You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Недобросовісна поведінка: Що? Де? Коли?

20.07.2021

У травні 2021 р. виповнилося 6 років, відколи на українському B2G ринку з'явився новий гравець — Рада бізнес-омбудсмена. Ідея створення такої структури, унікальної за своєю правовою природою і функціональним призначенням, здавалося, випереджає час. Втім, це вже другий по рахунку Президент України, друге скликання Верховної Ради України та четвертий склад Кабінету Міністрів України, за яких працює Рада.

Отже, безвідносно до політичної кон'юнктури прослідковується об'єктивна необхідність на постійній основі займатися роботою, яку робить Рада, — вирішувати нагальні проблеми бізнесу, будучи при цьому органом, рівновіддаленим від приватного сектору і держави.

За цей час Рада встигла отримати понад 9 тис. індивідуальних скарг суб’єктів підприємництва. Основним критерієм, за яким приймається рішення про те, брати скаргу в роботу чи ні, є наявність порушеного права або інтересу підприємця внаслідок недобросовісної поведінки суб'єкта владних повноважень.

Визначальною ознакою недобросовісної поведінки є прийняття владним органом рішення, вчинення ним дії чи бездіяльності, що порушує певну норму чинного законодавства. Це може траплятися, наприклад, через ненадання належних обґрунтувань, зловживання владними повноваженнями, некоректне трактування норм матеріального права або ж порушення процедурних аспектів.

У своїй практиці Рада найчастіше зустрічається зі скаргами на дії податкових органів (оскарження податкових повідомлень-рішень, включення підприємств до переліку ризикових платників, невиконання судових рішень), правоохоронних органів (неефективність здійснення досудового розслідування, неповернення тимчасово вилученого майна), державних регуляторів (відмова у видачі дозволів, оскарження результатів заходів державного контролю) тощо.

Крім відомостей про недобросовісну поведінку, кожна скарга також має відповідати низці інших критеріїв. Вони встановлені у Регламенті Ради бізнес-омбудсмена з тим, щоби мати реальну можливість допомогти підприємцю у спірній ситуації, не порушуючи при цьому «золоте правило» суб'єкта владних повноважень — діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зокрема, не розглядаються скарги:

• що виникають у рамках господарських відносин між суб’єктами господарювання приватної форми власності.

Недобросовісна поведінка в розумінні Ради може виникати лише зі сторони суб'єктів владних повноважень, тому Рада не вправі розглядати спори, що виникають у межах традиційних господарських відносин;

• що є предметом судового провадження або арбітражного розгляду, або щодо якої було винесено судове, арбітражне чи будь-яке інше подібне рішення.

Надання рекомендацій державним органам у той час, коли вони як відповідачі відстоюють свою правоту в рамках розпочатих проти них судових проваджень, може розглядатися як обмеження процесуальних прав сторони. Також простір для втручання Ради відсутній, якщо компанія самостійно пройшла всю доступну їй процедуру досудового оскарження, і єдине, що залишається, — це звернення за захистом до суду;

• у зв’язку з законністю та/або дійсністю рішень, постанов та ухвал судів.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання, і Рада не має повноважень здійснювати їх перегляд; їхнє оскарження має здійснюватися виключно у порядку, встановленому процесуальним законом;

• у випадках, якщо релевантно, коли сторона, яка зазнала впливу недобросовісної поведінки, не вичерпала принаймні одну інстанцію адміністративного оскарження, доступного їй згідно з чинним законодавством та внутрішніми правилами сторони, щодо якої подана скарга.

Цей пункт є підставою для відмови у прийнятті скарги до розгляду у разі, якщо скаржник не ініціював процедуру адміністративного або іншого досудового оскарження недобросовісної поведінки (а у випадку, коли така процедура є дво або багатоетапною, — не пройшов перший етап самостійно).

В середньому близько 30% отриманих скарг Рада вимушена відхиляти, здебільшого через те, що у неї немає компетенції здійснювати розслідування, або внаслідок відсутності недобросовісної поведінки, або через невідповідність зазначеним вище критеріям. Іншими, менш поширеними підставами для відхилення скарг є випадки, коли скаржники не виявляють достатнього рівня співпраці; якщо інші органи та установи мають більші можливості для вирішення питання; скарга стосується подій, які мали місце більше року тому; розгляд схожої справи уже триває та ін. Усі ці правила містяться у Регламенті Ради бізнес-омбудсмена.

Зрештою, кожна скарга унікальна, і загальних рецептів успіху не існує. Працюючи конфіденційно і безкоштовно, для Ради немає значення, чи питання підприємця вартує декількох сотень гривень, чи транскордонна корпорація стривожена обставинами, які призводять до можливої втрати мільйонів. Водночас Рада нерідко отримує скарги щодо підходів до формування державної політики у певній сфері. Зокрема, останнім часом мали місце скарги відносно обов'язку використання реєстраторів розрахункових операцій, перешкод у здійсненні експортно-імпортних операцій окремих категорій товарів, впровадження карантинних обмежень тощо.

Непоодинокими є і звернення до Ради за підтримкою певних законодавчих ініціатив чи, навпаки, з вимогою про недопустимість їх прийняття. З приводу таких скарг вироблено наступну позицію: положення прийнятих регуляторних актів, опубліковані законопроекти, незалежно від рівня їх суспільної підтримки, самі по собі не можуть розглядатися Радою бізнес-омбудсмена як недобросовісна поведінка, адже формування державної політики в межах наданих законом повноважень є безпосереднім завданням органів влади, і державна політика може (і навіть повинна) змінюватись, реагуючи на актуальні виклики сучасності.

Це, однак, не означає, що Рада стоїть осторонь від можливості покращити бізнес-клімат в Україні та допомогти підприємцям з вирішенням складних питань, що майстерно «заховані» між рядками законодавчих актів. Для цього в арсеналі Ради є такий інструмент, як системні звіти. У ході розслідування кожного індивідуального кейсу Рада, якщо це релевантно, визначає системні ознаки недобросовісної поведінки, які після їх згрупування стають предметом більш глибокого дослідження. Таким чином, рухаючись від конкретного до загального, Рада визначає коло проблем у певній сфері та формує пакети рекомендацій державним органам щодо шляхів усунення системних причин порушення прав та охоронюваних законом інтересів суб’єктів підприємництва.

Наразі Радою було підготовано 17 системних звітів, кожен з яких пропонує шляхи вирішення болючих для бізнесу питань у податковій, правоохоронній, антимонопольній, муніципальній, енергетичній та інших сферах. Усі звіти опубліковані на вебсайті Ради, де також можна ознайомитися з актуальним статусом виконання відповідних рекомендацій.

Як результат, за роки діяльності Рада бізнес-омбудсмена спромоглася зайняти своє місце серед органів, які надають реальну допомогу бізнесу у вирішенні складних правових питань, пов’язаних зі співпрацею з органами публічної адміністрації. Щонайменше, таку думку транслюють компанії, які мали досвід співпраці з Радою.

Читайте також публікацію за посиланням.