You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Штрафи, обшуки, арешт рахунків. Як держава тисне на великий бізнес (Фокус)

08.02.2022

Генпрокуратура заарештувала рахунки "АрселорМіттал Кривий Ріг", податкова донарахувала медичній лабораторії "Сінево" 1,1 млрд грн податків, Держпродпотебслужба наклала на компанію "Нова пошта" штраф 325 млн грн. Усе це — свіжі приклади того, як держава чинить із великим бізнесом.

Влада розраховує на інвестиції, проте скандали, пов'язані з претензіями державних органів до великих платників податків, не вщухають. У таких обставинах послуги обіцяних владою інвестиційних нянь нікому не потрібні.

І хоча ніхто не сперечається, що правоохоронні органи мають право перевіряти будь-який бізнес, а конфлікти держструктур із підприємствами відбуваються й за кордоном, український бізнес-омбудсмен Роман Ващук вважає, що в нас ситуація нетипова для Заходу.

"Те, що спостерігається в Україні (тепер менше, але досі помітно): спробували одне — не вийшло. Раптом підключають другий засіб атаки, тоді — третій. У такій ситуації починаєш думати, що і хто за цим може стояти", — каже Ващук.

"Аналітичне" БЕБ стартувало з обшуків
Новостворене Бюро економічної безпеки (БЕБ) 1 лютого оголосило про обшуки на підприємствах із видобутку та переробки корисних копалин. Співробітників чотирьох компаній підозрюють в ухиленні від сплати податків — нібито службовці спеціально занижували рентну плату за користування надрами у 2018-2020-х роках. За даними БЕБ, через це держава могла втратити близько 18 млрд грн.

Зі свого боку, про обшуки правоохоронців також повідомила група "Метінвест". У групі компаній заявили про тиск з боку силових структур, назвали обшуки неправомірними, заявили про безпідставне вилучення комп'ютерів, зупинку діяльності підприємства та численні порушення.
В Україні така ситуація — не виняток. Костянтин Соляр, партнер практики податкового права Asters, каже: "На заході податковий орган із платником податків приходять до економічно найбільш резонного підходу до спірних питань. У нас на це зазвичай не можна розраховувати".
"З точки зору того, що передбачено законом, — БЕБ більше подібний до силової податкової міліції, яку хотіли ліквідувати, аніж що обговорювали на початку, коли з’явилася ця ідея", — визнав директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній в. о. голови Мінекономрозвитку, торгівлі та сільського господарства України Павло Кухта.

Справа про руду. Арешт рахунків ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг"
Офіс генпрокурора 5 січня 2022 року повідомив про арешт рахунків ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг". Ситуацію пояснили так: кошти на рахунках — речові докази в кримінальному провадженні, арештували суму в межах встановлених збитків. Ідеться про кримінальне провадження проти фіндиректора — головного бухгалтера "АрселорМіттал Кривий Ріг". СБУ та Генпрокуратура підозрюють його в службовому підробленні та умисному ухиленні від сплати податків на понад 2,2 млрд грн.

Спори держави та "Арселор­Міттал" тривають роками. Зустріч Володимира Зеленського з власником підприємства, Лакшмі Мітталом, не допомогла компанії уникнути нових судів

У компанії обурені рішенням заблокувати гроші, мовляв, податкова вже судилася з компанією в цілому щодо підходу до розрахунку рентної плати за руду. Суд став на бік "АрселорМіттал", рішення по апеляції наразі немає. Підстав для кримінального переслідування свого працівника й звинувачень у несплаті податків у компанії не бачать. Юрій Хапко, керуючий партнер, адвокат юрфірми Totum, пояснює, що спір між податковою та "АрселорМіттал" стосується підходу до розрахунку ренти: "АрселорМіттал" вважає, що має платити її залежно від ціни видобутої залізної руди, податкова ж вважає, що об’єктом оподаткування є кінцевий продукт — збагачена руда чи залізорудний концентрат".

Заступник гендиректора з адміністративних питань "АрселорМіттал Кривий Ріг" Артем Філіп’єв пояснює: "Руда — це мінеральна сировина, що видобувається з надр, а концентрат — кінцевий продукт гірничого виробництва. Корисною копалиною є саме залізна руда, а не результат переробки цієї сировини — залізорудний концентрат. Для оподаткування рентною платою, відповідно до чинної редакції Податкового кодексу України, має використовуватись вартість видобутої залізної руди, а не залізорудного концентрату. Це цілком обґрунтована методика розрахунку".

Адвокат АО SLA Attorneys Олексій Волохов визнає, що ситуація навколо "АрселорМіттал" стосується методики нарахування, яка випливає зі способів видобутку, специфіки переробки руди. Держструктури мали встановити це під час експертного дослідження.

"Якщо "АрселорМіттал Кривий Ріг" зможе переконати суд в нікчемності експертиз, проведених ДПС та СБУ, то, відповідно, доведе відсутність збитків держави у формі недоотриманих рентних платежів", — вважає Волохов.

У держави давно накопичились питання до криворізького гіганту. Справа про нібито неповну виплату рентної плати за користування надрами в 2015–2019 роках залишається незакритою з жовтня 2020 року. Та це не єдина претензія держорганів до компанії Лакшмі Міттала. Влітку 2019-го представники СБУ приходили з обшуками на підприємство "АрселорМіттал", щоб перевірити радіаційний фон на новій машині безперервного лиття заготовок. Також СБУ порушила кримінальне провадження щодо компанії за забруднення довкілля за статтею Кримінального кодексу про екоцид.

Навесні минулого року здавалось, що претензії вичерпано, адже президент Володимир Зеленський зустрівся з Лакшмі Мітталом, і той пообіцяв вкласти $1 млрд у модернізацію заводу. 20 січня суд розблокував рахунок "АрселорМіттал" для сплати податків та виплати зарплати, але решта рахунків лишаються заблокованими.

Проте, спори компанії та державних органів тривають, і експерти кажуть, що поки що кінця чвар не прогнозується.

Наприкінці січня Держекоінспекція звинуватила "АрселорМіттал" у витоку 80 тис. кубометрів технічної води та шкоді довкіллю, яку оцінили у 300 тис. грн. Компанія визнає факт витоку та звітує, що перебуває у діалозі із усіма зацікавленими сторонами у цій історії. Тим часом у СБУ нагадали про звинувачення в отруєнні атмосферного повітря токсинами та підозру сімом посадовцям компанії. В "АрселорМіттал" пояснили, що йдеться про справу, яку спочатку кваліфікували як "екоцид", а згодом змінили кваліфікацію на "забруднення атмосферного повітря".

І це ще не все – перевірки йдуть і в мерії Кривого Рогу. 7 лютого Держбюро розслідувань (ДБР) прийшло з обшуками до Криворізької міськради щодо втрати держбюджетом майже 700 млн грн — за даними ДБР, міськрада суттєво занизила вартість оренди землі для "одного з градоутворюючих підприємств".

Оштрафована лабораторія. У чому претензії податкової до "Сінево Україна"
Податкова восени 2021-го планово перевірила "Сінево Україна". За результатами склали акт — так відбувається, коли виявляють порушення. Керівництво компанії заявило, що податкова наклала на них штраф 1,1 млрд грн — це майже половина річного обороту "Сінево Україна".

Претензії податкової там називають необґрунтованими. Новину підхопили медіа, тема набула суспільного розголосу. В. о. голови податкової Михайло Тітарчук взяв справу на контроль. Відбулися перемовини за участю керівництва "Сінево", податкової та парламентського фінансового комітету.

По цьому "Сінево" опублікувала на своїй сторінці в Facebook повідомлення про скасування донарахування. Але ця історія не закінчилася, податкова призначила ще одну перевірку.

"Ситуація з абсурдним нарахуванням "Сінево Україна" штрафу понад 1 млрд грн ніяк не вирішена, вона заморожена. Станом на сьогодні попередній акт ДФС залишається чинним, призначено позапланову перевірку ДФС з податку на прибуток на початок квітня цього року", — розповідає Микола Скавронський, комерційний директор "Сінево". Він бачить три варіанти розвитку подій: акт зі штрафом 1,1 млрд грн залишать чинним, анулюють його чи скоригують розмір штрафу. Скавронський стверджує, що компанію не влаштує, навіть якщо призначать 1% від початкового штрафу.

Адвокат Юрій Хапко не надто оптимістичний у прогнозах. "Скасування податковою своїх рішень чи визнання висновків помилковими за отриманими від платника податків запереченнями є винятком, а не поширеною практикою", — каже адвокат.

"Навіть якщо все повністю "в білу", представники податкової за результатами перевірки психологічно не можуть скласти довідку [якщо не знаходять жодних порушень, то складається довідка, якщо порушення є — то акт]. Немає порушень — просять платника податків самостійно назвати щось, щоб можна було вписати", — зазначає Костянтин Соляр, партнер практики податкового права Asters.

Наша пісня гарна й нова. Інвестняні чи обшуки за участю СБУ?

Конфлікти держави з представниками великого бізнесу були й раніше. У 2015 році після перевірки податкова вимагала у "Сінево" на 20 млн грн більше податків, ніж та сплатила.

2018 року Петро Чернишов, тодішній президент компанії "Київстар", повідомив, що до них приходили з обшуками. За його словами, шукали три договори, укладені минулим керівництвом, і кілька десятків додаткових документів до них. Чернишов також нагадав про суд із Державною фіскальною службою за підозрою в ухиленні від сплати податків на суму майже 1,5 млрд грн, цей конфлікт тягнувся понад два роки.

Також у 2018-му обшуки відбулися в офісі "Нової пошти" у справі про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Активісти тоді в соцмережах наголошували: правоохоронці прийшли без масок, спецпризначенців і зброї. У цьому бачили перемогу, говорили про покращення інвестиційного клімату в державі.

Однак нерідко під час обшуків у суто податкових справах в гості до бізнесу приходить СБУ. "Що робить СБУ у нормальних платників податків, вже давно обговорено. Уявіть, що в Лондоні МІ5 чи МІ6 [розвідка й таємна розвідка] приходить і вивчає звичайні комерційні транзакції", — говорить Костянтин Соляр.

Водночас опитані Фокусом експерти погоджуються, що держава та її органи мають право перевіряти роботу підприємців.

"Жодних гарантій, що всі міжнародні фірми білі та пухнасті, немає. До того ж є таємниця слідства, тож не все можна розповідати. Але кожне таке рішення має наслідки для загального інвестиційного клімату. Тому держава мала б пояснювати, звідки такі рішення взялися", — упевнений бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

Про його роль говорить Павло Кухта, директор із політичних питань Київської школи економіки, колишній в. о. голови Мінекономрозвитку.

"Інститут бізнес-омбудсмена, інвестняні — це допоміжні інструменти. Їхня роль у тому, щоб кудись, окрім суду, можна було швидко поскаржитися, щоб вирішити проблеми, які створюють державні органи. Ідеальна ситуація, коли державні органи не створюють проблем. Нормальна ситуація, коли державні органи, можливо, і створюють проблеми, але в судах вони швидко вирішуються", — каже Кухта.

Не тільки в нас. Як вирішують конфлікти держави та платників податків за кордоном

Торік Європейська Бізнес-Асоціація опитала керівників бізнесів про інвестиційну привабливість України. 58% назвали її несприятливою. Індекс інвестиційної привабливості склав 2,73, тобто нижче за нейтральну оцінку ситуації.

Трійкою ключових бар’єрів визначили слабку судову систему, високий рівень корупції та тіньову економіку.

Ключове питання — чи може бізнес відстояти свої права в судах. За офіційними даними податкової, за січень — листопад минулого року суди розглянули 22,4 тис. справ, із яких на користь податкової — 15,1 тис., на користь платників податків — 7,3 тис.

Конфлікти держави та платників податків відбуваються й за кордоном, у цьому Україна не унікальна. Але відрізняється рівень дискусії, стверджує Костянтин Соляр.

Юрій Хапко згоден із цією тезою та наголошує: за кордоном податкові спори відрізняються ґрунтовнішим аналізом питання про правильне тлумачення та застосування норм закону із боку податкової, а не дотриманням нею процедур проведення перевірки. За його словами, претензії податкової як в Україні, так і за кордоном часто стосуються трансфертного ціноутворення; аналізують, чи не залишає компанія більше прибутків у низькоподаткових юрисдикціях (офшорах). Також контролюючі органи приділяють багато уваги аналізу операцій компанії із пов’язаними з нею особами, зокрема виведенню прибутку з країни, де компанія веде діяльність.

Хапко наводить приклад спору між податковою США й компанією Coca-Cola щодо включення частини прибутку компанії, отриманої за кордоном із 2007 по 2009 рік, до оподатковуваної бази у США.

"Предметом судового розгляду були саме взаємини материнської компанії, зареєстрованої в США, і дочірніх компаній Coca-Cola та взаємопов’язаних із нею юридичних осіб. Рішення в цій справі винесено на користь податкової", — зауважив Юрій Хапко.
Старший юрист та керівник напрямку, адвокат компанії Arzinger Микита Ларіонов наводить другий приклад.

"У юридичному середовищі майже хрестоматійною стала справа Google Ireland щодо ухилення від сплати податків шляхом виплати значних доходів на користь компанії, зареєстрованої на офшорній території. Наразі Google Ireland зобов’язалася виплатити Ірландії €218 млн податку на прибуток", — розповідає Фокусу Ларіонов. За його словами, за кордоном часто вдаються до позасудових інструментів вирішення спорів, адже суди вимагають чималих фінансових та репутаційних витрат.

"В Україні ж, незважаючи на наявність можливості врегулювати спір із платником податків шляхом укладення угоди, податкові органи на такі кроки не йдуть — в першу чергу, побоюючись подальшого кримінального переслідування. Тому в Україні абсолютна більшість податкових спорів вирішується саме судами", — стверджує Ларіонов.

Читайте матеріал за посиланням.