Податкові перевірки 2020/2021: спостереження та прогнози Ради бізнес-омбудсмена (Taxlink)

Добіг кінця останній квартал 2020 року. Сьогодні Рада бізнес-омбудсмена опублікувала з цього приводу новий квартальний звіт. Спеціальною темою, що опинилась у фокусі звіту, обрано податкові перевірки бізнесу.
Спостереження й прогнози Ради, пов’язані із цим аспектом життя українського бізнесу, можуть становити інтерес для багатьох платників податків та їх радників. Відтак, публікуємо їх для читачів Taxlink.
Незвичайна динаміка 2020 року
Податкові перевірки належать до питань, які найбільше непокоять український бізнес. Скарги, пов’язані із оскарженням їх результатів, постійно займають істотне місце у структурі скарг, які надходять до Ради.
Тривалий час спостерігалась стабільна тенденція до зростання кількості та питомої ваги таких скарг. 2020 рік став першим, у якому Рада почала отримувати істотно менше скарг з цієї теми.
Якщо поглянути на статистику у квартальному вимірі, стає помітно, що стрімке падіння кількості таких скарг почалося у 2-му кварталі та продовжилось у 3-му, перш ніж зростання поступово відновилось у 4-му кварталі.
Беручи до уваги таку незвичну динаміку, у звіті Ради за IV квартал 2020 року було досліджено, про які тенденції та процеси вона може свідчити, та зроблені у зв’язку з цим певні прогнози на майбутнє.
Специфіка скарг стосовно податкових перевірок
В Україні діяльність бізнесу може стати об’єктом кількох видів податкових перевірок: камеральних, документальних (планових та позапланових, виїзних та невиїзних) та фактичних.
Більшість українських підприємств та підприємців стикаються з цим досвідом принаймні один раз на три роки. Адже три роки – строк давності, зі збігом якого старі періоди, за деякими винятками, вже не підлягають перевірці. Деякі ж представники бізнесу, у зв’язку з характером або масштабами своєї діяльності, переживають перевірки значно частіше.
В українських реаліях під час перевірок часто виникає сильний антагонізм між бізнесом та контролюючим органом. Значна частина перевірок закінчується виявленням істотних порушень, у зв’язку з якими бізнесу загрожують суттєві податкові донарахування та санкції. При цьому бізнес часто не погоджується з висновками перевірок та оскаржує їх результати.
В Україні існує процедура адміністративного оскарження, в межах якої результати перевірки можуть бути оскаржені до податкового органу центрального рівня – ДПС України. Ця процедура користується дедалі більшою популярністю серед платників податків. Наприклад, якщо у 2017 році до ДПС України, за статистикою цього органу, надійшло 10 072 скарги, то у 2018 році їх було отримано вже 14 592, а у 2019 – 24 679 (вражаюче зростання у 2,5 рази за 2 роки).
Ще 25 листопада 2016 року на рівні підзаконного нормативно-правового акту була прямо передбачена можливість участі Ради у розгляді скарг, яке здійснює ДПС України, і обов’язкове врахування (прийняття або вмотивоване відхилення) пропозицій Ради щодо розгляду скарг.
Скарги з цієї категорії є досить складними для вирішення. Адже «на кону» часто опиняються значні суми податків та штрафів, нарахованих до сплати до державного бюджету. Скасування результатів перевірки зазвичай означає, що ці суми ніколи не будуть туди сплачені. Це покладає на податковий орган вищого рівня, який виступає арбітром при досудовому вирішенні податкових спорів, значну відповідальність. Рада, як неупереджена третя сторона, сприяє об’єктивності процесу, надаючи власний висновок по суті справи. Та вирішальне слово все ж залишається за податковим органом, і воно не завжди співпадає із баченням Ради.
Якщо переконати ДПС України у правоті скаржника не вдасться, другої позасудової спроби вже не буде, так само як не будуть доступні і будь-які інші засоби врегулювання, які зазвичай використовує Рада у своїй роботі (розгляд складних справ на засіданнях спеціалізованих експертних груп, робочі зустрічі, різні форми медіації тощо). Висновки перевірки, залишені в силі рішенням ДПС України, підлягають подальшому оскарженню виключно у суді.
Враховуючи вищевказану специфіку, частка закритих Радою справ цієї категорії, які закінчились успіхом для скаржників (тобто, скасуванням висновків перевірки у повному обсязі чи у переважній частині), складає, за весь час діяльності Ради, 36,2% – помітно менше, аніж середній показник для всіх видів скарг (60,2%).
Разом з тим, успішне вирішення скарг з цієї категорії часто має значний прямий фінансовий ефект для скаржників у вигляді скасованих за сприяння Ради податкових донарахувань та штрафів, які в іншому разі довелося б сплатити. Рекордсменом є справа, за результатами якої були скасовані штрафи на загальну суму понад 2,3 млрд. грн. Друге й третє місця займають справи, в яких фінансовий ефект досяг 444 та 349 млн. грн. відповідно. Загалом у 8 справах фінансовий ефект перевищував 100 млн. грн., у 31 справі – 10 млн., у 111 справах – 1 млн. грн. Сукупний фінансовий ефект у цій категорії справ сягнув майже 7,5 млрд. грн.
Тенденції 2020 року
У 1 кварталі 2020 року кількість скарг цього виду, одержаних Радою, залишалась на «крейсерській висоті», на які трималась протягом всього 2019 року. Та вже у 2 кварталі відбулося падіння на 39% у порівнянні з 1-им, а у 3 кварталі – ще на 36% у порівнянні з 2-м. Це карколомне падіння, яке лише незначною мірою компенсувалося зростанням на 26% у 4-му кварталі, зумовило підсумковий результат: за 2020 рік Рада одержала загалом на 39% менше скарг щодо податкових перевірок, аніж у 2019 році.
Цю тенденцію легко пояснити, якщо поглянути на неї через призму процесів, які в цей час відбувались у країні та світі. Адже з 18 березня Кабінетом Міністрів України було встановлено карантин та запроваджено протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
З цієї ж дати почав діяти мораторій на проведення податкових перевірок. Крім того, були зупинені строки подання та розгляду скарг у рамках процедури адміністративного оскарження. Ці тимчасові заходи спочатку були запроваджені до 31 травня 2020 року, та згодом були продовжені на невизначений термін –  по останній календарний день місяця, в якому завершиться дія карантину.
Відповідно до офіційних даних ДПС України, кількість податкових перевірок в Україні у за 11 місяців 2020 року зменшилась майже на 49% (6 480 податкових перевірок у порівнянні з 12 676 за той самий період 2019 року). Зменшення інтенсивності контрольно-перевірочної роботи знаходить своє відображення не тільки у кількісному, а й у якісному вимірі. Так, за 11 місяців 2020 року загальна сума донарахувань за актами планових та позапланових перевірок склала 4,588 млрд. грн., тоді як за аналогічний період 2019 ця сума сягнула 12,530 млрд. грн. Відтак, зменшення контрольно-перевірочного навантаження на платників податків у якісному виразі сягнуло майже 64%.
Середня сума нарахувань за результатами податкової перевірки зменшилась з 988 тис. грн. за 11 місяців 2019 року до 708 тис. грн. за такий саме період 2020 року, тобто – більш як на 28%.
Кількість скарг платників податків, що оскаржують результати податкових перевірок, зменшилась більш як на 32% за той самий період (15 515 скарг, отриманих за 11 місяців 2020 р., порівняно з 22 927 скаргами, отриманими за аналогічний період 2019 р.).
Таким чином, зменшення кількості скарг щодо податкових перевірок, що надходять до Ради, корелюється з загальним зниженням інтенсивності проведення податкових перевірок та оскарження їх результатів в Україні у непрості часи поширення COVID-19.
Специфіка скарг карантинного періоду
Особливості карантинного періоду зумовили певні зміни як у характерні скарг стосовно податкових перевірок, які одержувала Рада, так і у методиці їх вирішення.
У період з 18.03.2020 по 08.08.2020 в Україні проводились лише деякі види податкових перевірок, на які не поширювався мораторій. Це, по-перше, камеральні перевірки (що проводяться у офісі податкового органу лише на підставі даних податкової звітності, без запиту будь-яких документів у платника). По-друге, це позапланові документальні перевірки, які проводяться перед виплатою бюджетного відшкодування ПДВ, чи у зв’язку з декларуванням значного від’ємного значення ПДВ.
З 08.08.2020 до переліку «дозволених» видів перевірок додались ще кілька: фактичні перевірки у сфері обігу підакцизних товарів, таких як пальне, алкоголь та тютюн, а також перевірки, які проводяться на підставі звернень самих платників (зокрема, так звані «ліквідаційні перевірки»).
Природно, що у 2020 році (та, зокрема, у останньому його кварталі) Раді довелося мати справу з наслідками саме цих видів перевірок. Такі ж актуальні раніше категорії питань, як, наприклад, донарахування податку на прибуток або спірні питання, пов’язані із трансфертним ціноутворенням – практично зникли з обрію.
Процедура розгляду скарг у ДПС України в карантинний період також зазнала деяких змін.
По-перше, у зв’язку з зупиненням строків подання та розгляду скарг у ДПС України, терміни вирішення цієї категорії справ стали дещо більш тривалими та невизначеними. Якщо раніше граничним строком, в який виносилось рішення по скарзі, були 60 календарних днів з дня надходження скарги до ДПС України, то тепер непоодинокими стали випадки, коли скарги розглядаються по 3-4 місяці.
По-друге, ДПС України перестала практикувати очний розгляд скарг у режимі засідань, які раніше проводились у приміщенні податкового органу за участю представників скаржника та Ради. Для того, щоб компенсувати платникам ці незручності, було запроваджено практику дистанційного розгляду скарг у режимі телеконференції.
Якщо виходити з офіційної статистики ДПС України, то вказані зміни у форматі розгляду скарг не вплинули на ефективність такого розгляду та його результативність для платників. Так, за 11 місяців 2020 року частка оскаржених податкових повідомлень-рішень, інших рішень та вимог, які були скасовані за результатами адміністративного оскарження повністю або частково, склала 22,8%, що є навіть вищим за показник аналогічного періоду минулого року (18,9%).
Згідно зі статистикою Ради, результативність розгляду тих скарг, з приводу яких платники податків зверталися до Ради, все ж зменшилась. Так, зі справ, розгляд яких Рада розпочала у 2019 році, успішно для скаржників було закрито 38,3%. Аналогічний показник 2020 року склав лише 29,5%.
Прогнози на майбутнє
Рада схильна вважати зменшення актуальності цієї категорії скарг тимчасовим явищем, яке перестане існувати невдовзі після припинення існування мораторію на перевірки.
Послаблення мораторію, яке відбулося з 08.08.2020, вже встигло принести свій результат у вигляді відновлення зростання кількості скарг відповідної категорії у 4 кварталі 2020 року на 26% у порівнянні з минулим кварталом.
Враховуючи, що представники відповідних державних органів (Мінфіну та ДПС України) неодноразово висловлювались на користь скасування мораторію, а також беручи до уваги об’єктивну необхідність наповнення бюджету у непростому 2021-му році, існує значна ймовірність того, що мораторій може бути скасовано або істотно послаблено у наступному році. За такого сценарію повернення кількості скарг цього типу, які одержує Рада, до рівня 2019 року (90-100 скарг за квартал), ймовірно, не забариться.
А відтак – актуальним залишається усунення системних причин, з яких податкові перевірки викликають таке сильне занепокоєння у бізнесу.
Системні рекомендації
Існує чимало спірних питань, які виникають у відносинах податкових органів та платників податків систематично, і які потребують певних істотних змін на законодавчому рівні або у правозастосовчій практиці, щоб покращити ситуацію на майбутнє.
Багато з них були описані в Системному звіті «Адміністрування податків, які сплачує бізнес», опублікованому в серпні 2020 року (зокрема, питання, які стосуються податкових перевірок, підіймаються у розділах 2.5, 6, 7, 9.1 – 9.3).
Можливість та шляхи виконання системних рекомендацій Ради були предметом ґрунтовних дискусій, проведених Радою з керівництвом Мінфіну та ДПС України наприкінці 2020 року.
Рада сподівається, що принаймні частина системних рекомендацій буде виконана вже у короткостроковій перспективі, і деякі системні питання будуть вирішені ще до початку нової хвилі податкових перевірок в Україні.
Читайте оригінал публікації за посиланням.