You are using an outdated browser. Please upgrade your browser to improve your experience.

Ярослав Грегірчак «З усіх скарг, які отримує Рада бізнес-омбудсмена, кожна третя стосується ПДВ»

20.08.2020

У грудні 2014 р. в Україні з'явився новий інструмент для захисту бізнесу - Рада бізнес-омбудсмена. Кількість скарг на органи державної влади, одержаних Радою за цей період, сягнула 7379, і 57,5% з них (4241 скарга) стосувалися саме податкових питань. Проаналізувавши всі ці скарги, РБО презентувала системний звіт, де були висвітлені основні проблеми, з якими стикається бізнес, сплачуючи податки в Україні, і надані рекомендації, як ці проблеми вирішити. Які чинники впливають на збільшення питомої ваги скарг на податкові органи, як ситуація змінилася в період карантину і які помилки допускають самі підприємці, читайте у нашому інтерв'ю з заступником бізнес-омбудсмена в Україні Ярославом Грегірчаком.

- Ярославе, кількість скарг на податкові органи, які надходять до РБО, у відсотковому відношенні дедалі зростає (32,8% у 2015 р., 57,5% - за весь період роботи РБО, 68% - лише за ІІ квартал 2020 р.). На Вашу думку, це пов'язано з тим, що:

- ситуація погіршується і податкова починає ще більше утискати бізнес;

- бізнесу стає важче виживати в легальному полі;

- бізнес частіше став звертатися до РБО, оскільки зрозумів, що це ефективний метод вирішення його проблем саме у спорах з податковою?

- На мою думку, питома вага скарг на податкові органи зростає через вплив як вище згаданих факторів, так і де яких інших. По-перше, коли ми робили перший звіт щодо адміністрування податків (його було оприлюднено в листопаді 2015 р.), де яких проблем податкового характеру навіть не існувало. Вони з'явилися трохи пізніше, із запуском СЕА ПДВ та СМКОР (системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків - прим. ред.), коли почали блокуватися податкові накладні. У той період, в 2016-2017 рр. у нас безпрецедентно зросла кількість скарг на податкові органи.

Більше того, видозмінюється природа сценаріїв, які були предметом нашого розгляду. Проблема з відшкодуванням поточного ПДВ була характерна для нас у 2015 і першій половині 2016 р., але це не призводило до такого сплеску індивідуальних скарг на податкові органи. Така тенденція викристалізувалася потім, коли податкові накладні почали блокуватися автоматично. Причиною стало неналежне налаштування софту, який мав ловити «фіктарів», що призвело до стрімкого зростання кількості індивідуальних скарг.

По-друге, пішов вже 6-й рік діяльності Ради бізнес-омбудсмена, і ми дійсно демонструємо досить непогані результати як орган, який не наділений владними повноваженнями. Відтак, плануючи стратегію захисту в справах з податковою та іншими державними органами, підприємці почали частіше включати РБО в цю стратегію.

Напевне, на статистику вплинув і той фактор, що питома вага скарг на правоохоронців 6 років тому була дещо більша. Вона зменшилася з 20% на початку нашої діяльності до приблизно 12-15% зараз. Це сталося тому, що деякі типи зловживань трансформувалися або, по великому рахунку, зникли. Приміром, у кінці 2017 р. був прийнятий закон «Маски-шоу стоп-1», який на рівні нормативного регулювання запровадив певні імперативні норми в КПК, що врегульовували багато проявів недобросовісної поведінки під час проведення такої слідчої дії, як обшук. Більшість проблем, які були болючими для бізнесу під час обшуку, втратили актуальність: адвокатів допускають на будь-якому етапі проведення слідчої дії, відеофіксація є обов'язковою, запроваджені певні правила вилучення комп'ютерної техніки та цифрових даних тощо. І тепер сама типологія скарг по правоохоронній тематиці більшою мірою стосується або незаконного відкриття кримінальних проваджень, або відмов у відкритті кримінальних проваджень, або затягування строків розслідування тощо. Зменшенню кількості скарг, на мою думку, також посприяло підписання меморандумів про співпрацю зі Службою безпеки України, Офісом Генерального прокурора та Національною поліцією.

Наразі потрібно також враховувати такий фактор, як карантин, під час якого, за проведеним опитуванням від «Укрінформ», 5% бізнесів взагалі припинили діяльність і майже 30% тимчасово призупинили. Це призвело до того, що в цих підприємців не було необхідності вирішувати земельні питання з органами місцевого самоврядування, отримувати погодження технічної документації, дозволи на торгівлю тощо. Відтак, зменшилася кількість скарг на ОМС з 33 у І кварталі 2020 р. до 8 у ІІ. Все це вплинуло на те, що статистично питома вага скарг на податкові органи збільшилася попри мораторій на проведення перевірок (окрім тих, що стосуються відшкодування ПДВ).

- Які найбільші проблеми у сфері адміністрування податків з точки зору бізнесу Ви могли б виділити?

- Ми щойно оприлюднили системний звіт по цій тематиці. Окрім мене, над ним працювали інспектори Володимир Забудський, Володимир Куценко, Юлія Михайлюк та Юліана Рев'юк. Загальне керівництво здійснював бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцький. Документ вже доступний у нас на сайті. Так от, ми побачили, що з усіх скарг, які отримує Рада бізнес-омбудсмена на всі органи державної влади, кожна третя стосується ПДВ, тобто це наш найбільший розділ роботи. Слід відзначити низку проблем з блокуванням податкових накладних, внесенням платників податків до переліку ризикових, із невиконанням судових рішень. Проблемною є також практика притягнення до суворої фіскальної відповідальності, коли, наприклад, платник податків вчасно не реєструє так звані від'ємні розрахунки коригування з ПДВ (ті, що мають зменшити розмір зобов'язань). В принципі, у цьому випадку взагалі відсутні юридичні підстави притягувати платника податків до відповідальності.

На практиці також трапляються проблеми з поновленням у певних випадках реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ. Наприклад, у продавця є сума, у межах якої він має право зареєструвати податкові накладні на своїх покупців (реєстраційний ліміт). Якщо ця сума менша, ніж та, на яку він наторгував, йому варто депонувати туди власну готівку, щоб зареєструвати податкову накладну для свого покупця. Незареєстрована продавцем податкова накладна на покупця зменшує податковий кредит, який може отримати останній. Відтак, продавці дуже зацікавлені в реєстрації податкових накладних на своїх покупців задля збереження стосунків з ними.

Так от, на практиці трапляються ситуації, коли платник податків був зареєстрований як платник ПДВ, потім його реєстрація була анульована, потім відновлена. Було б логічно, якби показники в СЕА ПДВ (там, де обліковується реєстраційний ліміт) також поновлювалися. Те ж стосується ситуацій з реорганізацією юридичної особи, коли одна переходить в іншу - з точки зору правонаступництва реєстраційний ліміт також має успадковуватися новою компанією. Але цього не відбувається, не кажучи вже про випадки з необхідністю вчасного виконання судових рішень, які зобов'язують відновити показники в СЕА ПДВ з точки зору реєстраційного ліміту.

Взагалі, незважаючи на те, що йдучи в суд, податківці, як правило, програють ці справи, чесно кажучи, ми не бачимо, щоб вони робили якісь системні висновки або роботу над помилками. Було б доцільно проаналізувати, які аргументи не можуть вистояти в суді. Можливо, для доведення цієї інформації знизу вгору допомогла б кооперація з відповідною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

- Які рекомендації РБО надає для усунення окреслених проблем?

- У першу чергу, ми запропонували ДПС розбити і оприлюднити план заходів щодо усунення поширення системних причин, з яких комісіями регіонального рівня масово виносяться рішення, що згодом скасовуються судами. Це в контексті практики блокування податкових накладних. Також ми пропонуємо передбачити в законодавстві певні стимулюючі фактори для працівників податкової більш фахово виконувати їх завдання. Наприклад, якщо платник податків виграв суд, і йому зареєстрували податкову накладну, держава має сплатити йому пеню в межах 120% облікової ставки НБУ за період часу з моменту, коли він намагався зареєструвати податкову накладну і не зміг, аж до того моменту, коли судове рішення вступило в силу і було виконане. Можливо, тоді було б інше ставлення до такого інструменту, як блокування податкових накладних.

Хоча наразі є певний різнобій між тим, що каже закон про строки, протягом яких має бути виконане судове рішення, і тим, як це виглядає на практиці. За законом рішення має бути виконане у той самий день, коли вступило в силу, за умови його надходження до податкового органу. І на нашу думку, є об'єктивні можливості для його швидкого виконання. Але в податкової є практика отримання внутрішнього погодження на виконання судового рішення (я відповідний документ неоригінально називаю «бігунком»), відповідно до якої представники різних департаментів мають підписатися, що вони не проти того, що на виконання судового рішення має бути зареєстрована податкова накладна. До певної міри це схоже на прояв такого небажаного феномену, як parallel justice. Але якщо вже в них така відомча кухня, давайте на законодавчому рівні встановимо реалістичний строк на виконання судового рішення - приміром, 15 календарних днів. І якщо цей строк не дотримано, нехай податківець буде притягнений до належної міри юридичної відповідальності за невиконання судового рішення.

Що стосується введення платників податків до переліку ризикових, то там є такий критерій, як наявність взагалі податкової інформації про те, що певний платник є ризиковим. Це абсолютна відомча дискреція податківців, і нам не хотілося б, щоб вони цим зловживали. Існує такий документ, як рішення про включення платника податків до переліку ризикових, і воно часто-густо оформлюється без належної аргументації і мотивувальної частини.

- А його можна оскаржити?

- В адміністративному порядку ні, тому це проблема. Формально - так, можна. Усе-таки ст. 56 Податкового кодексу ніхто не скасовував. Але на практиці ДПС України не розглядає такі скарги. І якщо ще у ГУ ДПС у Києві вряди-годи стараються прописувати мотивувальну частину, то аналізуючи рішення інших податківців по країні, ми цього взагалі не бачимо. Тому ми й наполягаємо, щоб у рішенні чітко прописувалося, які конкретно транзакції були приводом для того, щоб платника податків включили до переліку ризикових, з якими конкретно контрагентами, на які суми, які дати, який період, яка номенклатура тощо. Потрібно, щоб платники все це бачили.

Ще один проблемний аспект, на який хотів би звернути увагу, - це порушення безспірності права покупця на податковий кредит у випадках, коли постачальник зареєстрував податкову накладну. Так, за Податковим кодексом, якщо продавець зареєстрував податкову накладну, право на податковий кредит з ПДВ є безспірним, тобто воно не потребує жодних додаткових кроків для визнання його юридичної значимості і отримання податкового кредиту. Але в реальності ми маємо відомчі листи ДПС, які, по суті, оскаржують цю безспірність податкового кредиту по зареєстрованих податкових накладних. Наприклад, податкова проводить перевірку і за її результатами зменшує розмір податкового кредиту.

Ми розуміємо, що є ризики, пов'язані з тим, що податковий кредит міг виникнути від якихось кримінально переслідуваних діянь, і можливо, що контрагент на рівні свого менеджменту був задіяний у злочинній діяльності. Але що стосується таких ситуацій, то доречніше було б, на нашу думку, врахувати їх у ПКУ та передбачити як виняткову обставину, за наявності якої податковий кредит усе-таки може бути оспорений. Але поки в ПКУ прописана одно значна безспірність, цих положень податковій варто дотримуватися. Вважаю, доцільно навіть прямо прописати, що не можна зменшувати розмір податкового кредиту за результатами податкових перевірок за умови, що податкова накладна була належним чином зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних під час функціонування СМКОР.

- А як податкові органи реагують на рекомендації РБО?

- Пан Євген Олейніков, один із заступників голови ДПС, мав можливість знайомитися і надавати свої коментарі до проекту системного звіту ще на етапі його підготовки. Загалом ми будемо й надалі моніторити виконання наших рекомендацій, адже видачею звіту наша робота не закінчується. Звіт містить 38 системних рекомендацій, з яких 11 тільки для ДПС, 8 - тільки для Міністерства фінансів, є 4 чи 5 рекомендацій, що можуть бути спільні, а в інших питання може бути закрите або Мінфіном, або ДПС. По деяких рекомендаціях ми очікуємо активної реакції з боку Кабінету міністрів, особливо в частині підготовки і подачі до ВРУ урядових законопроектів. У принципі, ми можемо попросити ДПС і Мінфін підготувати проєкт урядового законопроекту, а уряд вже має сам його затвердити і подати.

І ще один момент. Ми знаємо, що існує так званий тимчасовий реєстр відшкодування ПДВ - це стосується тих платників податків, які подалися на відшкодування до 1 лютого 2016 р., але станом на 1 січня 2017 р. таке відшкодування не отримали. Окрім того, що дані цього реєстру нібито до кінця не наповнені, немає чіткого розуміння, що держава взагалі збирається відшкодовувати ці суми добровільно, а не через суд. Цей ad hoc варіант РБО не вітає, нам хотілося б, щоб проблема тимчасового реєстру вирішувалася системно, а не кожним платником податків індивідуально.

- А запропонувати свій законопроект РБО не може? Чи може?

- Ми можемо підготувати сам текст, але з точки зору належної процедури це не наше завдання. Тобто як ми бачимо свою роботу? - Ми надаємо детальні рекомендації, щоб відповідним органам було зрозуміло, який по суті законопроект треба підготувати. Лише одного разу при розробці законопроекту «Маски-шоу стоп-1» виявилося, що у нас вже є його готовий текст. Ми надали його уряду, який разом з нами його доопрацював і подав у ВРУ. Але в основному ми розраховуємо на те, що відповідні стейкхолдери будуть зважати на наші рекомендації і розробляти свої законопроекти. Хоча було б добре, якби нас залучали до робочих груп.

Одним з останніх прикладів, як це відбувається, була наша робота з Мін'юстом по законопроекту про адміністративну процедуру, де є розділ 5 про адміністративне оскарження. Ми якраз рік тому писали звіт, присвячений цій сфері. Відтак, при розробці законопроекту нас залучили до робочої групи, і ми мали можливість просувати свої рекомендації. Якась частина з них були безпосередньо враховані, якісь ні. Побачимо, як буде цього разу.

- Які помилки бізнес сам допускає у сфері оподаткування?/Від яких помилок бізнесу варто утримуватися?

- Якщо говорити знову про ПДВ, то типовими помилками є пропуск строків на реєстрацію податкових накладних і на подачу додаткових документів при блокуванні податкових накладних. Тобто, уявіть, у вас є 365 днів, і ви пропускаєте цей строк. А строк не поновлюються.

Що стосується податкових перевірок, а точніше, оскарження їх результатів, то так само з легкістю платники податків можуть пропустити 10 робочих днів з моменту отримання податкового повідомлення-рішення на те, щоб подати скаргу і почати процедуру адміністративного оскарження. Якщо платник встиг, то у нього є ще, як мінімум, 20, а частіше 60 днів, протягом яких ДПС здійснюватиме розгляд скарги, і скаржник може встигнути звернутися до Ради бізнес-омбудсмена та залучити її. Проте трапляється так, що скаржники не звертаються до нас у цей проміжок часу, а згадують про Раду лише тоді, коли ДПС України вже розглянула скаргу.

Слід розуміти, що ми - орган досудового врегулювання, і помилкою буде звертатися до нас, коли процедура адміністративного оскарження вже скінчилася. Адже в такій ситуації, на жаль, ми вже не можемо допомогти. Помилково також звертатися до нас ще до того, як рішення як таке оформлене (наприклад, коли податкова накладна тільки зупинена, однак по ній ще навіть не подані документи для її розблокування, або коли виникають певні потенційно проблемні питання у рамках проведення податкової перевірки, однак її результати ще не оформлені у вигляді відповідних юридично значимих документів). Тут ще немає чого оскаржувати, і це також можна вважати помилкою.

По ЄСВ, наприклад, трапляються такі випадки, коли люди з інвалідністю або пенсіонери, котрі мають пільги і можуть не сплачувати ЄСВ, помилково подають звіт по ЄСВ. Податкова тлумачить цей звіт, як прояв бажання таких специфічних платників брати участь у загальнодержавній системі соціального страхування. З боку податківців це теж не зовсім вірно, бо якщо правильно тлумачити законодавство, ти маєш підписати договір для того, щоб виявити своє бажання брати участь на загальних засадах і платити ЄСВ. Але проблема в тому, що так прописано в законі, а їхні відомчі листи дозволяють таку помилкову подачу звітності трактувати як бажання добровільно сплатити ЄСВ. А відкликати чи скоригувати такий звіт, до речі, закон взагалі не дозволяє. Пенсіонери, буває, просто подають звіт, помилившись чи послухавши чиюсь недоречну пораду, і не знають, що в результаті настають такі наслідки. Я вважаю це в більшій мірі помилкою. Хоча, з іншого боку, всі ми розуміємо, що такі вразливі категорії осіб іноді можуть допустити помилку, і держава повинна подбати про те, щоб така помилка не призводила до незворотних наслідків, щоб існували адекватні механізми її виправлення.

Якщо говорити про єдиний податок, то є два реєстри, де ці «єдинники» обліковуються - це Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і реєстр платників єдиного податку. Тут потрібно звертати увагу на те, щоб співпадали коди КВЕДів у обох цих реєстрах, і щоб ці коди чітко відповідали характеру діяльності, яка реально ведеться. Коли в одному реєстрі все правильно зазначено, а в іншому цих кодів немає, або коли певні транзакції, які фактично відбуваються, не повністю «вкладаються» у зареєстровані КВЕДи (нехай навіть вони не є забороненими для спрощенців загалом), податківці дуже агресивно до цього ставляться, тому що тлумачать це як привід, щоб позбавити таких «єдинників» права сплачувати єдиний податок. І вони їх скошують. Треба дбати про те, щоб КВЕДи були правильні та однакові у всіх реєстрах. Ми до цього ставимося як до помилки. Вважаємо, що тут явно є надмірність з боку податківців, але це помилка.

Що стосується менш технічно «просунутих» платників податків, вони помилково не користуються або недостатньо користуються таким інструментом, як електронний кабінет платника податків. Насправді там досить оперативно можна отримати інформацію, наприклад, про наявність податкового боргу. Цей ресурс досить непогано працює, на думку наших інспекторів, і якщо платники податків будуть туди регулярно заходити, вони зможуть вирішувати свої проблеми ще на стадії зародку. Наприклад, отримуючи всі листи від податкової поштою, ви ризикуєте недоотримати інформацію про наявність боргу, через що потім можуть виникнути певні проблеми, пов'язані зі значним нарахуванням штрафів. Тому можливість оперативного реагування на ситуації в стосунках з податківцями - це така системна річ, яку б ми настійливо радили всім. У нашій практиці були такі випадки, що якщо б платники вчасно користувалися цим ресурсом, а не покладалися на пошту, рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку, наприклад, не приймалося б.

До речі, завдяки закону №1210 у платників податків з'явилася можливість заповнити певну заявку і зазначити, щоб вся переписка з податківцями має відбуватися виключно в електронній формі. Прикрою помилкою є також ситуація, коли платник податків вважає, що для проведення податкової перевірки, навіть невиїзної, обов'язково потрібно, щоб повідомлення про проведення перевірки було йому вручене фізично. Насправді це не зовсім так. Законодавство досить широко тлумачить це питання, і якщо повідомлення було в принципі оформлене і відправлене, але з певних причин не отримане платником, той може навіть не знати, що така перевірка відбувається, і вона буде цілком легітимною.

Що ще? Інколи в частині превентивної стратегії хотілося б побачити, щоб платники податків частіше з проблемних моментів оформлювали заявки на отримання так званої індивідуальної податкової консультації. Як відомо, така консультація захищає платника від відповідальності у разі, якщо він їй слідує. А її зміст, до речі, можна оскаржити. Але вони цього, на жаль, не роблять. Навіть розуміючи, що існує потенційно спірне питання, яке може «випливти» під час перевірки, платники часто не звертаються за консультацією, а працюють, як вважають за необхідне. Зрештою, перевірка приходить, і це питання випливає. І якщо раніше його можна було вирішити превентивно, уникнувши значних ризиків, то тепер платнику вже загрожують значні податкові донарахування і штрафи.

- Консультацію можна оскаржити?

- Так. Справа в тому, що воно називається консультацією, але по своїй юридичній природі це більше індивідуальне рішення, в якому викладена позиція податкової, як вона тлумачить норми законодавства в певному індивідуальному випадку. Її слід відрізняти від узагальнюючої податкової консультації, коли береться якийсь пласт проблем, і Мінфін збирає експертну раду, до якої входять представники громадянського суспільства, ДПС, РБО, і виробляє офіційну позицію з певного питання. Презюмується, що такі офіційні позиції мають враховуватися і сприяти однорідності застосування норм законодавства.

- Ви казали, що деякі міжвідомчі листи ДПС суперечать законодавству. Як це можливо?

- Так не має бути, але ми констатуємо, що все так і відбувається. Ці міжвідомчі листи взагалі не мають права претендувати на будь-яку оболонку нормативно-правового чи підзаконного акта. Це більшою мірою речі інформативного характеру, але практика така, що ДПС сама собі може це видати і, наприклад, заперечити безспірність податкового кредиту з ПДВ по податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН у період функціонування СМКОР.

- Як ситуація з COVID-19 вплинула на скарги від бізнесу щодо адміністрування податків?

- По-перше, законом було запроваджено мораторій на проведення перевірок, у т. ч. всіх податкових перевірок, крім тих, що стосуються права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ. Тому у нас значно зменшилася кількість скарг з цього приводу. Водночас у нас, як і раніше, залишилось досить багато скарг по ситуаціях, пов'язаних як з блокуванням податкових накладних, так і з тим, що платника податків додали у перелік ризикових. Неодноразовими є також випадки невиконання судових рішень, які вступили в силу і згідно з резолютивною частиною яких потрібно було зареєструвати податкову накладну. Це особливо прикро з точки зору фахової розмови про бажання жити в країні, в якій мали б дотримуватися верховенства права.

По-друге, можливості платників податків по комунікації безпосередньо з податківцями зменшились. Вони нікого до себе не пускають, навіть у режимі особистого прийому громадян, і адміністративне оскарження у кращому випадку відбувається в режимі онлайн. Плюс були призупинені перебіги певних строків на те ж адміністративне оскарження - це ще один наслідок прийнятого спеціального законодавства під COVID-19, що саме по собі непогано і логічно.

Ось такі три основні наслідки.

- Що, на Вашу думку, можна зробити для покращення ситуації і виведення бізнесу з COVID-кризи?

- Мені важко про це казати, бо це знаходиться у сфері державної політики. Це природно, що бізнес у тому тяжкому стані, в якому він наразі опинився, вимагає якомога більш серйозної підтримки з боку держави, і ті кроки, які вчиняє держава, багато кому в бізнес-середовищі здаються недостатніми. І так само природно, що держава, особливо гостро відчувши в цей період обмеженість своїх ресурсів, вимушена ретельно зважувати, куди та скільки їх спрямувати. Напевне, було б трохи голослівно казати про те, що слід заливати бізнес ліквідністю, як це роблять більш заможні західні країни. Треба об'єктивно розуміти, що ми собі можемо дозволити. Тому якщо ми не можемо собі дозволити заходи фіскального монетарного характеру (субсидії, виділення коштів у вигляді поворотної або безповоротної допомоги), слід виявляти максимальну креативність у якихось інших речах, як то зупинення строків чи відстрочення обов'язку зі сплати окремих податків і зборів. Наскільки я знаю, від сплати деяких місцевих податків і зборів вітчизняний бізнес повністю звільнили. Принаймні, так було протягом певного строку. Я не знаю, наскільки це правильно, але насправді це досить радикальна дія в плані підтримки бізнесу.

Читайте оригінальне інтерв'ю тут.