національного митного агентства Республіки Болгарія для перевірки інформації щодо можливих розбіжностей.
У зв’язку із повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну робота над скаргою була вимушено призупинена на час переформатування Ради на розгляд питань, пов’язаних передусім із воєнним станом.
Проте із відновленням діяльності Ради відповідно до норм Регламенту наприкінці осені 2022 року ми з’ясували, що практика коригування митної вартості поставок імпортера не змінилася, а подекуди суми підняття стали навіть більше порівняно із попередніми періодами.
На той момент імпортер уже мав чималу кількість успішних прецедентів оскарження рішень про коригування митної вартості у судовому порядку, і така кількість лише зростала.
Тоді Рада вирішила залучити до вирішення проблеми компанії безпосередньо Держмитслужбу України та рекомендувала імпортерові подати в порядку глави 4 Митного кодексу України скарги на останні рішення про коригування митної вартості. Додатково справу Рада передала і на спільне опрацювання експертної групи РБО та Держмитслужбою України.
В результаті з митницею було узгоджено, які додаткові документи і пояснення міг би надати імпортер для покриття усіх сумнівів з боку митних органів.
Розуміючи, що інформація від уповноваженого органу Болгарії могла б також допомогти врегулювати проблему системного коригування, Рада підключилася до процесу та через Програму Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в України (EU4PFM) змогла з’ясувати реквізити листа-відповіді від болгарського митного агентства, який з невідомих причин з вересня 2022 року до української сторони так і не дійшов.
Рада одразу ж попросила сприяння у Посольства України в Республіці Болгарія, яке оперативно скомунікувало із відповідним митним органом. І вже через деякий час вдалося відшукати потрібні матеріали – лист Національного митного агентства Республіки Болгарія, яким підтверджувалася автенчиність документів з боку експортера та відсутність будь-яких розбіжностей.
Наприкінці квітня 2023 року Держмитслужба України задовольнила скарги імпортера та скасувала рішення про коригування.
Як наслідок, з початку травня 2023 року системне коригування митної вартості припинилося, і компанія проходила митне оформлення за заявленою нею договірною ціною. Вже за один місяць безперешкодно пройшло біля десятка поставок болгарського посуду в Україну. За підрахунками імпортера підприємству вдалося заощадити понад 1 млн грн.
