You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Проблеми підприємців — це наші спільні проблеми

06.02.2021

У четвертому кварталі 2020 року Рада бізнес-омбудсмена (РБО) отримала 451 скаргу бізнесу на дії та бездіяльність державних органів. Це на 9% більше, ніж за аналогічний період 2019-го, і на 3% більше порівняно з третім кварталом 2020-го. Установа також закрила більше справ — 293: плюс 18% проти четвертого кварталу 2019 року і плюс 7% проти третього кварталу 2020-го. Таким чином, РБО вдалося допомогти підприємцям повернути та заощадити 267 млн грн. Переважна більшість скаржників (98%), які заповнили форму зворотного зв’язку, залишилися задоволеними співпрацею з Радою бізнес-омбудсмена.

Скарги бізнесу: тренди IV кварталу 2020 року 

Незмінно найсуттєвішим предметом звернень бізнесу були податкові питання: у звітному кварталі вони становили майже дві третини (64%) усіх скарг. Серед них найпоширенішою проблемою підприємців було блокування податкових накладних (177 скарг), яке складається з трьох типів проблем: класичне зупинення реєстрації накладних (100 скарг), включення підприємців до переліків ризикових платників податків (29 скарг) і невиконання судових рішень щодо реєстрації накладних (48 скарг). І хоча кількість скарг з перших двох питань зменшилася проти попереднього кварталу, кількість звернень бізнесу щодо невиконання державними органами рішень судів, які набрали законної сили, зросла на третину. Вивченню різноманітних аспектів цієї проблеми та шляхів її вирішення РБО присвятила спеціальний системний звіт, публікація якого запланована на лютий 2021 року.

Після суттєвого скорочення у другому та третьому кварталах 2020 року внаслідок запровадження мораторію на більшість податкових перевірок кількість скарг з цього предмета знову пішла вгору. З початку серпня Кабмін дещо розширив перелік дозволених видів перевірок: до документальних перевірок перед виплатою бюджетного відшкодування ПДВ додалися перевірки стосовно підакцизних товарів. Це позначилося на кількості скарг підприємців, — уже у четвертому кварталі 2020 року РБО отримала на чверть більше скарг, ніж у третьому кварталі 2020-го. Більше про динаміку скарг щодо податкових перевірок, специфіку звернень, пов’язаних з карантинними обмеженнями, та прогнози на майбутнє РБО розповідає у спеціальному розділі звіту.

Дії правоохоронних органів стали однією з причин зростання кількості скарг бізнесу у звітному кварталі. Зокрема, підприємці більше скаржилися на процесуальні зловживання Нацполіції та Служби безпеки України. Пам’ятаючи про невеликі абсолютні цифри, РБО констатує: кількість скарг бізнесу на СБУ у четвертому кварталі 2020 року була найбільшою за останні десять кварталів. Водночас кількість скарг підприємців на дії органів прокуратури зменшилася.

Ще одним джерелом зростання стали дії державних регуляторів, — кількість таких звернень зросла наполовину порівняно з третім кварталом 2020 року. У звітному періоді РБО не отримувала скарг безпосередньо з карантинної тематики. Очевидно, не всі обмеження подобаються підприємцям, але вони не вважають дії державних органів у зв’язку з цими обмеженнями незаконними.

Системні проблеми підприємців: як РБО їх вирішує
Крім розгляду індивідуальних скарг підприємців, Рада бізнес-омбудсмена активно працює над впровадженням системних рекомендацій, спрямованих на вирішення найбільш значущих проблем бізнесу та покращення інвестиційного клімату країни в ключових сферах. За цим напрямом РБО регулярно зустрічається з представниками державних органів, яким надає системні рекомендації, для обговорення та впровадження пропозицій Ради. У четвертому кварталі 2020 року РБО провела засідання робочих груп та робочі зустрічі з представниками комітетів Верховної Ради України, Державної податкової служби, Офісу генерального прокурора, Міністерства фінансів, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства юстиції, Міністерства розвитку громад та територій, а також Державної регуляторної служби.

Системні перемоги кварталу
Наполеглива робота дає свої результати. У четвертому кварталі 2020 року державні органи виконали такі рекомендації РБО:

• Кабінет міністрів, Міністерство цифрової трансформації та Офіс з просування експорту нарешті запустили Єдиний експортний веб-портал для підтримки національних експортерів;

• Мінфін відновив регулярну роботу Експертної ради з питань підготовки узагальнюючих податкових консультацій. Отримання таких офіційних інтерпретацій податкових правил є дуже важливим для бізнесу;

• Мінфін і ДПС організаційно та технічно забезпечили поновлення показників системи електронного адміністрування ПДВ у тих платників, реєстрацію яких було анульовано та у подальшому поновлено;

• ДПС і Мінфін надали можливість списати нараховану недоїмку з єдиного внеску «сплячим» ФОПам, які припинили свою діяльність. Під час карантину таких кейсів виникало чимало.

Чого не вистачає РБО для стабільної роботи
Наразі РБО функціонує на основі постанови Кабінету міністрів від 2014 року. Однак її подальша стабільна робота залежить від того, чи прийме Верховна Рада закон про Установу бізнес-омбудсмена.

Законопроєкт «Про Установу бізнес-омбудсмена» зареєстровано у ВРУ в червні 2020 року. Але оскільки цей документ є нетиповим, у деяких депутатів він викликає запитання та сумніви щодо необхідності його прийняття. Що ж, розвінчаємо міфи.

Дехто стверджує, що Рада бізнес-омбудсмена захищає великий іноземний бізнес. Це не так, понад 75% скаржників РБО — це український МСБ, зокрема ФОПи, які наразі потребують особливого захисту.

Хтось каже, що прийняття закону створить додаткове навантаження на бюджет. Насправді закон чітко передбачає тільки добровільні внески із законних джерел, а дотепер 100% фінансування надходить з мультидонорського рахунку стабілізації та сталого розвитку України ЄБРР.

Деякі депутати вважають, що доступ до службової інформації є зайвим привілеєм для РБО. Але якщо у неї не буде доступу до службової інформації, це означатиме, що ми опосередковано сприятимемо захисту непрофесійних або недобросовісних чиновників-хабарників. Якщо ми прагнемо допомагати бізнесу боротися з такими держслужбовцями, то потрібен доступ до службової інформації для перевірки добросовісності їх рішень.
Ще одна думка, яку ми почули: РБО — це неурядова організація, якій буде доручено виконувати державні функції. Це неправда, Рада бізнес-омбудсмена не є державним органом, вона не видає наказів. РБО — це «м’яка влада», яка діє лише з допомогою рекомендацій. Державні органи мають повну свободу дій щодо виконання рекомендацій бізнес-омбудсмена і зобов’язані лише пояснювати причини у разі їх невиконання.

Неочікуваним для нас стало твердження, що Конституція України не передбачає існування РБО. Авторитетний Інститут держави і права імені В.Корецького НАН України підтвердив конституційність усіх ключових елементів законопроєкту. Навпаки, омбудсмени допомагають виконувати конституційні принципи, такі, наприклад, як свобода підприємницької діяльності, захист приватної власності, верховенство права.

Цікаво, що 2019 року Рада Європи ухвалила «Венеціанські принципи» щодо просування та захисту інституцій омбудсмена, в яких наголошується на незалежності таких інституцій, на обов’язку держслужбовців повністю співпрацювати з омбудсменами, надавати їм доступ до інформації, а також надаються інші рекомендації, яким прямо відповідають положенням нашого законопроєкту.

Наостанок хочу підкреслити, що прийняття законопроєкту про установу бізнес-омбудсмена свідчитиме про виконання рекомендацій Ради Європи та доведе, що Україна використовує всі можливі інструменти для покращення ділового клімату та захисту прав бізнесу.

Читайте матеріал за посиланням.