You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Поліція проти інвестицій (спецпроєкт Liga.net)

29.11.2021

За останні чотири роки Україна ухвалила чотири закони на захист бізнесу та розгорнула цілу мережу «інвестнянь», навіть у поліції та прокуратурі. Втім, антикорупційна інфраструктура не рятує. У середньому офіс бізнес-омбудсмена отримує одну скаргу на день від підприємців на свавілля правоохоронних органів. Частіше, ніж будь-коли раніше.

LIGA.net на ексклюзивних умовах ознайомилася із системним звітом Ради бізнес-омбудсмена про тиск правоохоронних органів на підприємців за сім років. Дані цього дослідження, а також три історії постраждалого бізнесу ілюструють, як змінилися стосунки бізнесу та людей у погонах.
Після інаугурації президент Володимир Зеленський зізнався, що розуміє іноземних інвесторів, які бояться «наших правоохоронних органів», та «наших судів».

Він майже дослівно повторив свого попередника. «Від чого зараз страждає середній клас? У першу чергу – несправедливі суди. У другу чергу – тиск силовиків», - розмірковував чотири роки тому Петро Порошенко.

Обидва очільника держави робили свої заяви не на порожньому місці: у 2017 році тодішній міністр юстиції Павло Петренко підрахував, що в країні щодня відбувалось 250 обшуків бізнесу. “Цього року ця цифра сягає вже 100 000 ", - наголошував Петренко 4 роки тому.

За словами заступника бізнес-омбудсмена в Україні Ярослава Грегірчака, свавілля правоохоронців під час обшуків бізнесу приборкали у 2017 році за допомогою так званого закону «Маски-шоу стоп». Скарги до бізнес-омбудсмена на обшуки з часом впали майже до нуля. Але залишилися інші проблеми: незаконні арешти або вилучення майна в суб’єктів господарювання, втручання правоохоронців у господарські спори на боці однієї зі сторін, затягування або відмова з відкриттям кримінальних проваджень, недотримання розумних строків розслідувань, невиконання ухвал слідчих суддів тощо.

У 2019 році на захист бізнесу були ухвалені ще три закони. Згодом в Офісі Генпрокурора з’явився Департамент кримінально-правової політики та захисту інвестицій, а цього року – Офіс із питань захисту бізнесу при Міністерстві внутрішніх справ.
 

Попри всі ці заходи, у третьому кварталі 2021-го року українські та іноземні компанії надіслали до Ради бізнес-омбудсмена 98 скарг на правоохоронців. Найбільше за останні сім років.

КЕЙС №1. Як взяти у заручники 2700 власників автівок

Повною мірою проблеми у стосунках з правоохоронними органами вже третій рік поспіль відчуває на собі компанія “Порше Україна”, а саме - із Національною поліцією.

У 2018 році головне слідче управління Нацполу відкрило кримінальне провадження проти компанії. Згідно фабули, невстановлені особи у 2017 році підробили копії сертифікату на автомобілі Volkswagen Golf Variant, які в Україну імпортувала компанія “Порше Україна”.

На ці німецькі автівки, стверджують слідчі, встановлені мексиканські двигуни, що не призначені для використання на європейському ринку. Втім, “невстановлені особи”, зазначається у матеріалах кримінального провадження, підробили копію сертифікату так, щоб ввезені автомобілі вважалися придатними для використання на території України. Згодом автомобілі було перевірено додатково і компанія провела індивідуальну сертифікацію автомобілів. Водночас, як видно із запису у ЄДРСР, слідчі також висловили підозру і щодо достовірності відомостей, внесених у індивідуальні сертифікати.

У коментарі LIGA.net компанія “Порше Україна” зауважує, що проходження індивідуальної сертифікації вказаних автомобілів доводить їх найвищу якість, безпеку та екологічність у відповідності до українських законодавчих та регуляторних вимог. Водночас компанія підкреслює й інші проблемні питання, що виникли у зв’язку з цією справою.

 «Ми зіштовхнулися з випадками протиправного тиску з боку певних представників правоохоронних органів, зокрема Національної поліції України, який було вчинено не лише щодо компанії та її посадових осіб, але й щодо власників автомобілів Volkswagen Golf Sportwagen (Variant). Нам стало відомо про практику правоохоронних органів звертатися до власників автомобілів для запрошення дати свідчення свідчення в рамках кримінальних справ, що тривають» -, зауважують у  «Порше Україна».

Крім того, компанія стверджує, що: “група представників органів слідства ініціювала порушення низки ідентичних кримінальних справ, в процесі чого мали місце протизаконні маніпуляції та, на нашу думку, підробка процесуальних документів”.

“Подібні справи, засновані на маніпуляціях, слугують основою для протизаконного переслідування й тиску на компанію “Порше Україна” та її посадових осіб, а також для оскарження та вимог скасувати раніше здійснену законну реєстрацію автомобілів”, - резюмує автоімпортер.

У компанії наголошують, що докази протиправних дій представників Національної поліції покладені в основу заяви до Державного бюро розслідувань України щодо порушення кримінальної справи та проведення розслідування дій зазначених осіб. Крім того, звернення перебувають на розгляді у Департаменті кримінально-правової політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора, а також відповідне провадження здійснюється в Раді Бізнес-омбудсмена. Також підтримка надається зі сторони UkraineInvest.

Компанія адресувала звернення і безпосередньо Національній поліції України та її органам, проте поки вони не отримали належного реагування.

Неспокійне життя через дії поліції мають кілька сотень підприємців в Україні. З 2015 року і дотепер бізнес-омубдсмен отримав 596 скарг бізнесу на недобросовісну поведінку (рішення, дії та бездіяльність) Нацполу. Ще тисяча – на решту правоохоронних органів (прокуратури, податкової, СБУ та МВС). Це – дані системного звіту Ради бізнес-омбудсмена про тиск правоохоронців на бізнес.

Найбільше серед скаржників на дії правоохоронних органів саме малого та середнього бізнесу (у третьому кварталі 2021 року від них надійшло 73% скарг до Офісу бізнес-омбудсмена).

Але захистити свій бізнес від людей у погонах можливо. Хоча про прибутки у такому разі годі й думати.

Кейс №2. Історія данського бізнесмена Томаса Сіллесена

Показовою є історія данського бізнесмена Томаса Сіллесена. Пан Сіллесен вперше приїхав до України в 2013 році у пошуках команди ІТ-фахівців під новий напрямок роботи своєї компанії. Його офіс у Луганську пропрацював близько року. «Коли наступної весни до нас увірвалися озброєні люди з коктейлями Молотова, я перевіз всіх до Одеси», - підприємець розраховував, що війна, розпочата Росією на Сході України, триватиме не більше двох місяців і його компанія Akkerman-BIIR (раніше - BIIR Property) невдовзі повернеться у луганський офіс. Але реальність виявилась іншою.

Компанія зростала і у пошуках офісу менеджери зупинились на покинутому готелі в Одесі. Навесні 2017-го підприємство придбало будинок у фінансової компанії. А за кілька днів попередній власник заявив вимогу на нього. Річ у тім, що колишні власники втратили цю будівлю, оскільки не розрахувались за кредитом. Актив відійшов банку, а згодом – фінансовій компанії, яка і продала його компанії Сіллесена. Але Одеська прокуратура, а згодом і суд стали на сторону колишніх власників.

«На початку ми подумали, що це жарт», - згадує пан Томас, хоча йому було не до сміху кілька місяців, поки розслідування не перевели з Одеси до Києва. Цьому передували активне залучення ЗМІ, звернення до бізнес-омбудсмена.

У розпал всієї цієї історії Akkerman-BIIR скаржилася у різні інстанції на 14 представників влади. За інформацією Томаса Сіллесена, жоден з них досі не притягнений до відповідальності. Проблеми компанії були остаточно вирішені три роки назад на користь підприємця, але компанія витратила на захист свого активу 150 000 євро, при ціні будівлі 350 000 євро. Сіллісен погоджується, що фінансово програв, але пішов на принцип: «ми ніколи не погодимось із тим, що кримінальні люди будуть диктувати нам умови».

«Якщо мова йде про топкомпанії, такі як McDonalds або IKEA, до них завжди багато уваги, але країну роблять благополучною малий та середній бізнес. На жаль, такі іноземні компанії бояться інвестувати в Україну й досі», - каже бізнесмен.

Кейс №3. Як перетворити інвестиції на мільйон євро у відходи?

Всередині лютого 2020 року декілька регіонів України охопила паніка. Влада шукала місце для евакуації українців з китайського Уханя. Страх перед епідемією підняв протести – декілька міст ополчилися проти «небезпечних» гостей. Врешті-решт, зимової ночі понад півсотні евакуйованих приїхали в Нові Санжари. Кадри з військовою технікою, сутичками місцевих з поліцією та їх арешти тоді облетіли всю країну. За кадром залишилося продовження історії. Коли обсервація закінчилася, постало питання утилізації одноразового одягу, масок, пробірок тощо, які залишилися у Нових Санжарах. Її виконала компанія іспанського інвестора Альфонсо Лопеса Торреса "Екологічні переробні технології". 

«Ми були єдиними, хто відгукнувся на звернення Уряду та ДСНС із проханням організувати вивіз і утилізацію небезпечних відходів з медцентру в Нових Санжарах», - розповідає директор підприємства Дмитро Агеєв. За його словами, щоб не здіймати нову хвилю протестів, процедура пройшла без розголосу і на умовах усної домовленості, як це запропонували представники Міністерства охорони здоров’я. Вантаж поїхав до Львівської області, де розташоване устаткування компанії для утилізації небезпечних відходів.

Цього року до компанії вже двічі приходили представники поліції. «Тепер нас звинувачують у тому, що ми не утилізували вантаж з Нових Санжар, а десь його викинули», - каже Агеєв і додає, що знищення відбувалося у присутності представника МОЗу, втім, з того часу у міністерстві змінилося керівництво і підтвердити знешкодження медвідходів вже немає кому. 

Головний акціонер Екологічних переробних технологій почав бізнес в Україні у 2011 році. «На той час ринок був майже порожнім, адже у конкурентів не було сучасного обладнання для утилізації. Ми привезли нову французьку піч вартістю 400 000 євро, яку розмістили на майданчику під Львовом», - розповідає директор Дмитро Агеєв. Його словами, технологічна перевага дозволила встановити значно нижчі ціни  ніж у конкурентів і виграти більшість тендерів на Прозорро із закупівлі послуг з утилізації медвідходів. Станом на початок 2021 року “Екологічні переробні технології” обслуговували 280 медичних установ. «Це стало не лише успіхом, а й проблемою – бо привернула нездоровий інтерес правоохоронних і контролюючих органів», - каже Агеев. Спочатку проблеми прийшли з боку Міндовкілля – у вигляді систематичних позапланових перевірок. А згодом, долучилися і правоохоронні органи. 

У жовтні минулого року Нацполіція відкрила провадження щодо злочину з боку медичних закладів Київської області та підприємств, які утилізують медвідходи. У “Екологічних переробних технологій” та інших підприємств пройшли обшуки, хоча жодних доказів протиправної діяльності  компанії не встановлено, стверджують в компанії. Фактично, слідче управління Нацполіції у Київській області здійснює тиск на керівництво та співробітників підприємства організацією нових слідчих дій, додає Агеєв. 

Він згадує, що компанія також зіштовхнулась із «сумнівними претензіями: поліція знаходила на узбіччі (на околицях Львова) викинуте сміття і звинувачувала нас у цьому». 

У 2020 році “Екологічні переробні технології” привезли з Італії на промислову ділянку у Миколаївській області найбільший в Україні комплекс для знешкодження небезпечних відходів. Устаткування, що відповідає усім вимогам в ЄС, здатне утилізувати значну частку медвідходів в країні. Але піч так і не почала роботу – Міндовкілля півтора року не затверджує потрібний пакет документів. Влітку 2021 року міністерство взагалі позбавило компанію ліцензії на роботу з небезпечними відходами – за результатами позапланових перевірок. 

«Позбавлення ліцензії ще оскаржувалося нами у суді, але обласні управління СБУ і поліції у Львівській області стали направляли листи керівництву медичних закладів з вимогами не працювати з нами, хоча вони не мають таких повноважень», згадує Дмитний Агеев.

Загальні інвестиції в компанію “Екологічні переробні технології” склали майже 2 млн євро, але протягом останніх шести місяців компанія від роботи в таких умовах має лише збитки. За підрахунками компанії, за цей час вони сягнули шести мільйонів гривень, роботу втратило понад 40 співробітників.


Інвестиційна (НЕ)привабливість

Тим часом голова Уряду Денис Шмигаль на початку листопада заявив про рекордний рівень прямих іноземних інвестицій в Україну за останні три роки: у січні-вересні вони склали $4,8 млрд. Не всі поділяють його оптимізм. За два дні до того голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин у своєму Facebook написав: якщо не враховувати реінвестовані доходи (отримані до цього в Україні), реальний вклад прямих інвесторів в українські підприємства склали за цей період лише $744 млн. «Настільки низькими інвестиції були тільки у 2014 році, коли в Україні почалася війна..», - написав банкір.

Директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Владислав Власюк для об’єктивності радить ще й очистити закордонні інвестиції від українських (штаб-квартири яких переважно знаходяться у Кіпрі та Нідерландах). Його словами, отримані дані будуть свідчити, що навіть внутрішній бізнес не поспішає інвестувати в свою країну.

Обсяги прямих іноземних інвестицій в Україну в 2010-2021 рр., млрд дол. США

Ключові причини такого низького бажання інвестувати в Україну відображені в опитуванні, яке у листопаді 2020 року провела Європейська бізнес-асоціація. У звіті зазначалося: 48% іноземних інвесторів вважають, що інвестпривабливість України знижується. Вперше за п’ять років опитування недовіра до судової системи очолила анти-рейтинг перешкод для стратегічних і портфельних інвесторів - навіть корупція, лідерка антирейтингу у попередні роки, цього разу посіла друге місце.

«Є іронічним, що зловживання та тиск правоохоронців на бізнес не враховується в методології найбільш відомих міжнародних рейтингів, які визначають якість інвестиційної привабливості/бізнес-середовища»,  зазначає Грегірчак.

Так, у рейтингу Світового Банку «Doing Business 2020» (З цього року Світовий банк припинив публікацію цього рейтингу); рейтингу The Economist Intelligence Unit «Індекс демократії 2020», індексу сприйняття корупції 2020 (Corruption Perceptions Index) взагалі не досліджують (або не досліджували) питання тиску силовиків.

Як і минулого року, не бізнеси, а українські заробітчани залишаються «головним інвестором» нашої країни. З січня по вересень вони перерахували в Україну понад $10 млрд. У той же час закон про інвестнянь, що передбачає пільги та допомогу держави стратегічним інвесторам поки «не вистрілив». З серпня держава почала приймати заявки, але контрактів поки не має.

Замість обшуків

Україна – одна із небагатьох держав світу, де Урядом, ЄБРР, ОЕСР і провідними бізнес-асоціаціями було створено спеціалізований механізм бізнес-омбудсмена (фінансується ЄС і 13-ма країнами через мультидонорський рахунок, який адмініструється ЄБРР). 

Така унікальність – не від гарного життя. Певною мірою аналоги є у Грузії (як державний орган), Росії (у президентській вертикалі), Киргизстані (створений за українським прикладом). «Цей феномен притаманний пострадянським країнам, де ментально, після розпаду СРСР, відбувається болісний перехід від планової до ринкової економіки, але продовжує домінувати ментальна парадигма, що суспільне є вищим ніж приватне», - продовжує Грегірчак. 

Відтак, за його словами, правоохоронні органи, що за радянських часів були традиційними носіями влади, уособленням машини державного примусу, подекуди намагаються застосовувати відповідні інструменти і зараз. Україна не стала виключенням.

На час запуску Ради бізнес-омубдсмена в 2015 році ніхто із його співробітників не очікував таких масштабів роботи. Станом на 1 листопада 2021 року РБО отримав 10028 скарг від підприємців, з яких, як зазначено вище, 1595 на рішення, дії чи бездіяльність правоохоронних органів.

Відсоток скарг на правоохоронців стабільний. Змінюється лише їх предмет.

На сьогодні обшуки не турбують підприємців так, як це було кілька років тому. Але Це не значить, що проблема тиску зникла. На сам кінець пропонуємо найсвіжиший перелік інструментів, які дають можливість представникам правоохоронних органів здійснювати тиск на бізнес.

Проблеми бізнесу з боку правоохоронних органів

1. Необґрунтовані відмови вносити дані про кримінальні правопорушення до ЄРДР (за заявами бізнесу).
2. Неефективність досудових розслідувань. У березні 2018 року зміни до КПК обмежили терміни розслідування кримінальних правопорушень. Втім, ці обмеження не застосовуються до розслідувань, розпочатих раніше. Це стало зручним інструментом для необґрунтованого тиску, який правоохоронні органи можуть використовувати без будь-яких обмежень у часі.
3. Доступ до загальної інформації про кримінальне провадження в ЄРДР в онлайн-форматі. На сьогодні його не має у сторони захисту, потерпілого та представника юрособи, щодо якої здійснюється провадження.
4. Відсутність права у сторони захисту та потерпілих ініціювати продовження строків досудового розслідування
Така можливість є лише у слідчого або прокурора (на подання клопотання до прокурора або слідчого судді для продовження строку досудового розслідування). Якщо ж вони пропустили терміни, розслідування має бути закритим. 
5. Проблема судових експертиз, які дають можливість правоохоронцям затягувати розслідування,  через зловживання правом змінити формулювання питань експертизи та бюрократію.

Якщо ви також зіштовхнулись з тиском зі сторони правоохоронних органів і хочете розповісти свою історію, заповніть форму на сайті Офісу бізнес-омбудсмена та отримайте професійну допомогу:  https://boi.org.ua/complaint/online 

Читайте публікацію також за посиланням.