Скарга на: Міністерство юстиції України (Мін’юст)
Суть скарги: До Ради зі скаргою на неправомірні дії державного реєстратора звернулося металургійне підприємство з Донеччини.
Восени 2013 року підприємство взяло кредит у банку зі строком погашення до кінця 2015 року. У якості забезпечення платежу підприємство надало, зокрема, свій майновий комплекс. Восени 2014 року Скаржник погасив кредит за даним договором за рахунок списання власних коштів з рахунку у тому ж банку.
Проблеми почалися, коли банк, який кредитував підприємство, збанкрутів. Ліквідатори банку дійшли висновку, що погашення кредиту суперечило Постанові Правління НБУ про встановлення режиму контролю за діяльністю банку, оскільки кошти в погашення кредиту були перераховані не на кореспондентський рахунок у НБУ.
Восени 2018 року, майже через чотири роки після визнання правовідносин за кредитним договором припиненими, представники банку звернулися до Скаржника з вимогою про погашення кредиту, а в лютому 2019-го державний реєстратор сільської ради зареєстрував права власності на предмети іпотеки, що були у власності Скаржника, на банк.
Юристи підприємства вжили належних різнопланових заходів по захисту своїх прав. Зокрема, за заявами Скаржника було розпочато досудові розслідування, в рамках яких накладено арешт на майно. Також Скаржник звернувся до господарського суду щодо визнання боргового зобов’язання припиненим, до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мінюсту (Комісія), та до Ради бізнес-омбудсмена – щодо дій реєстратора.
Вжиті заходи: Інспектор вивчив обставини справи та встановив, що господарський суд у травні 2019 року визнав відповідне боргове зобов’язання Скаржника припиненим у 2014 році, а дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію банку – посяганням на мирне розпорядження майном.
Також інспектор встановив, що безвідносно до наявності боргу, реєстратор не мав законних підстав перереєстровувати нерухомість, оскільки на той час діяла заборона на відчуження нерухомого майна підприємств, розташованих у зоні проведення АТО, встановлена ст.9 ЗУ «Про тимчасові заходи на час проведення антитерористичної операції».
Рада звернулася до Заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації. Інспектор попросив ініціювати перевірку державного реєстратора, який переписав майновий комплекс на банк. Інспектор Ради також взяв участь у розгляді скарги підприємства Комісією.
Результат: Мін’юст повідомив Раду про позбавлення акредитації реєстратора, який порушив пряму заборону ст. 9 ЗУ «Про тимчасові заходи на час проведення антитерористичної операції».
Водночас, Комісія відмовила скасовувати реєстраційні дії, мотивуючи це тим, що на момент розгляду скарги рішення суду про визнання припиненим боргового зобов’язання розглядалося у другій інстанції. Оскільки Рада не втручається у роботу судів, ми припинили розгляд справи на цьому етапі.
Отримавши рішення апеляції на власну користь, підприємство звернулося з позовом про скасування реєстраційних дій, не скасованих Комісією.
Наразі триває два досудових розслідування: щодо зловживання реєстратором службовими повноваженнями, та щодо посадових осіб банку – за ст. 356 КК (Самоправство).