29.04.2020

ТОП-питання бізнесу до податкових та митних органів

За запитом The Page заступниця бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка, яка відповідає в Раді бізнес-омбудсмена за взаємодію з податковими та митними органами, надала коментар стосовно взаємодії з Державною податковою службою.
У жовтні 2019 року бізнес-омбудсмен Марчін Свєнчіцкі та голова Державної податкової служби Сергій Верланов підписали Меморандум про співпрацю між нашими організаціями. До цього протягом 4 років діяв Меморандум про партнерство та співпрацю з Державною фіскальною службою та Радою бізнес-омбудсмена. За той час Рада отримала близько 6 тис. скарг від бізнесу: 57% з них стосувалися податкових питань і лише 4% – митних.
За період з жовтня 2019 року по 29 квітня 2020 року нами спільно було опрацьовано 625 звернень бізнесу, 143 з яких успішно вирішено, надано 26 рекомендацій, які ми продовжуємо відслідковувати. Решта звернень більшою мірою все ще перебуває на етапі розслідування, а 117 скарг ми відхилили як такі, що значною мірою необґрунтовані.
За період з жовтня 2019 по квітень 2020 року в нас відбулося 7 зустрічей наших експертних груп, на яких ми поглиблено обговорили 99 кейсів. Крім того, представники Ради беруть участь в адміністративних оскарженнях за кейсами своїх заявників.
Головними питаннями, з якими звертаються підприємці, залишаються податкові перевірки (204 скарги), включення до переліку ризикових платників податків (115 скарг), невиконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних (85) та інші податкові питання.
Варто зупинитися на топових питаннях у скаргах бізнесу.
Податкові перевірки. З метою удосконалення процедури адміністративного оскарження 21 жовтня 2015 року було видано наказ Мінфіну № 916 «Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами» (надалі – «Порядок № 916»).
Відповідно до Порядку № 916, розгляд матеріалів скарги у закритому засіданні відбувається за участю уповноваженого представника Ради; у Ради є можливість подавати власні заперечення. Платник може клопотати про відкритий розгляд матеріалів скарги й здійснювати фото- та відеофіксацію. На практиці велика частина платників активно користується такими додатковими можливостями.
Загалом можемо відзначити покращення розгляду матеріалів скарг на рівні ДПС України як з погляду процедури, так і якості. Проте реальне виконання рекомендацій Ради поки що далеке від завершення через цілу низку причин, які, на думку Ради, лежать передусім у площині правозастосування.
Урахування судової практики контролюючими органами спрощує процес прийняття рішень, а також робить процес адміністративного оскарження передбачуванішим. Проте врахування судової практики під час прийняття рішень як на місцях, так і ДПС України залишається проблемним питанням.
Внесення бізнесу до переліку ризикових платників податків. Рада іноді може погодитися з думкою податкових органів, що окремі платники податків, яких внесено до переліку, дійсно зі значною часткою вірогідності можуть бути фіктивними підприємствами, задіяними в шахрайських схемах з ПДВ.
Утім, це аж ніяк не позбавляє державу обов’язку забезпечити дотримання стосовно всіх суб’єктів певних гарантій щодо прозорості діяльності, законності й обґрунтованості своїх рішень. Недотримання таких гарантій згодом призводить до ухвалення судових рішень проти держави в судових спорах, що наразі й спостерігається у судовій практиці.
Проте є підстави припускати, що істотна кількість тих платників податків, яких внесено до переліку «ризикових» (загалом це, ймовірно, сотні компаній та підприємців у межах всієї України), — це реальний бізнес, який взагалі не задіяний у схемах з ПДВ і був внесений до переліку помилково чи безпідставно.
Складність проблеми, на наш погляд, зумовлюється, зокрема, наступними чинниками:
Такий стан справ сприяє наріканням на цей інститут не лише з боку представників та лобістів тіньового сектору економіки, яким податкова заважає займатися податковим шахрайством, а й з боку багатьох представників законослухняного бізнесу, яким незручно нормально працювати.
Проте необхідно підкреслити, що Рада бізнес-омбудсмена займається захистом інтересів бізнесу, який необґрунтовано включений до цих списків або щодо якого незаконно застосовано санкції. Але ми не досліджуємо справи конвертаційних центрів або будь-якого іншого шахрайства — це компетенція інших органів.
Важливим кроком до подолання цієї проблеми стало прийняття Порядку № 1165. Попри те, що більшість пропозицій Ради до проєкту цього Порядку було відхилено, все ж було досягнуто прогрес принаймні в декількох важливих питаннях.
Рада має намір продовжити моніторинг того, наскільки змінилася ситуація після набуття чинності Порядком № 1165. Однак уже зараз (станом на 29.04.2020 р.) є підстави стверджувати, що вищевказані, корисні з погляду Ради нововведення поки повністю не втілені й не вирішили тих проблем, проти яких були спрямовані.
Сподіваємося, що налагоджений діалог з Державною податковою службою продовжуватиметься і в майбутньому.
Читайте оригінал статті тут.

Наступний кейс Друзі в масках. Чи збільшилася кількість рейдерських захоплень під час карантину? (Закон і бізнес)